Осінній наступ трудящих і професіонали від влади

Совєтське телебаченя привчало нас до того, що такі походи трударів денебудь у Японії відбуваються весною. Можливо це пов’язано із загадковою японською душею а сезоном цвітіння сакури. Натомість у нас – з очікуванням зими, підвищення плати за комунальні послуги, зростом вартості продуктів харчування, підготовкою школярів до школи. Одним словом – це пов’язано з видатками, які щороку восени різко зростають. Тим більше, що люди повертаються з відпусток, платня затримується. Тай безтурботне літо минуло.

            Отож український народ традиційно повертається до реальності тільки восени. Однак не тільки він. Ті, кого ми називаємо владою, теж починає лапатися по кишенях – свято дерибану, яке триває першу половину року, завершується. Стадіони, аеропорти, дороги збудовано. Бурові платформи, гелікоптерні площадки a la kosmodrom стремлять у небо. За все щедро заплачено-проплачено – з кількаразовим відкатом, звичано. Однак одна дрібна неприємність – бабло закінчується, хоча його, здавалось би так багато. А тут ще й потрібно відповідати за якусь там соціалку, виплачувати якісь пільгові кошти всяким там чорнобильцям (коли ж він був, цей Чорнобиль), афганцям (ну це ваабще – гроші за якусь доісторичну війну). Про інвалідів, хворих та інших різного роду потребуючих і говорити годі. І все дай та дай – ну не розуміє народ, що самим же ж мало… Одним словом – неприємності чекають власть імущих кожної осені. І чомусь це аж ніяк не пов’язано з політичною орієнтацією актуальної влади. За попередньої було так само.

            Однак ця влада особлива. Вона послідовніша і принциповіша у побудові цих мегалітичних вертолітних космодромів – одним словом – професіонали. Тому й гроші закінчуються швидше. А тут ще й Міжнародний валютних фонд клеїть дурня – замість того, що дати позику – знову заводить за рибу гроші з підвищенням вартості комунальних послуг, пенсійною реформою, скороченням соціальних виплат. От дав би і економіка по-українськи б знову запрацювала – швиденько роздери банили б прагненну позику - і справі кінець.

            А тому хочеш не хочеш треба затискати паска. Не в себе, звичайно. «Тєло жырное» не терпить такої наруги над собою. Затискати паска можна на витриваліших, на тих, хто до того звичний. На чорнобильцях, на афганцях, пенсіонерах… Ну і на хворих, звичайно.

            Що і пробує робити влада. І виконавцем цього «суворого та необхідного заходу» методично призначає свого роду «хлопчика для биття Партії регіонів» Сергія Тігіпка. «А он, мятежный, ищет бури, как будто в бурях есть покой». Він то подає проект Пенсійної реформи і тим самим позбавляє сам себе самостійного політичного майбутнього, то вступає у бій з різного роду пільговиками. А тепер, як чешуть злі язики з тієї самої Партії регіонів (Може здають його? Бо чого ляпають?), ще й пільги афганців та чорнобильців вирішив урізати – не знімати ж кошти з будівництва космодрому для Самого.

            Але нарвались на таких самих нарваних. Бо не один з афганців та чорнобильців вже доведений всіма цими владами до краю. Тай відваги їм не позичати – це ж не «непримирима оппузиция» у якої досі «кишка тонка» навіть стати на один подіум – бо ж всі «непримиримі».

            Так само, як нарвалися на такого самого нарваного з його «Спасібамі жітєлям данбаса». Ще кілька таких нарваних і шмарката ментярня не допоможе. В разі чого афганці згадають молодість. Це вам не карлуваті лідери «оппузициї» - он як афганці рвали з ментів клоччя. Одним словом – справжні ветерани. І це тільки початок.

            Як то кажуть, коли Бог хоче когось покарати, то відбирає розум. Це я про ініціаторів такого затягування паска. Щось подібного було за пізнього Кучми… Ну і до затягувався.

Хоча злі язики, знову ж, кажуть, що Серожу тупо підставляють і любови-єдності в правлячої влади давно немає. Навіть Самого пробують підставляти. Мо’ й так. А мо’ й ні – просто професіонали вони такі.


28.09.2011 Тарас Возняк 2278 0
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1713
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

730
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1040
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1472
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2686 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3779

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

861

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

473

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

363

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1035
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5186
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10567 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9040
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7557
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

879
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1055
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1334
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15815
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

274
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1380
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1793
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1695