На Другу літню школу біохімії до Івано-Франківська з'їхалися студенти і науковці з усієї України (фото)

 

/data/blog/54827/53a48caf75f1aec7a6565be7ecffe4ba.jpg

 

Вже дургий день в Івано-Франківську на базі Кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника працює Карпатська літня школа з біохімії.

 

Цьогоріч, вже на другу школу, зібралися студенти, аспіранти і молоді науковці з різних куточків України: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Херсону, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.

 

Присвячена зустріч проблемам вивчення вільнорадикальних процесів у живих організмах, що є основним напрямком наукової діяльності колективу кафедри біохімії та біотехнології.

 

Сьогодні ж під час круглого столу учасники школи дискутували над питаннями місця науки біохімії в сучасному світі, а також проблем працевлаштування біохіміків як в Україні, так і закордоном.

 

Думки учасників розійшлися.

 

Студенти наполягали на тому, що нині біохімія в Україні не є популярною наукою і більшість випускників вишів, як правило, продовжують навчання у наукових установах, що зосереджені головним чином у столиці, або ж виїджають закордон, де генетика і біохімія розвивається на високому рівні. Відтак, студенти переконані, що держава повинна переглянути свою політику підтримки науки і більш практично подивитися на біохімію, як науку майбутнього. А це стимулювання розвитку промисловості, яка б інвестувала в розвиток науки і створення сучасних спеціалізованих лабораторій для навчання студентів, які обрали собі такий фах.

 

"В Україні існує зональність працевлаштування. В Києві завжди розвивалися наукові центри. В регіонах люди головним чином працевлаштовуються на підприємства... Закордоном в науку вкладають величезні кошти. Навряд, чи Україна зараз зацікавлена в цьому", - припустив студент Ігор з Івано-Франківська.

 

Науковці і аспіранти, які мають не один рік досвіду роботи у даній сфері, підтримують і розуміють проблеми сучасної молоді, однак переконують, що хороший фахівець знайде роботу без зусиль. Головне вміти доказати роботодавцю свої знання, отримані під час навчання і ніколи не шукати легких шляхів. Кажуть, що людина, яка обирає фах науковця повинна розуміти, що це - навчання протягом усього життя і сотні годин, проведених у лабораторіях за спостереженнями та розробкою новинок.

 

"Кафедра дає базу, алгоритм практичної роботи, решта вже залежить від самого випускника, його здатності до мислення і аналізу. Ми розуміємо, що зараз важко, і що в Україні складніше, ніж на Заході, але навіть у цих умовах люди працюють і щось створюють. Наші студенти завжди були найкращими", - переконаний професор Володимир Лущак.

 

Після тривалої дискусії учасники круглого столу зійшлися на єдиній думці, що біохімія як наука має велике майбутнє. За словами науковців, через 15 років генетика і біохімія можуть стати найпрестижнішими професіями у світі. Відтак запровадження сучасних досліджень із даних наук у практику це необхідність для держави, яка хоче розвиватися.

 

Загалом же керівництво ПНУ відзначає високі темпи розвитку науки в університеті і говорить уже навіть про покоління біохіміків, їхні контакти із закордонними науковцями і спільін проекти.

 

"Ми дуже задоволені темпами розвитку біохіміції в нашому унверситеті. Ті показники, які є на українському рівні засвідчують, що вона є найкращою в регіоні. Оскільки наш професор Володимир Лущак входить в 50 найкращих науковців України. Два молодих науковці його кафедри також входять в 50 найкращих молодих науковців. А це надзвичайно важливо для науки, бо ми бачимо тяглість покоління науковців, які продовжуватимуть і розширюватимуть анукову школу. З іншого боку ми свідомі того, що тут потрібна солідна державна політика, яка стосується біохімії, бо самі університети не в силі утримати такі напрямки. Якщо не буде такої державної політики, то біохімія в Україні не матиме можливості розвитку. З іншого боку ми, розуміючи ситуацію, яка зараз складається, основний акцент робимо на потужні грантові програми, які долучають наших науковців до грона європейських університеті і таким чином дають їм можливість розвитватися. Ми розуміємо, що наші науковці у такій ситуації мають диктат західних колег, яких цікавить та чи інша проблемати. Однак, в цій ситуації потрібно знайти середину - зберігати біохімічні школи, давати можливість їм розвиватися, бо перкеонаний, що на якомусь етапі буде вибух потреб в розвитку в Україні саме біохімії", - стверджує ректор ПНУ Ігор Цепенда.

 

Загалом, Школа проходитиме до 6 липня 2014 року. Співробітники кафедри мають багаторічний досвід роботи і міжнародне визнання у зазначеній галузі і радо поділяться своїми знаннями з учасниками Школи. Програма Школи передбачає проведення лекцій, практичних і лабораторних робіт, дискусій та круглого столу.

 

Друга Карпатська Літня Школи з біохімії триватиме до 6 липня, коли в мальовничому куточку Карпат – м. Яремчі, пройде її закриття. Заходи відбудуться за підтримки народного депутата України Олександра Шевченка.

 

Організатором та промоутером Школи біохімії є завідувач кафедри біохімії ПНУ, учасник списку ТОП-100 найбільш цитованих в світі українських науковців, професор Володимир Лущак.

 

/data/blog/54827/258fe41f3ca5113bbdaca0fffc30fbc8.jpg

 

/data/blog/54827/67567981df4829a83a27ba4c038165c0.jpg

 

/data/blog/54827/72f6afb91ef241a17cb23b81ff2fccfc.jpg

 

/data/blog/54827/1fe3769b7d89f0dfcc2dd00c873d1acc.jpg

 

/data/blog/54827/287d5ad16ebee84996bf9a660ce15a0e.jpg

 

/data/blog/54827/9f006fad80179a7d76334fe2171ad0ba.jpg

Ректор ПНУ імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та професор Володимир Лущак

 

/data/blog/54827/b87cc805135bb59984c612ea5bf71ba8.jpg

 

/data/blog/54827/20e565a20a547b4a834b64b401cb45e9.jpg

Майбутні світила науки))

 

/data/blog/54827/2e57c6f0ab03f47327cf0e6a8fb11c73.jpg

 

/data/blog/54827/82d39458e23449035be9cacd34455373.jpg

 

/data/blog/54827/8e9f376ccf884485f6c87f9059c53301.jpg

 

/data/blog/54827/9457eb5bf33c94c6e537bd18d0d024d6.jpg

 

/data/blog/54827/9ae806a21c7aa85af74cf11e10f9b6ae.jpg

 

/data/blog/54827/77b723dec5d737438a1e6ef2810d9cbb.jpg

 

/data/blog/54827/ce9bf6f9bf87e038d733e49b272b8b26.jpg

 

/data/blog/54827/9afbfc8b82868514c4d8f70f6166348c.jpg

 

/data/blog/54827/fdf1c046ecd0579447ceeb9af52f2a62.jpg

 

/data/blog/54827/bc3d33a4178747f369a9cca301556b63.jpg

 

/data/blog/54827/c20ce650dcb3bbee78dba0c8ee82752b.jpg

 

/data/blog/54827/2b8ddeb5c215f3317d5ab9450ac6d55b.jpg


02.07.2014 1151 0
Коментарі (0)

06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

1648
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

851
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2023 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

31231
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

8449
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3538

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

625

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1891

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1405

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

2330
03.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10436
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

496
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

6106
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14326
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

540
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

827
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

20021
04.11.2025

Актор Івано-Франківського драмтеатру Іван Бліндар зіграв роль Святого Миколая у новому українському фільмі «Вартові Різдва», який вийде в прокат 13 листопада.  

1080
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

576
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1056
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1291
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1435