Булінг - це дія або бездіяльність учасників освітнього процесу стосовно інших учасників освітнього процесу, що спричинили травму психічного здоров'я, економічного характеру, сексуального й фізичного.
Про це розповіла начальниця відділу ювенальної превенції поліції області Алла Бойчук для "Суспільного Івано-Франківська", передає Фіртка.
Булінг має свої ознаки:
- повторюваність, систематичне вчинення будь-яких дій;
- наявність трьох сторін. Булер - це потерпіла сторона та обов'язково мають бути свідки цього вчинення;
- дія або бездіяльність та саме яка шкода завдана.
Зі слів Алли Бойчук, перш за все зіштовхуються з фізичним булінгом у школах.
"Приниження та цькування - це психологічна форма булінгу. Не завжди ті дії є булінгом. Тобто якщо вони не мають повторюваності, системності, то ми вживаємо інші заходи.
Якщо цей конфлікт мав місце в закладі освіти, перше, куди повинен звернутися потерпілий, це до керівника або класного керівника закладу освіти. Для того, щоб вони з'ясували всі обставини.
Закон передбачає, що в закладі освіти повинні створити відповідну комісію з розгляду фактів булінгу. Негайно упродовж доби, якщо є така інформація, скликають засідання комісії, розглядають ці випадки, на засіданні комісії повинні бути всі сторони конфлікту. Вони з'ясовують, проте чи це булінг, чи конфлікт.
Якщо є булінг, то упродовж трьох днів зобов'язані повідомити органам національної поліції для того, щоб вжити заходів реагування.
Батьки, якщо не згідні з висновком комісії, в будь-який інший момент, мають право звернутися до найближчого відділення поліції або у службу "102" для того, щоб реагувати.
Це може бути паралельне або одночасне повідомлення в заклад освіти та поліції", - каже Алла Бойчук.
Алла Бойчук додає: є випадки коли дитина самостійно під час конфлікту в навчальному закладі звертається у службу "102". Реагування відбувається на загальних підставах.
"Ми реагуємо, але залучаємо ювенальну превенцію для того, щоб отримати заяву повідомляємо законних представників дитини. Ні в якому разі не мовчати.
Тому що це має накопичувальний ефект і потім дитина просто замикається в собі. Дитину з того психологічного стану важко витягнути, в неї депресія. Є випадки коли необхідна допомога психолога навіть з медикаментозним лікуванням", - зауважила Бойчук.
