ЄС та Путін домовилися про перетворення України в "буферну зону"

 

Головний посил Путіна звучить так: ви (європейці), звісно, можете як завгодно переформатовувати владу в Києві, проте Україна не є кредитоспроможною (причому саме це слово пролунало з вуст Путіна), і Москва лишає за собою право обвалити її економіку

Україна втратила суб’єктність у міжнародних відносинах. Свідчення цього – те, що обговорення питання подальшої долі держави цілком офіційно відбувається через голову Києва. Звісно, треба зважати, що це насамперед двостороння зустріч, і участь у ній інших делегацій просто не передбачено.

Проте, пролунав дуже чіткий сигнал: заява єврочиновників, що в контексті подій в Україні запущено «двосторонні консультації технічного рівня». Голова Ради ЄС Герман Ван Ромпей спробував дотриматися пристойності та зазначив, що докладно українську проблему не обговорювали, і йшлося про ширший контекст стосунків Євросоюзу та Росії. Проте він зробив дуже характерну обмовку – цілком за Фройдом: «Ми не обговорювали недавніх революцій, навіть еволюцій в Україні».


В свою чергу, голова Єврокомісії Хосе Мануель Баррозу зазначив, що, попри «технічну природу», нові консультації матимуть політичне значення.

Баррозу не збрехав: фактично Москві надано право голосу в обговоренні питань подальшого співробітництва ЄС як з Україною (про що говорив ще в листопаді Микола Азаров), так і з країнами Східного партнерства в цілому. Таким чином, учора було закріплено буферну зону між Європою та Росією. І це цілком укладається у тренд імітування біполярного світу, про який ми вже писали.

Просування ЄС на Схід можна вважати офіційно припиненим. В цьому контексті доволі цинічно виглядає те, що російська сторона знов порушила питання зони вільної торгівлі між ЄС та ЄврАзЕС. Згідно з цією логікою, якби європейські товари (в Брюселі Путін казав про машини) потрапляли до РФ через Україну – це загроза російській економіці. А якщо вони потраплятимуть в Росію поза українським коридором – то такої загрози, вочевидь, не існуватиме?

Отже, йдеться про відверте намагання позбавити «братську» державу навіть натяку на конкурентні переваги.

Чи розуміють це у Брюселі? Очевидно. Проте мрійливі міркування Баррозу про єдиний простір «від Лісабону до Владивостоку», що пролунали під час підсумкової прес-конференції, є ознакою того, що Європа тяжіє до замирення – достоту як у вересні 1938-го. До речі, ані Баррозу, ані ван Ромпей ніяк не відреагували на заяву Путіна щодо неприпустимості втручання ЄС в українські справи й відвідин Євромайдану єврочиновниками.

Зрештою, вони так само пропустили повз вуха репліки щодо расистських та антисемітських настроїв протестувальників. Поза увагою лишились також нові, хоч і завуальовані, погрози на адресу Києва. Адже не викликає жодних сумнівів, що «неможливість гарантувати» зниження ціни на газ у разі перемоги опозиції є саме погрозою – особливо поруч із нагадуванням про $2,7 млрд. газового боргу Києва.

Втім, є й набагато серйозніша погроза. Причому адресована не лише Україні, але й самому Євросоюзу. Йдеться про сумнозвісний 15-міліардний кредит. Обіцянку Путіна, що кредитну лінію для України буде відкрито незалежно від того, яким буде уряд, у нас помилково інтерпретують як фактичну згоду Кремля на усунення Януковича. Насправді це далеко не так.

Привертає увагу роз’яснення віце-прем’єра Ігоря Шувалова, яке пролунало на тому ж саміті: «Если украинское правительство, каким бы оно ни стало после своего формирования, объявит о другой повестке, о других приоритетах, тогда для нас это будет, наверное, поводом для того, чтобы пересмотреть договоренности».

А тепер питання: чи існує бодай у теорії імовірність того, що наступний коаліційний уряд буде повністю дотримуватись усіх укладених за Азарова угод?

Таким чином, беручи до уваги вищесказане, маємо досить прозорий натяк: ви (європейці), звісно, можете як завгодно переформатовувати владу в Києві, проте Україна не є кредитоспроможною (причому саме це слово пролунало з вуст Путіна), і Москва лишає за собою право обвалити її економіку. До речі, ніщо не заважає РФ направити гроші, що звільняться на подальшу дестабілізацію ситуації у країні.

З огляду на це, Європа опиняється перед вибором. Або негайно під непевні гарантії та на сумнівних умовах повернення знайти кошти для підтримки Києва (що вкрай малоймовірно), Або змиритись із провідною роллю Кремля в українських справах. Або опинитись перед загрозою отримати на своїх східних кордонах сценарій, ззовні подібний до югославського.

І можливо, саме тому в повітрі знову витає дух Мюнхена.

Тетяна Воронюк,

Еспресо.TV


29.01.2014 865 1
Коментарі (1)

василь 2014.01.30, 08:30
Казав колись мудрий вуйко Черчілль, що Європа мала вибір - вибрати ганьбу чи війну, вона вибрала ганьбу і отримає війну. Історія повторюється...
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3904
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2114
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2356
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5458
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21212
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3166

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

902

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

965

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1741

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1707
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15601
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9011
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4135
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

862
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

772
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5049
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4292
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

5051 2
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

439
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

676
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1627
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1553