Природні аномалії, які найбільше вразили людей за останні 100 років

 

/data/blog/34406/eb1748b0a2b3df67a2fe0a3e7075730f.jpg

Жителі села Хорів Локачинського району на Волині досі пам’ятають смерч, який налетів на село 1960 року. Небачений стовп вихору, подібний до торнадо, позривав дахи будинків, повалив бетонні опори електроліній. 30-річну Христину Дацюк круговерть смерчу засмоктала всередину і понесла повітрям.

— То було на Івана Купала, ми тоді картоплю копали на колгоспному полі, — пригадує жінка. Їй тепер 79 років. — Парило. Раптом насунула чорна хмара, ніби стовп від землі до неба. Її закрутило, як вихор. Почалася злива — краплі такі, що одна наповнювала долоню.

Люди на полі злякалися і побігли від торнадо в бік села. Стовп смерчу наздоганяв. Христина вирішила зрізати дорогу — вбрід пішла через меліоративний канал. Раптом за спиною почула свист і потужний гул. Воду з-під ніг почало висмоктувати до самого дна і вихором піднімати догори. Смерч наздогнав жінку і підхопив у повітря.

— Зі страху заплющила очі — почала молитися. Коли розплющила, побачила перед собою електродроти. Телеграфні стовпи упали, як підкошені. Навколо літали гілки, дрібна риба і водорості, — пригадує очевидиця.

Смерч відніс жінку за 50 м уздовж каналу і жбурнув на землю. Христина впала в рів із мулом. Відчула, як почала прибувати вода. Ледь не захлинулася. Піднялася і дісталася крайньої хати. Сусідка розповіла, що її вже шукають. Христини не було півгодини. Хоча вона пам’ятає лише секунди свого польоту у вихорі.

У селі смерч зруйнував півсотні хат, зірвав баню церкви, вирвав із корінням дерева. На пасовищі засмоктав кількох корів і відніс за кілька кілометрів. Їх трупи потім звозили до села.

1933 року навесні подібне торнадо, що нагадувало водяний стовп, висмоктало воду з місцевого озера поблизу села Римачі Любомльського району на Волині. У сільській реєстраційній книзі зостався запис, що тоді над селом випав ”рибний дощ”. Із неба із зливою падала риба та раки. Пастухи залишили худобу, бігали по пасовищу і збирали улов. Старожили стверджують, що подібні дощі є передвісниками лиха. Того року і справді через посуху не вродили хліба.

 

20 років тому в Серафинцях Городенківського району на Івано-Франківщині град почав падати в обід і потрощив шифер на дахах, позбивав помідори і понищив урожай.

Місцевий кіномеханік Богдан Тришкалюк, 64 роки, зняв тоді все на кінокамеру. Фільм назвав ”Стихія”. Його озвучили й показували на обласних профспілкових фестивалях.

— Якраз почалися жнива. Я приїхав додому на обід. У мить потемніло. Із південного боку почала насуватися темінь. Хотів заслонити вікна покривалами. Не встиг. Лиш почув, як шибки задзвеніли, — згадує.

Подвір’я вкрилося градом, величиною з куряче яйце. Град вдарявся об шнурок, на якому висіла білизна, і вщерть розбивав прищіпки. Корови і пастухи, яких негода застала в полі, на щастя, обійшлися лише синцями.

Начальник відділу обласного центру з гідрометеорології Тетяна Атаманюк, 45 років, каже, це градобиття тривало 30 хв. — найдовше за історію Прикарпаття. А град максимального діаметру — 100 мм — спостерігали на Івано-Франківщині 25 травня 1970 року.

 

28 жовтня 1951-го року жителі райцентру Яворів на Львівщині побачили полярне сяйво. Протягом усього вечора яскраві червоно-помаранчеві промені світили з північного боку.

— Почалося все о 18.34, а закінчилося 20 хвилин по півночі. Промені йшли ніби із землі в небо, — каже керівник гідрометцентру в Яворові Сергій Полусін, 33 роки.

Полярне сяйво — різнокольорове світіння окремих ділянок нічного неба, спричинене спалахом на Сонці. Спостерігають його в полярних широтах. Зрідка й у нас.

30 жовтня 2003-го спостерігач із місцевої метеостанції у Кременці на Тернопільщині теж бачив полярне сяйво.

— Випадки в Яворові та Кременці й справді могли б бути полярним сяйвом, — стверджує директор Астрономічної обсерваторії при університеті Франка 52-річний Богдан Новосядлий зі Львова. — 2003 року його можна було бачити неозброєним оком і у Львові. Я тоді побачив його вперше. У нас сяйво видно, якщо безхмарне нічне небо й сильний спалах на Сонці. Таке буває не часто. Ці спалахи спричиняють магнітні бурі й негативно впливають на самопочуття людей. До нас лікарі навіть телефонують перед важливими, важкими операціями і перепитують, чи будуть у той день магнітні бурі чи ні.

 

2006-го тернополян налякали кульові блискавки. 5 серпня таку блискавку бачили в Бережанах, а 20 серпня — у селі Смиківці Тернопільського району.

— Кульова блискавка — то страшно. Вона з’явилася в Бережанах усього на кілька секунд. Тоді якраз пройшла сильна гроза. Я ішла дорогою додому, коли побачила в небі дивну кулю. Вона була завбільшки 10 сантиметрів, летіла із величезною швидкістю. Така біла із червоним відтінком, світилася, — пригадує бережанка Алла Наконечна, 44 роки. — Спочатку я не зрозуміла, що то може бути. А потім завмерла від жаху. Я колись чула, що коли бачиш таке явище, то не можна рухатися, бо та блискавка реагує і летить на рух. Але блискавка пролетіла і зникла із тріском. Після неї залишився в повітрі дим із сильним запахом.

 

Зиму 2006 та 2007 років синоптики називають найтеплішою за останні 120 років. У грудні на Львівщині стовпчик термометра тримався на рівні +1...7С°. На Різдвяні свята температура повітря сягала +8С°. Узимку почали квітнути кущі та дерева.

Наприкінці січня в центрі Львова на подвір’ї дитячого еколого-натуралістичного центру розквітла балканська пахуча калина. Кущ посадили 1995-го. За 12 років калина так рано розквітла вперше.

— Раніше березня, а інколи й квітня, не розпускалася, — каже директор екоцентру Ігор Антахович, 46 років. — Тієї зими вона не одна така була, ліщина випустила сережки, фазани почали токувати на два місяці раніше.

У райцентрі Сколе на Львівщині цвіла мати-й-мачуха. На квітниках у місті з’явилося листя на трояндах, з-під землі почали пробиватися крокуси. Коли похолодало, припинили цвісти.

 

"Газета.ua"


14.04.2013 3702 0
Коментарі (0)

02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

720
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1839 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

30976
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8298
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3429
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10394

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

542

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1812

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1354

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2188
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10350
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

396
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6045
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14249
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

447
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

759
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19971
30.10.2025

В Івано-Франківському драмтеатрі покажуть другу прем'єру сезону й першу режисерську роботу акторки Надії Левченко «Квіти під руками диявола».

706
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

371
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

930
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1220
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1376