В кожній езотеричній традиції є своя Mons Magorum Invisibilis (Невидима Чарівна Гора). Гора Посвяти. Це гора-алеорія, гора-символ. Інколи вона має свій фізичний географічний аналог. Але часто це гора виключно зі Світу Ідей.
Моріа, Синай, Табор, Кайлас, Олімп.
На горі Синай Мойсей отримав Десять Запівдей Божих.
На гімалайському Кайласі, як і на грецькому Олімпі, живуть боги.
В цьому ж ряду, до речі, і наша Чорна гора (Піп Іван, або по-гуцульськи – Попіван), на якій ще і сьогодні горяни з навколишніх сіл, зокрема Дземброні, посвячують хлопців в чоловіки. Це вже не та містична Посвята в НепрОсті, лише її відголосок… Карпатський Попіван – це місце давнього жрецького святилища, на жертовному камені якого збудована знаменита Обсерваторія. Тут духи гори «попівають» Посвяченим (тому й Попіван).
Приклад Невидимої Гори – Хередом. Це фізично не існуюча містична гора в масонській традиції. В деяких розенкрейцерівських текстах вказується, що Хередом знаходиться поблизу шотландського містечка Ершіра. Проте, на карті цієї місцини не те, що гори, - немає навіть жодного горбка. Хередом у вільному мулярстві – дорожня карта шляху до перемоги над своїми бажаннями. Досягший вершини Хередом стає Лицарем Кадош (вільним мулярем 30-го градусу посвяти), – тим, хто переміг внутрішнього дракона мечем власної волі.
Земний рай в «Божественній комедії» Данте знаходиться на горі Чистилища. Земний рай – місце де панує любов і гармонія.
В буддистській традиції є практика – медитація, яка називається «Я – гора». Цю мантру вчителі рекомендують добре підготовленим учням, як одну з найпотужніших. Причому, якщо до інших мантр вчителі мають цілі тексти роз’яснень та інструкцій, то «Я – гора» не потребує жодних трактувань. Вважається що кілька-тисячекратне повторення «Я – гора» в медитації саме по собі є потужним інструментом для розкриття третього ока та бачення Світу Ідей.
Цікавий також феномен сходження на вершини. Не всі навіть розуміють сенсу такої діяльності. Адже прагматичного змісту в сходженні, скажімо, на Говерлу, – жодного. Але ж ходимо… Очевидно є в нас якесь інтуїтивне відчуття ірраціонального сенсу подолання вершини, як паломництва На Славу Великого Будівничого Світу.
