COVID-19: доступні вакцини, додаткові щеплення та ситуація на Прикарпатті

Станом на 28 грудня в Україні зафіксували 2 248 нових випадків COVID-19. Зокрема, захворіли 137 дітей та 19 медпрацівників.

Про це повідомляє Фіртка з посиланням на Міністерство охорони здоров'я України.

Зокрема, в Івано-Франківській області за добу 46 нових підтверджених випадків. Крім того, в області одужали – 96 осіб, летальних випадків не зафіксували.

Так, за весь час пандемії в області захворіли 126 820 осіб. Зокрема, захворіли – 6 330 дітей, медичних працівників - 3 534, одужали – 117 909 осіб, летальних випадків – 3 066.

Крім того, в області здійснили тестувань за добу:

  • методом ПЛР – 1 011 досліджень;
  • методом ІФА – 975 досліджень.

Кількість захворювань в регіонах за добу:

  • Київ – 475;
  • Вінницька область – 43;
  • Волинська область – 84;
  • Дніпропетровська область – 102;
  • Донецька область – 149;
  • Житомирська область – 66;
  • Закарпатська область – 55;
  • Запорізька область – 82;
  • Київська область – 126;
  • Кіровоградська область – 54;
  • Луганська область – 23;
  • Львівська область – 91;
  • Миколаївська область – 18;
  • Одеська область – 189;
  • Полтавська область – 74;
  • Рівненська область – 30;
  • Сумська область – 56;
  • Тернопільська область – 43;
  • Харківська область – 180;
  • Херсонська область – 16;
  • Хмельницька область – 17;
  • Черкаська область – 153;
  • Чернівецька область – 60;
  • Чернігівська область – 16.

В Україні діє адаптивний карантин, коли регіони поділяють на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони епіднебезпеки.

З 23 вересня по всій Україні запровадили «жовту» зону. Проте, станом на 28 грудня в Україні два регіони перебувають у «червоній» зоні епіднебезпеки.

Йдеться про Запорізьку та Волинську області.

У «жовтій» зоні – Київ та Тернопільська, Миколаївська, Сумська, Київська, Житомирська, Донецька, Закарпатська, Одеська,  Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Кіровоградська, Херсонська, Рівненська, Дніпропетровська, Полтавська, Івано-Франківська, Луганська, Львівська,  Черкаська та Чернігівська області.

Відтак, в областях без обмежень працюватимуть тільки аптеки, продовольчі й ветеринарні магазини, АЗС та банки. Натомість робота ресторанів, кав'ярень, спортзалів, кінотеатрів та непродовольчих магазинів можлива лише за повної вакцинації персоналу та відвідувачів.

  читайте також: Відомо, що забезпечує «суперімунітет» до COVID-19

Водночас 15 грудня Кабінет Міністрів України продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року.


Крім того, від початку вакцинальної кампанії щепили 14 605 035 людей, з них отримали першу дозу – 14 605 033 людини, отримали дві дози – 13 447 292 людини, отримали додаткову дозу – 2 208 людей, ревакцинальну дозу – 990 людей.

Загалом провели 28 055 523 щеплення.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ показник щеплених людей у світі до кінця року має становити 40%.

Також відомо, скільки прикарпатців отримали додаткову дозу вакцини проти COVID-19.

Заразом 10 грудня Європейський інвестиційний банк перерахував Україні 50 мільйонів євро, що профінансують закупівлю необхідних вакцин від COVID-19.

В Україні працює понад три тисячі пунктів щеплень та 400 центрів масової вакцинації. Йдеться про лікарні, торгово-розважальні та культурні центри, деякі відділення Укрпошти та залізничні вокзали.

Переглянути перелік пунктів щеплення та центрів масової вакцинації можна на офіційному сайті кампанії вакцинації проти COVID-19.

До слова, категорія респондентів, які взагалі не хочуть вакцинуватися, головною причиною називають недовіру до будь-яких вакцин — 48%. Ця мотивація переважає над усіма іншими.

Також 15% українців переконані, що вакцинація — досліди над людьми, а 5% вважають, що в принципі будь-які щеплення шкодять.

На противагу — основним аргументом на користь вакцинації для українців найчастіше є бажання вберегти себе та оточення — 42%.

Своєю чергою засновник та генеральний директор німецької біотехнологічної компанії BioNTech Угур Шахін припускає, що в майбутньому вакцинуватись проти COVID-19 потрібно буде щороку.

Нагадаємо, що Україні схвалили додаткове щеплення проти COVID-19.
 
Зокрема, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підписав наказ щодо введення додаткової дози вакцини проти COVID-19 відповідно до рекомендації Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ).
 
Отримати додаткову дозу щеплення рекомендовано:
 
— особам із ВІЛ-інфекцією;
— особам із раком крові;
— після трансплантації органів;
— особам, які проходять імуносупресивну або імуномодулюючу терапію;
— особам із низкою інших імунодефіцитних станів.
 
Повний перелік станів та показань для отримання додаткової дози антиковідної вакцини можна знайти в рекомендаціях НТГЕІ.

Додамо, що деякі банки вже почали виплачувати українцям, які пройшли повний курс вакцинації, «ковідну тисячу». Так, monobank та Альфа-банк 16 грудня розпочали перші виплати за програмою «єПідтримка».

Для того, щоб подати заявку на отримання коштів, необхідно встановити на смартфоні останню версію застосунку «Дія» і оформити спеціальну картку в одному з банків-партнерів, повідомляє Мінцифри. Після цього ваш запит буде в опрацюванні та потрібно буде зачекати, коли на рахунок надійдуть кошти.

Право на виплату мають громадяни України, старші 18 років, які згенерували «зелений» сертифікат про вакцинацію.

Витратити віртуальну 1000 гривень можна на:

  • книжки;
  • квитки у кіно чи театр;
  • візит до музею чи картинної галереї;
  • абонемент до фітнес-клубів і спортивних залів;
  • квитки на потяг чи літак в межах країни;
  • особи, старші 60 років, зможуть придбати на ці кошти ліки.

Перевести «ковідну тисячу» в готівку чи переказати на іншу картку чи рахунки заборонено. Використати гроші можна впродовж чотирьох місяців.

Додамо, що чимало українців вже встигли витратити частину грошей. Зокрема, на кінотеатр або на квитки на потяг. Чимало ринули купувати книжки. Так, охочих придбати книжки було так багато, що на деяких сайтах навіть трапився збій.

Найменше охочих витрати тисячу на візит до музею та квиток на автобус.


Нагадуємо, що 1 і 2 січня пункти та центри вакцинації проти COVID-19 в Україні не працюватимуть.

Про це під час брифінгу заявила заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич.

За її словами, у перші дні після святкування Нового року медичним працівникам дадуть можливість відпочити.

«Водночас в решту інших днів пункти вакцинації працюватимуть за звичайним розкладом», — пояснила Марія Карчевич.

Заступниця міністра нагадала, що дізнатися графік роботи та записатися на щеплення можна на офіційному сайті кампанії вакцинації проти COVID-19 або через контакт-центр МОЗ за номером 0 800 60 20 19.

Посадовиця також попередила, що з 10 січня Європейський Союз планує ухвалити скорочення терміну дії COVID-сертифікатів з 365 до 270 днів.

До слова, в Україні для використання схвалено п'ять вакцин проти COVID-19. Станом на 28 грудня в регіонах України для широкого загалу є чотири вакцини – AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer та Moderna. 

Крім того, в Україні схвалена вакцина Johnson & Johnson. Проте,  масово її в країну не завозять, а тому щепитись нею змогли лише 20 тисяч українців, здебільшого мешканці Закарпатської області. Деяким українцям також вдалось вакцинуватися Janssen у Румунії.

Фіртка розповідає, що відомо про вакцини, які схвалені в Україні, наскільки вони зменшують ризик інфікування та як вони працюють.


Moderna 


Вакцину Moderna розробив американський Національний інститут алергії та інфекційних захворювань.

Препарат входить до списку вакцин для екстреного використання ВООЗ, а також дозволено для екстреного використання у США, Великій Британії, Канаді, ЄС та інших країнах. 

Moderna несе частину генетичного коду вірусу й імунна система людини сама виробляє антигени.

Вакцина зберігається у вигляді замороженої суспензії при –25 ºC до –15 ºC у багатодозовому флаконі. Флакони можна зберігати в холодильнику при температурі 2–8°C протягом 30 днів.

Вакцину Moderna проти COVID-19 вводять внутрішньом’язово. Для повноцінної імунізації необхідно отримати дві дози вакцини з інтервалом у 28 днів. 

За даними виробника, вакцина вже показала ефективність у 94,1% випадків під час поточного масштабного клінічного випробування.

Крім того, ефективність вакцини Moderna  від штаму «Дельта» — 72%.


Pfizer


Comirnaty/Pfizer-BioNTech розроблена німецькою біотехнологічною компанією BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer.

Вакцина дозволена для екстреного використання для осіб від 12 років Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Її застосовують у США, Великій Британії, Канаді, ЄС, а загалом у майже 100 країнах світу. 

Comirnaty/Pfizer-BioNTech має у своєму складі молекули матричної рибонуклеїнової кислоти, яка кодує шипоподібний білок оболонки коронавірусу SARS-CoV-2.

Після введення вакцини ця мРНК потрапляє в клітини організму людини й надає їм своєрідну «інструкцію», як створити цей білок.

Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє антитіла до нього. Так організм вчиться, як захиститися в разі зустрічі зі справжнім вірусом.

Зауважимо, що вакцина потребує наднизьких температур зберігання й транспортування: від –80ºC до –60ºC.

Після розмороження нерозведена вакцина може зберігатися за температури від +2°C до +8°C до 30 діб. Протягом цього періоду на транспортування можна виділити не більше 12 годин.

Термін зберігання вакцини після розведення за температури від +2°C до +25°C – 6 годин.

Інтервал між введеннями вакцини 21-28 днів. Для повної вакцинації необхідні 2 дози. 

Крім того, дослідження показали, що ефективність вакцини Comirnaty становить 95%, від штаму «Альфа» — 93,7%, від штаму «Дельта» — 88%.

Зауважимо, що раніше Міністерство охорони здоров’я України дозволило комбінування вакцин.

«У випадку, коли перше щеплення проведено вакциною Moderna, друге – можна робити Comirnaty/Pfizer-BioNTech та навпаки. Комбінування цих вакцин є безпечним та ефективним», – йдеться в повідомленні.


CoronaVac


CoronaVac належить до інактивованих вакцин. Також за таким методом створили першу вакцину від поліомієліту в 1955 році.

Зокрема, цю вакцину розробила китайська біофармацевтична компанія Sinovac Biotech.

Як відомо, CoronaVac містить у своєму складі «вбитий», неактивний вірус. Відповідно організм виробляє імунітет, реагуючи на нього.

В Україні CoronaVac почали вакцинувати з квітня 2021 року. На початок листопада понад три мільйони українців щепилися цією вакциною.

Наразі країна має близько 7,5 мільйонів доз цієї вакцини. Вона доступна у центрах масової вакцинації, пунктах щеплень, нею вакцинують мобільні бригади.

Як свідчать дослідження, вакцина CoronaVac на 65,9% зменшує ризик заразитися COVID-19, на 87,5% знижує необхідність госпіталізації та на 86,3% ефективна в запобіганні смерті від коронавірусної хвороби.

Повний курс щеплення CoronaVac передбачає введення двох доз з інтервалом 14-28 днів.

Ця вакцина схвалена ВООЗ для екстреного використання. Застосовується у 40 країнах, таких як Китай, Туреччина, Аргентина, Бразилія, Мексика, Індонезія, Казахстан, Вірменія, Грузія тощо. Проте, наприклад, Німеччина, Італія або Польща цю вакцину не визнають.

Склад вакцини наступний:

  • інактивований вірус SARS-CoV-2;
  • гідроокис алюмінію – пришвидшує та підсилює дію активного компонента;
  • гідрофосфат натрію 12-водний та гідрофосфат натрію моногідрат – буферні речовини, що стабілізують вакцину, щоб її кислотний рівень збігався з рівнем нашого тіла;
  • натрію хлорид  – є розчинником і коригує сольовий баланс вакцин. 

Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує використовувати CoronaVac для людей з 18 років. Наразі даних про безпеку та ефективність CoronaVac для осіб молодше 18 та вагітних немає.


AstraZeneca


AstraZeneca належить до векторних вакцин. За таким же методом створили вакцину проти лихоманки Ебола у 2015 році.

Зокрема, вакцина розроблена шведсько-британською компанією AstraZeneca разом з Оксфордським університетом.

AstraZeneca використовує безпечний вірус застуди, у який вмонтована «інструкція» для виготовлення специфічних білків коронавірусу. Вектор доставляє цю «інструкцію» в клітини організму людини, і тоді клітини починають виробляти цей білок.

Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє антитіла та Т-клітини до нього. Так організм вчиться, як захиститися в разі зустрічі зі справжнім вірусом. Це добре вивчена технологія, що робить векторні вакцини безпечними.

Згідно з дослідженнями, вакцина AstraZeneca на 80% зменшує ризик заразитися COVID-19 і майже у два рази знижує можливість інфікувати інших людей.

Склад вакцини:

  • Модифікований аденовірус, що містить у собі специфічний білок коронавірусу, який викликає імунну відповідь;
  • L-гістидин та L-гістидин гідрохлорид моногідрат;
  • динатрієва сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти (EDTA);
  • магнію хлорид;
  • етанол;
  • полісорбат 80;
  • натрію хлорид;
  • сахароза;
  • вода для ін’єкцій.

Інтервал між введеннями вакцини 4-12 тижнів. Для повної вакцинації необхідні дві дози. 

AstraZeneca схвалена ВООЗ, ЄС, Канадою, Індією та багатьма іншими країнами для екстреного використання. Застосовується для всіх, старше 18 років.

Загалом AstraZeneca — лідер серед протиковідних вакцин, щеплення якими дає змогу подорожувати до різних країн без ПЛР-тестів, аналізів на антиген чи самоізоляції. Вакцинацію проти коронавірусу препаратом AstraZeneca визнають найбільше країн світу – понад 140.


Johnson & Johnson


Ще 2 липня 2021 року Міністерство охорони здоров’я в Україні зареєструвало вакцину Janssen (Johnson & Johnson) проти COVID-19 для екстреного медичного застосування. 

Інші вакцини, які доступні в Україні, — AstraZeneca, Moderna, Pfizer та CoronaVac для повного курсу щеплення потребують дві дози. На противагу — Johnson & Johnson є однодозовою вакциною, що спрощує можливість отримати COVID-сертифікат про повну вакцинацію.

Johnson & Johnson — це векторна вакцина розроблена, фірмою Janssen. Вакцина містить знешкоджений аденовірус людини, в який вмонтовано ДНК, що кодує шипоподібний білок вірусу SARS-CoV-2.

За даними виробника, вакцина Johnson & Johnson вже показала ефективність у 66,9% випадків під час масштабних клінічних випробувань, які зараз тривають.

За даними ВООЗ, ефективність Janssen через 28 днів після щеплення складає 85,4% від тяжкого перебігу хвороби й 93,1% від госпіталізації.

Johnson & Johnson дозволена до екстреного застосування Всесвітньою організацією охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали 76 країн. Зокрема, США, Велика Британія, Європейський Союз, Швейцарія, Канада та багато інших країн.

Вакцина потребує температури зберігання від +2 до +8 С. Для повної імунізації достатньо однієї дози. 

ВООЗ не рекомендує щепитися Johnson & Johnson тим, хто раніше мав серйозну алергічну реакцію на будь-який компонент вакцини. Крім того, щепитись цією вакциною не рекомендують людям молодше 18 років.

Вперше в Україну завезли Janssen у травні. Тоді 500 доз вакцини з дотриманням порядку ввезення незареєстрованих лікарських засобів для вакцинації працівників приватної компанії, яка оплатила її вартість, організувала доставлення та забезпечила дотримання температурного режиму.

Співробітники цієї компанії працюють на Алясці у сфері рибальства і мали вакцинуватися сертифікованою в США вакциною для того, щоб їх пустили в цю країну.

Раніше у МОЗ зазначили, що Україна не планує закуповувати вакцину Janssen через вже укладені контракти з іншими компаніями та обмежене виробництво. 

Попри те, що щеплення Janssen схвалене в Україні, вакцину не отримували як гуманітарну допомогу та не купували за кошти державного бюджету.

  читайте також: Як вакцинація від COVID-19 впливає на психічне здоров’я — дослідження


Можливі побічні ефекти від вакцин


Виявлені побічні ефекти вакцин від COVID-19 здебільшого короткотривалі й мають низький або середній ступінь тяжкості. Серед них:

  • лихоманка;
  • відчуття втоми;
  • головний біль;
  • біль у м'язах;
  • озноб;
  • діарея;
  • біль у місці ін'єкції.

Водночас, оскільки напередодні свят поїздки у громадському транспорті стають частішими, а ризик інфікування COVID-19 — вищим, МОЗ підготував інфографіку щодо правил безпечних поїздок у громадському транспорті.

У МОЗ радять провести зимові вихідні вдома в тісному родинному колі. Проте, якщо ви все ж вирішили організувати вечірку, дотримуйтеся простих порад, аби зменшити ризики поширення вірусу:

  • Обмежте кількість гостей, щоби створити можливості для фізичної дистанції. Не соромтеся дізнатися їхній вакцинальний статус, адже ідеться про ваше здоров'я.
  • За можливості святкуйте на відкритому повітрі. Якщо ж вечірка відбуватиметься в приміщенні, не забувайте регулярно провітрювати.
  • Просіть гостей носити маски, за винятком прийомів їжі й пиття. Слідкуйте, щоби маска закривала й ніс і рот. Спонукайте гостей мати запасні маски, або ж самі придбайте, аби за потреби дати їх гостям.
  • Подбайте, щоби гості дотримувалися базових гігієнічних умов — покажіть де ванна, забезпечте достатню кількість мила й одноразових рушників, або засобів для дезінфекції.
  • Дезінфікуйте поверхні, до яких часто торкаються, і будь-які предмети спільного користування.
  • Якщо почуваєтеся зле — змініть плани. 
«Чим більше профілактичних заходів ви вживатимете, тим безпечнішою буде ваша вечірка. Свята важливі, але ваше здоров’я і здоров’я ваших близьких, особливо найбільш вразливих, має бути на першому місці.
Пам'ятайте, найкращий спосіб убезпечити свою сім’ю та друзів — це зробити щеплення», — йдеться у повідомленні.

Наразі єдиною альтернативою локдауну є масова вакцинація. Уряд не планує вводити повний локдаун. Навіть у «червоних» зонах бізнес і громадські заклади працюватимуть при повній вакцинації всіх працівників і відвідувачів.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Які маски найкраще захищають від COVID-19

Несе глобальну загрозу для світу: що відомо про новий штам «Omicron»

Дослідження: штам «Omicron» заразніший, ніж «Delta»

Як втрата нюху через COVID-19 впливає на клітини мозку

Відомо, чому українці бояться вакцинації проти COVID-19

Дослідження: відомо, чи захищає носіння маски від COVID-19

Штам «Omicron» вражає дихальні шляхи у 70 разів швидше за «Delta» — дослідження 


Коментарі ()

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

1060
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1230
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1903
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1952
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1675
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3866

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

214

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

482

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1321

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1608
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

934
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6590
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6573
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

898
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

1092
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1277
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

2030
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7235 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

678
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1329
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1992
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2240