Нові Євротранші: атракціон піррової щедрості

 

В Евросоюзе вчера был день щедрости: министры финансов стран еврозоны 29 ноября согласились выделить Греции шестой транш в размере 8 млрд. евро. Средства должны быть перечислены к середине декабря 2011 г. На своем заседании Еврогруппа также согласовала очередной транш финансовой поддержки Ирландии в размере 8,5 млрд евро. Министры финансов еврозоны положительно оценили работу правительства Ирландии в сфере урегулирования вопросов долгового кризиса. В таких условия Ирландия должна получить очередной кредитный транш в январе 2012г.

 

Глава Еврогруппы Жан-Клод Юнкер сообщил, что передача средств Греции состоится сразу же после того, как совет директоров МВФ утвердит соответствующие решение в начале декабря. И к середине декабря средства окажутся в распоряжении греческих властей.

 

Теоретически соответствующее решение было принято еще на саммите ЕС в конце октября с.г., когда главы стран ЕС пришли к соглашению о запуске новой программы спасения греческой экономики, которая предусматривала выделение стране финансовой помощи в размере 110 млрд евро, при этом с частными кредиторами была достигнута договоренность о списании половины государственного долга. Однако предоставление помощи было заморожено из-за намерения экс-главы кабинета Георгоиса Пападреу провести референдум, на который бы выносился вопрос о том, принимать помощь или нет. В итоге данный шаг стоил ему кресла премьер-министра, а ЕС приостановил все финансовые операции с Афинами.

 

Официальная позиция ЕС гласит, что в случае, если бы выделение очередного транша не было бы одобрено, уже до конца этого года страну ждал коллапс, так как государство не смогло бы рассчитаться с бюджетным сектором. Для остальной еврозоны это означало бы дополнительное усиление негативных эффектов долгового кризиса. Однако в реальности на этот счёт есть разные мнения.

 

Действительно, объяви Греция дефолт по своим обязательствам, и те деньги, которые сегодня утекают из страны и идут банкам-кредиторам, можно было бы использовать для развития экономики страны. В том числе и на обязательные выплаты. Сегодня же в результате «затягивания поясов» экономика Греции стремительно сокращается, что только усиливает масштаб долгового кризиса (то есть отношение общего объёма долга к ВВП страны). Можно, конечно, поспорить, насколько эффективно греческие власти тратили деньги,
полученные от роста долга, но сегодня это уже никакой роли не играет – поскольку речь идёт об экономике.

 

Как показывает исторический опыт, более или менее нормально можно обслуживать объёмы задолженности, не превышающие 60-65% от годовых доходов. Это верно и для домохозяйств, и для государств (для корпораций ситуация несколько более сложная). Разумеется, и для государств есть особенности -- например, большой экспорт позволяет обслуживать больший по объёму долг, Япония тому пример, но в целом именно эта цифра является критической. Сегодня же долги много больше. Для примера можно привести ту же Грецию (кризис начался при 120% долга по отношению к ВВП), Италию (тоже около 120%), США (у которых сегодня долг около 100% от ВВП, если его считать по официальным методикам). Отметим, что долги американских домохозяйств, которые к началу «рейганомики» как раз составляли около 65% от среднего годового дохода, к лету 2008 года выросли более, чем вдвое, да и сегодня превышают 120%.

 

С точки зрения экономики это означает, что бремя давления обслуживания долгов (а они, в отличие от стоимости рефинансирования для банков, могут стоить вполне приличные проценты) не даст возможности государствам нормально развиваться, -- а значит, проблемы будут только нарастать. Более того, сама идея, что долги такого масштаба можно рефинансировать, – это наивность: всё равно, рано или поздно, их придется серьёзно рефинансировать и списывать. Да, частично это уже сделано, но масштаб – кот наплакал. И потом, это проблема не только Греции, но и всех остальных стран, Германии в том числе.

 

Давайте отдавать себе отчёт, что за время действия модели «рефинансирования» долгов они выросли настолько, что вся мировая экономика их выплатить не может. И только страх от отказа от принципа «священного права частной собственности» останавливает всех от пересмотра этих, прямо скажем, кабальных договоренностей. При этом цена, которую приходится платить, много выше, чем доходы от сохранения этого самого права.

 

Нужно учесть ещё одно обстоятельство. Дело в том, что за время наращивания долгов вырос и финансовый сектор. Он уже составляет не 10-15% от общего объема экономики, как раньше, а не меньше 50%. А если ещё учесть, что львиную долю доходов компаний реального сектора составляют их финансовые подразделения (кто-нибудь помнит историю «Энрона»?), то может оказаться, что и все 70%. Ни одна экономика не в состоянии нести такое бремя, на это просто нет ресурсов.

 

Резюмируя, можно отметить следующее. Несмотря на разные оптимистические заявления, все действия Евросоюза, а также США, G20, G8, и прочих разных стран и организаций направлены на то, чтобы сохранить ту модель экономики, которая действовала последние 30 лет. Может быть, в глубине души политики и «мировая закулиса» (что бы под ней ни понимать) и чувствует, что эта модель, что называется, «не жилец», но сил радикально её изменить ни у кого нет. Но это значит, что все оптимистические заявления суть – обман. Поскольку тянуть колоссальный воз финансовой задолженности и в разы переукрупненного, вспомогательного по сути, финансового сектора, дальше просто невозможно. И если решить одну какую-то проблему, неминуемо появятся новые, нравится это кому-то или нет.

 

У меня есть некоторые соображения, как можно «оттянуть конец» в рамках старой парадигмы (что даст пару десятилетий более или менее спокойной жизни), но и это потребует радикального изменения роли современной финансовой системы. А также существенного сокращения влияния финансового сектора на мировую экономику. Впрочем, об этом я напишу в отдельном тексте. А пока можно лишь констатировать, что попытки обслуживать долги в их нынешнем объёме ни к чему, кроме экономического спада, не приведут.

 

Михаил Хазин,

worldcrisis.ru


01.12.2011 Михайло Хазін 1372 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

970
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1199
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1885
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1928
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1656
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3843

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

170

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

446

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1308

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1595
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

917
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6571
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6558
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

875
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1075
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1262
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2015
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7219 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

650
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1311
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1973
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2223