Електронний квиток в Івано-Франківську: чи з'явиться в березні та як ним користуватися у транспорті

Невдовзі оплачувати проїзд в комунальному транспорті Івано-Франківська стане простіше. Вже цього року у місті запрацює електронний квиток.

Попередньо його мали б ввести з березня. Принаймні на це сподівається міський голова Руслан Марцінків. Електронного квитка Івано-Франківськ активно очікує з 2018 року. Саме тоді міський голова анонсував його впровадження у транспорті.

Фіртка з’ясовувала, чому затягнувся процес, чи встигнуть запустити систему з весни та що стало перепоною зробити це раніше.


Очільник КП «Електроавтотранс ІФ» Віталій Голутяк каже, е-квиток це досить складна система, над якою уже працюють давно. Взялись за впровадження ще у 2015 році, але цей процес складний і дороговартісний.

Івано-Франківськ розпочинав з того, що вивчав досвід інших міст. Є декілька міст України, які починали запускати електронні квитки раніше. Ми аналізували, яку стратегію обирали наші сусіди і за які ресурси вони планували це впровадити.

Є міста, які роблять це коштом ЄБРР, мова про Львів і Вінницю.

У Чернігові та Тернополі це відбувається коштом приватного інвестора, який потім і є оператором цієї системи. В такому уразі це бізнес-проект. Інвестор вкладає гроші в систему, обладнання, а потім отримує комісію за кожну трансакцію. Таким чином інвестиція швидко «відбивається».

Є третій варіант, коли це робиться силами міста. І саме таким шляхом пішов Івано-Франківськ. Але далі виникає питання, хто буде займатись впровадженням.

У більшості випадків створюється окрема структура, як до прикладу в Житомирі та Вінниці, де існують окремі комунальні підприємства зі своїм штатом, директором. Вони є операторами та організаторами електронного квитка. Але ці підприємства не є перевізниками. Саме така система є найбільш розповсюдженою у Європі.

Івано-Франківськ, щоб зекономити ресурси, прийняв рішення найбільш малозатратне – впроваджувати все за власні кошти і силами уже діючого КП перевізника.

Я з самого початку був не у захваті від цієї ідеї, але таке рішення на той час ухвалили і ми пішли на це, тому що  дуже потребуємо електронного квитка. Досвід показує, що це працює краще, коли процесом оперує окрема структура, але ми за це взялися і почали робити, хоч це не наша профільна діяльність.

У нас немає на підприємстві людей, які б в силу своїх обов’язків займалися конкретно цією роботою, немає такого підрозділу. Звичайно я залучаю по-можливості працівників до цього процесу, якщо той чи інший аспект пов'язаний з їх основною діяльністю, але хотілось би більш системної роботи.

Чому затягнувся процес?

Частково, я вже відповів на це питання. Але до цього треба ще додати, що система, яку ми будуємо містить дуже багато складових, які пов’язані з різними структурами.

Наприклад, електронний квиток обов’язково передбачає безкоштовну видачу карток для пільговиків. А цією базою володіє Департамент соцполітики. Крім того, оскільки у нас безкоштовно їздять учні, то за видачу карток учням та їх базу даних відповідає Департамент освіти. Загальну координацію здійснюємо ми, а є ще управління транспорту і так далі.

До того ж з часом певним чином змінюються й обставини, які впливають на цей процес. Наприклад, коли ми починали проєкт у нас були тільки тролейбуси, зараз маємо ще й автобуси. Відповідно збільшується кількість обладнання, обробки трансакцій, відповідно змінюється й програмне забезпечення, воно удосконалюється, а це все потрібно враховувати і вносити зміни.

Ще одна складова – фінансування. Якщо на тролейбуси потрібно умовно 80 валідаторів, то зараз ми маємо більше ніж 100 одиниць транспорту. А на кожен потрібно по два валідатори, а в тролейбуси-гармошки по три. Плюс резервні. Загалом зараз потрібно більше ніж 200. Відповідно проєкт зростає у ціні, потрібно робити нові закупівлі, тендери. Складнощів додає і те, що замовлення роблять зараз багато міст.

Аналогічне обладнання до нашого також використовується у Вінниці, Житомирі, Чернігові, Тернополі. Ці міста зараз паралельно з нами реалізовують такий самий проєкт. Зрозуміло, що постачальник в першу чергу обирає тих, в кого більше замовлення і хто платить одразу. Все це призводить до того, що проєкт затягується в часі. І я б зараз не був на 100% впевненим, що ми вкладемось до 1 березня, але будемо старатись.

Ми зробили багато роботи для того, щоб підготуватись. На сьогодні Івано-Франківськ витратив 4 мільйони гривень на впровадження АСОП (Автоматизована система оплати проїзду, - ред.). На цей час у нас закуплені усі 210 стаціонарних валідаторів і близько 100 переносних.

Якщо не буде нових автобусів і тролейбусів, то цього нам вистачає. Але ми заплатили тільки за першу частину обладнання і аванс за другу. Основну суму ще потрібно доплатити, а також оплатити за розширене програмне забезпечення та сервер віддаленого поповнення.

Про яку загальну суму йдеться?

Ми очікуємо, що в Івано-Франківську на все потрібно буде 10-12 млн гривень. При такому фінансуванні система запрацює. А далі в планах є ще другий етап, але він пов'язаний вже з деталями, які не впливатимуть на принцип її роботи збоку пасажира.

У нас  проведений другий тендер на обладнання на суму 6,3 млн грн. Ми заплатили аванс 30%. Щоб повністю закінчити проєкт потрібно хоча б 6 мільйонів.

До слова, Вінниця витратила на свій проєкт, який відбувався за кошти ЄБРР більше ніж  5,5 млн євро. Їхній проєкт на 90% схожий з нашим. Так, у них вдвічі більше транспорту. Ще у них є один додатковий девайс для водія, про який ми хочемо говорити під час другого етапу. Але все одно, вони запустили електронний квиток лише в середині грудня. Хоч починали значно швидше ніж ми.

Тому, я вважаю, якщо ми це реалізуємо в такі терміни і за такі гроші, то це буде надзвичайно дешевий проєкт. Чому так вийшло? Тому що ми ще частину коштів залучили, як безповоротну допомогу. Наприклад, у нас програмне забезпечення на банківську картку поставлене безкоштовно компанією VISA в рамках меморандуму про співпрацю, а це мінімум 30 тис. євро. економії.

Якщо зараз оплатимо частину коштів, які ми ще винні, то зможемо отримати доступ до налаштування валідаторів і почати їх встановлювати. Якщо це відбудеться в січні, то теоретично ми можемо встигнути до 1 березня. Якщо ж ні, тоді це буде проблематично. Потрібно мінімум 3 тижні часу, щоб все поставити, перевірити, налаштувати у тестовому режимі, потім перейти у робочий режим, побачити недоліки.

Навіть попри це, треба бути готовим, що система, на початках буде давати збої, які необхідно буде оперативно усувати.

Всю підготовчу роботу з транспортом ми зробили. В усіх 42 автобусах власними силами зроблено розгалуження для встановлення валідаторів.

Перед закупівлею нових тролейбусів, білоруських, ми вже це передбачили, тому там це виконали ще на заводі. Але у нас ще є інші тролейбуси, які також доробляли наші працівники.

Тому, я вважаю, що критичної ситуації немає. Є затримка через об’єктивні обставини. Проєкт треба якнайшвидше завершити. Бо ми знаходимося в перехідному етапі, коли у нас є багато форм безготівкової оплати, але вони не включені в загальну систему АСОП. Це треба якнайшвидше виправити.

Що таке Автоматизована система оплати проїзду (АСОП)? Це обладнання, програмне забезпечення, сервери, картки, можливість поповнення карток, усе, що пов’язано з обліком, інтернет-сторінка, персональний кабінет, можливість зміни тарифу, можливість поповнення карток будь-де. І все це має функціонувати як єдина система.

Поки не було електронного квитка, ми шукали способи, як людям допомогти з безготівковою оплатою вже зараз, і впроваджували їх.

Фактично, над впровадження електронного квитка працюють лише працівники КП «Електроавтотранс»?

Електронний квиток став додатковим навантаженням для деяких працівників КП. Ми робимо багато власними силами. Інколи просимо людей вийти у вихідний день, або продовжити роботу після завершення зміни. Звичайно потім ми оплачуємо їм за це у вигляді премій. Це дешевше, ніж наймати підрядника.

У перспективі йдеться про розширення штату?

Щоб зробити все швидко і якісно треба наймати ІТ-спеціалістів. Це можна зробити. Але ви знаєте скільки зараз коштують такі фахівці. Наша стратегія – зробити е-квиток максимально обмеженим ресурсом.

Бюджет Івано-Франківська сьогодні не може собі дозволити витратити на цю систему 3-5 млн євро.

Якими будуть картки?

Буде чотири види карток: пільгова, студентська, учнівська і загальна. Ми вже навіть надрукували пробну партію.

На пільгові картки запис людей почали ще з 1 жовтня 2018 року, тому що кожна картка повинна бути з фотографією. Ми знали, що цей процес буде довготривалим та складним. Департамент соцполітики замовив програмне забезпечення. Протягом цього часу ми створювали точки, куди люди приходили, записувались в чергу на оформлення картки. Коли картки виготовлять їх треба буде там же й забрати.

На сьогодні оформлено близько 30 тисяч пільгових карток. А також близько 30 тисяч учнівських. Ці люди чекають на картку вже досить довго, але думаю в лютому вони її отримають. Ми провели тендер, визначили підрядника. Він їх надрукує, але чекає від департаментів баз даних. Аванс за виготовлення карток також оплачений.

Після цього кожну картку ще потрібно буде ініціалізувати під нашу систему. Це коштуватиме ще близько 300 тисяч грн.

Загалом виготовлення 50 тисяч пільгових карток обійдеться приблизно у мільйон гривень. Картки для продажу ми надрукуємо своїм коштом. Будемо їх продавати, відповідно ці кошти нам повернуться. Собівартість картки близько 25-30 гривень.

Для того, щоб пасажиру було вигідно купувати картку, тариф на оплату нею повинен бути нижчий. Тому, коли запустять систему, ми будемо ініціювати різноставковий тариф: для оплати карткою один, для оплати готівкою – інший, більший.

Для розрахунку карткою вартість залишиться така, як зараз, чи буде меншою?

Не думаю, що менша, ніж зараз. Нема вже куди зменшувати.

Картки будуть діяти за принципом електронного гаманця: коли картка валідується – знімається сума, потім картку поповнюєш, кошти зараховуються на неї через сервер віддаленого поповнення. Він буде знати всю інформацію про всі картки, поїздки, поповнення і так далі і розсилати цю інформацію на всі наші пристрої.

Як контролюватиметься процес оплати?

Ми поставимо валідатори біля кожних дверей, окрім передніх. Передні двері залишаються лише для тих, хто хоче оплатити проїзд готівкою. У водія буде спеціальний термінал, через який він здійснюватиме оплату.

Процес відбувається так: людина дає готівку – водій своєю службовою карткою здійснює оплату, з термінала друкується квиток, який він віддає людині. Той, хто платитиме безконтактно у нього паперового квитка не буде, точніше його квиток буде електронним.

Звичайно, якщо ми введемо систему, ми хочемо відмовитись від практики, коли всі заходять у передні двері. Хочемо, щоб люди могли заходити через усі двері. Це пришвидшить посадку і висадку, що для нас, як для перевізника, дуже важливо.

Як тоді полюватимете на "зайців"?

Для цього є спеціальне обладнання, ми уже його тестували. У контролера буде спеціальний пристрій, який має зчитати дані про оплату. Цей пристрій показуватиме оплачений проїзд, чи ні.

Види електронних платежів, якими іванофранківці можуть скористатися на сьогодні:

  • за допомогою Qr коду (Щоб здійснити безготівкову оплату, треба мати смартфон підключений до інтернету, встановити додаток «Приват24» та гроші на банківській картці. Пасажир обирає тип квитка і здійснює оплату. За допомогою SMS (Скористатися послугою можуть абоненти мобільних операторів Kyivstar (з жовтня 2018 р.), Vodafone та Life (з квітня 2019 р.);
  • слід відправити СМС на номер 877 для усіх мобільних операторів зі спеціальним кодом та номером маршруту. СМС-квиток дійсний 60 хвилин);
  • банківською картою (сплачувати за проїзд можна або безконтактною платіжною карткою чи будь-яким NFC-пристроєм з функцією безконтактних платежів. Послуга наразі доступна у тролейбусах);
  • за допомогою Bluetooth (скористатися послугою можна з липня 2019 р. (поки що тільки в автобусах). Для здійснення оплати слід завантажити мобільний додаток EasyWallet. В громадському транспорті ввімкнути bluetooth і з’єднатися з пристроєм транспорту).

Розмовляла Олена Британська


Коментарі ()

30.04.2025
Олег Головенський

Загалом, декларації «обраних народом» виглядають доволі скромними. Нічого особливого. Але дещо цікаве є. Як і сам аналіз та «рейтинги» здобутків чиновників.

2126
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

989
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

983
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

2121
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3586
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2512 5

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

817

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

721

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

677

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

681
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10349
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

1195
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5295
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

1023
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2825
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

1194
29.04.2025

Усі кошти, зібрані з продажу квитків, будуть передані на підтримку Збройних сил України. Кожен квиток — це не просто внесок у незабутні емоції вечора, а реальна допомога нашим захисникам.  

416
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

258 2
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

726
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

621
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

669