Осінній наступ трудящих і професіонали від влади

Совєтське телебаченя привчало нас до того, що такі походи трударів денебудь у Японії відбуваються весною. Можливо це пов’язано із загадковою японською душею а сезоном цвітіння сакури. Натомість у нас – з очікуванням зими, підвищення плати за комунальні послуги, зростом вартості продуктів харчування, підготовкою школярів до школи. Одним словом – це пов’язано з видатками, які щороку восени різко зростають. Тим більше, що люди повертаються з відпусток, платня затримується. Тай безтурботне літо минуло.

            Отож український народ традиційно повертається до реальності тільки восени. Однак не тільки він. Ті, кого ми називаємо владою, теж починає лапатися по кишенях – свято дерибану, яке триває першу половину року, завершується. Стадіони, аеропорти, дороги збудовано. Бурові платформи, гелікоптерні площадки a la kosmodrom стремлять у небо. За все щедро заплачено-проплачено – з кількаразовим відкатом, звичано. Однак одна дрібна неприємність – бабло закінчується, хоча його, здавалось би так багато. А тут ще й потрібно відповідати за якусь там соціалку, виплачувати якісь пільгові кошти всяким там чорнобильцям (коли ж він був, цей Чорнобиль), афганцям (ну це ваабще – гроші за якусь доісторичну війну). Про інвалідів, хворих та інших різного роду потребуючих і говорити годі. І все дай та дай – ну не розуміє народ, що самим же ж мало… Одним словом – неприємності чекають власть імущих кожної осені. І чомусь це аж ніяк не пов’язано з політичною орієнтацією актуальної влади. За попередньої було так само.

            Однак ця влада особлива. Вона послідовніша і принциповіша у побудові цих мегалітичних вертолітних космодромів – одним словом – професіонали. Тому й гроші закінчуються швидше. А тут ще й Міжнародний валютних фонд клеїть дурня – замість того, що дати позику – знову заводить за рибу гроші з підвищенням вартості комунальних послуг, пенсійною реформою, скороченням соціальних виплат. От дав би і економіка по-українськи б знову запрацювала – швиденько роздери банили б прагненну позику - і справі кінець.

            А тому хочеш не хочеш треба затискати паска. Не в себе, звичайно. «Тєло жырное» не терпить такої наруги над собою. Затискати паска можна на витриваліших, на тих, хто до того звичний. На чорнобильцях, на афганцях, пенсіонерах… Ну і на хворих, звичайно.

            Що і пробує робити влада. І виконавцем цього «суворого та необхідного заходу» методично призначає свого роду «хлопчика для биття Партії регіонів» Сергія Тігіпка. «А он, мятежный, ищет бури, как будто в бурях есть покой». Він то подає проект Пенсійної реформи і тим самим позбавляє сам себе самостійного політичного майбутнього, то вступає у бій з різного роду пільговиками. А тепер, як чешуть злі язики з тієї самої Партії регіонів (Може здають його? Бо чого ляпають?), ще й пільги афганців та чорнобильців вирішив урізати – не знімати ж кошти з будівництва космодрому для Самого.

            Але нарвались на таких самих нарваних. Бо не один з афганців та чорнобильців вже доведений всіма цими владами до краю. Тай відваги їм не позичати – це ж не «непримирима оппузиция» у якої досі «кишка тонка» навіть стати на один подіум – бо ж всі «непримиримі».

            Так само, як нарвалися на такого самого нарваного з його «Спасібамі жітєлям данбаса». Ще кілька таких нарваних і шмарката ментярня не допоможе. В разі чого афганці згадають молодість. Це вам не карлуваті лідери «оппузициї» - он як афганці рвали з ментів клоччя. Одним словом – справжні ветерани. І це тільки початок.

            Як то кажуть, коли Бог хоче когось покарати, то відбирає розум. Це я про ініціаторів такого затягування паска. Щось подібного було за пізнього Кучми… Ну і до затягувався.

Хоча злі язики, знову ж, кажуть, що Серожу тупо підставляють і любови-єдності в правлячої влади давно немає. Навіть Самого пробують підставляти. Мо’ й так. А мо’ й ні – просто професіонали вони такі.


28.09.2011 Тарас Возняк 2263 0
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1098
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

665
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1144
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2386 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3476
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2908 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

763

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

941

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1406
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4916
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10291 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8770
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

529
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

755
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1057
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

850
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2985 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1061
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1464
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1407
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1627