Ігор Тимочко починав свій життєвий шлях з простого робітника і, поступово, вивчивши усю систему роботи лісової галузі, на прикладі чималого лісового господарства, став успішним керівником. Зумів з збиткового лісгоспу зробити перспективне підприємство, яке стало прикладом на всеукраїнському рівні.
Трохи більше як 4 місяці тому його, на переконання юристів, незаконно звільнили з посади, коли пан Тимочко перебував на лікарняному. Сьогодні чоловік шукає правди у суді, і хоче щоб все стало на свої місця, а Україна не на словах, а на справах стала правовою державою. За словами колишнього директора Вигодського лісгоспу саме правове безчиння в якійсь мірі підштовхнуло чоловіка, не сидіти склавши руки вдома, а попрацювати заради майбутнього лісової галузі на законотворчому рівні. Рішення балотуватись до Верховної ради України виникло не спонтанно, Ігор Тимочко йде з чітким планом, щодо виведення лісової галузі з кризи та має практичні рішення щодо забезпечення енергетичної безпеки України.
- Ігоре Ярославовичу, ще нещодавно ви були керівником одного з найбільших лісових господарств нашої області, а сьогодні є кандидатом у Верховну Раду. Чому вирішили перекваліфікуватись?
- Сьогодні не простий для України час, ситуація в країні потребує кардинальних змін, в тому числі і на найвищому законодавчому рівні. У Верховній раді мають працювати люди, які є професіоналами в тій чи іншій галузі. Я, як представник лісової галузі, в якій пропрацював 25 років, чітко знаю проблеми галузі та знаю шляхи і механізми їх вирішення, як на регіональному рівні, так і на всеукраїнському.В грудні 2010 року я очолив підприємство на якому люди дев’ять місяців не отримували заробітну плату. Заборгованість по невиплаченій зарплаті становила 1 млн. 850 тис. грн., додатково ще 8 млн. грн. кредиторських заборгованостей, підприємство було на грані банкрутства. Вже у 2012 році Вигодський лісгосп очолив рейтинг найприбутковіших лісгоспів України. За 4 роки вдалось модернізувати нижній склад та автоколону, зроблено благоустрій адміністративного приміщення підприємства, середня заробітна плата працівників зросла з 2800 грн. в 2010 році до 3600 грн. в 2013 році. Окрім того, наше підприємство не стояло осторонь соціальних проблем району. Постійно допомагали Вигодському навчальнокорекційно-реабілітаційному центру, Долинській школі-інтернат, лікарням району в зимовий період допомагали з дровами, не залишали поза увагою дітей війни та перестарілих та багатодітні сімї. Ще одним своїм досягненням на посаді керівника підприємства вважаю те, що лісгосп кожного року будував по 10 кілометрів гірських лісових доріг, які до того тривалий час не будувалися. Це покращило доступ до перестигаючих лісових масивів, які до того часу були недоступними для роботи, а також зробило район привабливим для туристів.
- На Вашу думку, чому Вас звільнили з посади директора Вигодського лісгоспу?
- На мою думку - це було політичне рішення, тому що претензій до моїх професійних якостей не було. 23 червня цього року мене було звільнено з посади директора Вигодського лісгоспу навіть не зважаючи на те, що на цей момент я перебував на лікарняному, оскільки зламав ногу. Мені поштою надіслали наказ і повідомили про звільнення. Думаю таке рішення було прийняте під тиском певних політичних сил, які лобіюють свої інтереси. Шкода, що було прийнято таке рішення. Вигодськийлісгоп перспективне підприємство, яке має чималий потенціал. Мені частково вдалось впровадити запозичений закордонний досвід в Україні на базі лісгоспу, але лишилось і чимало нереалізованих проектів. Зокрема, у планах було відкрити "Лісову школу", яка була б навчальним центром для дітей з усієї області, а можливо і всієї Західної України.Сьогодні важливо навчити дітей правильно ставитися та берегти природу, аби наші нащадки не отримали в спадок пустелі та лисі гори. Не завершено і проект з будівництва лісових доріг та відновлення старовинної вузькоколійки, яка б могла стати привабливою для туристів. В стадії роботи залишився і проект з енергозбереження та переходу району на альтернативні види палива…
- Чому вважаєте, що це було політичне рішення?
- З правової точки зору причини не має. Мене звинуватили у співпраці з партією регіонів, навіть приписували, що я був членом цієї політичної сили. Так от, хочу заявити, що я ніколи не був членом партії регіонів чи будь-якої іншої політичної сили, а співпрацювати з владою я був зобов'язаний, тому що очолював державне підприємство і це були мої безпосередні посадові обов'язки.
- А як Ви ставитеся до нового керівника?
- Теперішній керівник лісгоспу має досвід роботи в галузі, коли я був на посаді, то не одноразово брав його у закордонні відрядження, він мав змогу побувати в складі делегацій на виставках лісового господарства в Австрії та Німеччині, тому вважаю, що досвід для роботи на цій посаді він має. Шкода, звичайно, що не продовжуються розпочаті мною справи, зокрема, будівництво лісових доріг, створення лісової школи, розширення дровокольного цеху та введення в експлуатацію нових технологій для трелювання деревини повітряно-трелювальною установкою, яка була придбана у Словенії, а в загальному, я думаю, що час розставить все на свої місця і покаже ефективність нового керівника.
- Наскільки відомо, то Ви боретеся за місце керівника Вигодського лісгоспу і хочете в судовому порядку повернути собі посаду. Чи правда це?
- Так, дійсно, скаргу на своє звільнення я передав до суду, тому що вважаю, що звільнили мене не законно, оскільки в момент звільнення я перебував на лікарняному. Я не борюся за посаду, для мене принципово щоб суд прийняв правове рішення і визнав незаконність мого звільнення. Хоча вже зараз бачу наскільки певні політичні сили тиснуть на суд і невідомо що переважить тиск громади чи слово Феміди…
- А чи правда, що проти Вас відкрили кримінальну справу?
- Так. 18 вересня була сфабрикована і внесена до єдиного державного реєстру кримінальна справа щодо мене. Звинувачують мене в тому, що в лісгоспі є недостача культиваторів, косарок, комп’ютерів і навіть мого форменого одягу. Все це надумано і вигадано. Майно підприємства є на місці, що довела перевірка, яка була проведена після мого звільнення і жодних недостач не виявила. Що саме дивне в цій історії, що звільнили мене ще 23 червня, а справа з'явилася тільки 18 вересня, коли я виріши взяти участь у виборах. Я думаю, що це просто політичний тиск опонентів. Таке відчуття, що вони намагаються мене дискредитувати, ведучи таку брудну передвиборчу кампанію.
- І все ж таки, Ви прагнете повернутись на місце керівника лісгоспу?
- На сьогодні я не планую повертатися на попереднє місце роботи, для себе я прийняв рішення балотуватись до Верховної ради, бо вважаю що досвід, набутий за роки роботи в лісовій галузі буде корисний у стінах Парламенту. Ще раз наголошую, що для мене принципово, щоб суд прийняв законне рішення і якщо воно буде прийнято в мою користь, то ту зарплатню, яку повинен заплатити мені лісгосп за час перебування у вимушеній відпустці, я всю до копійки перерахую на потреби української армії.
- Кажуть, що сидячи в кріслі керівника Ви «тримали все в своїх руках» і стали монополістом в лісовій галузі краю, як можете це прокоментувати?
- Дійсно таке говорять і говорять люди, які були не чисті на руку, яким я своєю роботою зламав корупційні схеми. Не буває керівника, якого б всі любили, завжди буде якийсь відсоток не задоволених. А критикують мене ті, то мав відношення до «тіньової» лісозаготівлі. Вольовим рішенням я припинив співпрацю з сумнівними лісозаготівельниками, лісгосп працював тільки з тими приватними фірмами, які якісно і у відповідні терміни виконували свої зобов’язання. Хочу наголосити, що за час мого керівництва не було скорочено жодного працівника, а роботу підприємства я зробив прозорою і відкритою за зразком європейських стандартів з залученням іноземних інвесторів.
-Щодо європейських стандартів та відкритості. Після Вашого звільнення нове керівництво звинувачує Вас у закритості. Нещодавно навіть показали представникам ЗМІ недобудовані «потаємні кімнати» в адміністративному приміщенні лісгоспу. Що планувалося зробити на третьому поверсі?
- Кімнати, абсолютно не потаємні, вони знаходяться на третьому поверсі і до них веде вхід з загального коридору адміністративного приміщення. Щодо самих кімнат, то скажу, що будучи неодноразово на стажуваннях та виставках в Австрії, Німеччині, Швейцарії, я бачив їхні лісові офіси і будинки лісників. В їхніх будівлях завжди є кілька кімнат, де тимчасово можуть проживати працівники, і де мають можливість зупинитися запрошені гості та члени делегацій. Це саме я прагнув зробити у Вигодському лісгоспі, наблизити його до європейських стандартів. Спільно з колективом було прийнято рішення на третьому поверсі облаштувати три гостьові кімнати, тому дивно, що зараз з цього роблять сенсацію, призначення тих кімнат не було ні для кого секретом, адже коли приїжджають потенційні інвестори, потрібно мати належні умови для їх зустрічі. Не даром є приказка, що «зустрічають по одягу, а проводжають по розуму».Хочу зазначити, що схожі гостьові кімнати є не тільки у Вигодському лісгоспі, такі самі кімнати передбачені в частині наших лісництв, зокрема в Шевченківському, Вишківському, Слобідському лісництва, де мають можливість зупинитися працівники, перевіряючі чи ті ж самі інвестори.
- Пане Ігоре, а ваші колишні підлеглі на камеру говорять не дуже приємні речі і про кімнати і про Вас особисто. Що це? Помста за жорстку дисципліну та припиненя хабарництва?
- Мені важко коментувати чиїсь слова. Як керівник я вважаю, що зробив правильно, припинивши співпрацю з сумнівними підрядниками та нечесними виконавцями робіт. Що ж до останніх коментарів, колишніх підлеглих, то хочу сказати, що я не звинувачую людей і зла на них не тримаю. Кожен тримається за своє робоче місце і виживає як може. Думаю, що на людей здійснюється тиск і їх дезінформують по багатьох питаннях. Переконаний, їм неправдиво подається інформація, а тому їхні коментарі є не зовсім об'єктивні.
А ще Вас звинувачують у придбанні квадроциклів.
Навіть такі ноу-хау в оновленні технічної бази як придбання Вигодським лісгоспом квадроцикла, допомогли зробити роботу лісової охорони ефективнішою в тому плані, що вони мають можливість оперативно реагувати на лісопорушників та браконьєрів. І взагалі я вважаю, що такий мобільний засіб пересування, як квадроцикл повинен бути в кожному лісництві.
- Повернемось до робочих питань. Ви говорили про закордонний досвід.А де набирались європейського досвіду? Розкажіть будь ласка детальніше про реальних інвесторів та можливості нашого краю.
- Україна має великий ресурсний потенціал і це не секрет ні для кого. Інвестори завжди цікавились нашим краєм. Проте досягнути домовленостей про співпрацю та перші інвестиції вдалось у 2012 році. Тоді нам надали нам для випробування лісозаготівельну техніку «Харвестери» та «Форвардери», яка по своїм економічним показникам перевищує наші трельовочні трактори, що дісталися в спадок ще з часів союзу, в 5 разів. Ми мали змогу попрацювати цією технікою, випробувати її в Карпатах, це дало дуже позитивні результати для підприємства. З того все й почалось. Поступово почали оновлювати технічну базу, модернізувати сам процес лісозаготівлі та всього циклу роботи з деревиною. Також спільно з закордонними інвесторами, будували лісові дороги. Ще будучи лісничим, я їздив на стажування в Австрію і вивчав саме технологію будівництва гірських доріг в Альпах, а набутий досвід реалізовував на території, як Ів-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Також у 2013році агентство лісових ресурсів України доручило мені спільно із австрійською фірмою зпроєктувати та побудувати дорогу в Криму на гору «Ай-Петрі». І коли Україна поверне собі знову Крим, ця дорога буде служити українцям. Хоча вже сьогодні у мене є пропозиції від керівництва Кримського уряду продовжити проектування та будівництво гірських лісових доріг у Криму. Завдяки інвесторам ми придбали для підприємства повітряну канатну установку словенської фірми "Wravor", яка допомагає витягнути ліс, не пошкодивши молоді дерева та грунт, в тих місцях, де не можливо прокласти дорогу. Чимало вдалось зробити за доволі короткий період часу, а ще більше залишилось у планах.
- Тобто планів було багато?
- Звичайо і один з головних – це будівництво пелетного заводу. Оскільки в нашій державі одним з пріоритетів є і залишається енергетична незалежність, то разом з інвесторами ми працювали над тим, щоб на базі нашого лісгоспу побудувати пелетний завод. Він мав би забезпечувати альтернативним паливом наш район, а можливо і цілу область. На Долинщині вже частина шкіл, дитячих садків і навіть лікарні перейшли на твердопаливні котли, таким чином зменшуючи використання природного газу. Оскільки наш край має ресурс, в Карпатах є багато деревини, яка не використовується і просто пропадає, то стояло питання побудувати такий завод, який буде економити державні кошти і зміцнювати енергетичну незалежність нашої країни, адже на даний час це питання національної безпеки!
- Напевне це питання є доволі комплексним?
- Звичайно, для цього має бути комплексна співпраця усіх галузей, а особливо лісової та машинобудівної. Потрібно, в першу чергу, налагодити виробництво вітчизняних ефективних твердопаливні котлів, а представникам лісової галузі ефективно використовувати наявні ресурси, які на разі просто гниють в лісах України. Як результат модернізації, буде створено нові робочі місця, а також створено платформу на шляху до енергетичної незалежності держави. Я вважаю, що таку співпрацю мають налагодити на загальнодержавному рівні, а уряд має тримати її на контролі. Сьогодні я відчуваю, що можу допомогти на рівні України з збиткових лісгоспів зробити процвітаючі державні підприємства, які будуть приносити прибуток державі, дбати про збереження екосистеми країни та забезпечувати робочими місцями населення України.
