Юрій Андрухович про Porto Franko, новий роман, «список 47» та чи замінить інтернет книги

13 червня у дворику Палацу Потоцьких відомий франківський письменник Юрій Андрухович презентував свої улюблені уривки з нового роману «Коханці Юстиції» під музичний супровід одного з найцікавіших альтернативних гуртів молодої української сцени – «Сон Сови».

Писати книгу автор почав ще 27 років тому, не здогадуючись, що це буде роман.

«Коханці Юстиції» побачили світ у видавництві «MERIDIAN CZERNOWITZ» на початку 2018 року. Це збірка історій про добре знайомих і зовсім нових негідників, які об’єднані у тристасторінковий роман. 

Юрій Андрухович – знакова фігура в сучасній українській літературі. Він – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Фіртка поспілкувалась з одним із кращих українських письменників сучасності.


Ви презентували свій новий роман «Коханці Юстиції» під музичний супровід альтернативного гурту молодої української сцени  «Сон Сови». Як народилась така ідея, чи виступ у такому форматі уже звична для Вас справа?

- Я провів уже цілий ряд презентацій цієї книжки. Взагалі не було чогось такого, як єдиний тур. Але презентації саме у рідному місті я чекав, тому що мені завжди хочеться тут якось по-особливому це все показати і зробити. І цього разу я вирішив, а чому б не привезти сюди музикантів, яких я просто дуже полюбив, хоч раніше ніколи й не знав і не чув. Минулого року восени ми з ними зіграли концерт у Києві, і мені так сподобалось, маю надію, що їм також, і я подумав, що Франківськ заслуговує на те, щоб тут була ця особлива презентація. Тобто, щоб ці музиканти приїхали сюди з Києва, щоб ми виступили саме на Porto Franko, бо це дуже, дуже крутий фестиваль і важливий для всієї країни, а не тільки для нашого міста. Тому я витримував цю паузу. Не важливо було аж так вискочити пошвидше з цією презентацією, важливішим було зробити таку особливу подію в мистецькому сенсі.

На Вашу думку, що дає фестиваль Porto Franko Івано-Франківську в культурному плані?

- Наше місто люблять насправді не тільки його мешканці, але й в інших містах України. У нас часто гостюють якісь люди, бувають проїздом, від нас їдуть у Карпати. Тобто, коли буваєш в іншому обласному центрі, про Франківськ чуєш позитивні відгуки. Я думаю, що організатори дуже правильно підібрали момент такої повсюдної симпатії до нас і вирішили, що можна почати літо, як фестивальний сезон, таким потужним акордом : дуже особливими проектами з винятковими митцями із різних країн. Я думаю, ми як місто, певний час були в очікуванні такого, щоб хтось нами зайнявся. І ось нами зайнялись, і виходить, слава Богу, дуже цікаво.

Ви уже встигли побувати на якихось локаціях, відвідали події фестивалю?

Ні. Оскільки я виступав сам тому не мав такої можливості. Я вже дуже шкодую, що пропустив одну з центральних подій в театрі “Oh, Magic”, але я не міг по-іншому, тому що треба було о 19 годині бути тут ( Юрій Андрухович провів автограф-сесію у Палаці Потоцьких – ред.). Але на майбутнє, в усі наступні дні у мене вже немає своїх виступів, тому буду дуже дисципліновано відвідувати все, що я собі відзначив.

Як анонсувалось на Porto Franko ви презентуєте закінчені і незакінчені історії зі свого роману. Чому так?

- Там, мабуть, такі перегуки з тим, що у книжці  є недописана історія в останньому розділі. Вона - незакінчена. Недописана вона тому, що треба було написати вісім з половиною розділів. Це було творче завдання, яке мені поставив мій друг. Не просто дев’ять, бо дев’ять історій будь-хто напише ( усміхається – ред.).

Що на Вашу думку потрібно зробити, щоб українські автори були актуальні за кордоном?

- Вони є актуальні. Ті, які виходять, кого перекладають, вони актуальні. Це не проблема українських авторів, вони пишуть настільки добре, наскільки можуть і це відповідає актуальним запитам. Але у них не завжди вистачає перекладачів, не завжди вони своєчасно репрезентовані. Скажімо, я вважаюся таким, у якого в принципі щаслива доля, якщо йдеться про виходи за кордоном. І ось тільки наступного року вийде в німецькому перекладі мій перший роман «Рекреації». Тобто уже вийшли пізніші, але перший мій роман вийде у 2019 році. Я навіть не беруся підраховувати скільки це йому вже буде років. Ми не встигаємо просто у тому в сенсі, що в нас замало перекладачів, у нас замало людей, які просто здатні прямо з української перекласти актуальну літературу. Тому це швидше запитання до держави, щоб навчати цих людей, запрошувати сюди, надавати їм стипендії.

Як на Вашу думку, сьогодні інтернет може замінити книжки?

- Частково. У моїй власній практиці, в моєму користуванні, я полюбив скачувати книжки і читати їх на планшеті, але в цілому мені дуже не вистачає книжок нормально друкованих на папері. І я думаю, так і для більшості людей. Тобто паперові книжки вони не те, що «виживуть», вони все-рівно будуть головними, домінуватимуть.

Нещодавно в інтернеті з’явилась інформація про «список 47», у якому присутнє Ваше ім’я. Як Ви сприймаєте цю інформацію, як реагуєте на неї?

- Це важко якось коментувати. Розумієте, тут одна така проста штука, поки ти живий про це говорити якось смішно, бо скажуть:  «ну це ж якийсь фейк, це жарт, це гумор, невідомо-що», «а в тебе що паніка, ти боїшся?» - тому про це не говориться. Але якщо тебе «грохнуть» одного дня, то знову ж таки уже буде запізно про це говорити. Тому це така ситуація неприємна. Але ще не з таким доводилося колись боротися.

Наприкінці літа у Карпатах проходитиме Літня літературна школа. Ви будете одним із лекторів. Про що розповідатимете?

- Чесно кажучи, я ще не вирішив. Слава Богу, що тема буде вільна. Я, мабуть, приїду трошки поговорю про цей же свій роман найновіший. Напевне про нього, бо там ще багато таких речей, які я не проговорив. Мабуть, молодим людям, які починають писати, хочуть опанувати в літературі якісь ази, істини, можливо їм було б цікаво таке щось послухати.

Що хочете побажати іванофранківцям?

Бажаю, щоб вони завжди підтримували Porto Franko. І це зробить наше місто ще цікавішим, багатшим, веселішим, яскравішим.

 Розмовляла Олена Британська


Довідка Фіртки:

Юрій Андрухович народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ) 13 березня 1960 року. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-франківського часопису "Перевал" (1991—1995).

Твори Ю. Андруховича перекладено і видано окремими книгами в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Данії.

Письменник є автором перекладів з польської, німецької, російської.


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1401
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

802
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1276
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2499 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3595
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3014 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!», то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

105

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

254

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

268

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

877
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5020
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10413 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8873
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

693
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

893
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1182
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

955
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3152 4
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1205
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1608
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1527
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1751