Бійцівський клюб

 

 

Поки  ще офіційно не стартувала  парламентська виборча кампанія 2012, чом би не  поагітувати  за панів, які в суспільстві ототожнюються з великими і дуже ідейними борцями «за» і «проти».  Як то, до прикладу, ВО Свобода, НУ-НС, БЮТ, За Україну тощо.

 

У світлі останніх подій із дійсно  паскудним, ницим  законопроектом від регіоналів про статус регіональної мови в «нерегіональній» на сто відсотків пощо що державі Україна, першочергово,  зрозуміло, спроба  провладних депутатів покликана  задля окозамилювання своїй потенційній електоральній категорії на фоні провальних соціально-економічних «реформ» управлінської влади. А відтак, здається,  роль «грошового мішка» та «гречки» на осінніх виборах трохи, місцями  має шанси уступити ролі роз’юшеного носа і розірваної сорочки…

 

Тобто,  зазвичай невід’ємні одне від одного в імперських державах  поняття «хліба» та «видовищ», в деяких постколоніальних державах  вони йдуть урозліт. Видовища борються за власне виживання з не меншим  завзяттям, ніж ті, для яких вони власне, заплановано і спонтанно, уготовані. Видовища мають свої обличчя, скривавлені і офінгалені, видовища знають своїх героїв і антигероїв – банальна і, здавалось, набридлива життєва істина.

 

Та не банальна і не набридлива вона для тих героїв, котрі з тих чи інших причин не можуть конкурувати в царині «гречки» з героями менш бурхливих і яскравих телекартинок, героями, яких, здавалось б, не зупинити і не побороти в році Дракона, істоти ущерть холоднокровної, гігантичних розмірів і ще більших прагнень.  

 

І це добре. Це має втішати і величати, давати стійкіше видиво того, що ідея – імматеріальне,  досі живе і дихає в сучасних вітчизняних політичних віяннях, кон’юнктурі, що гречка -  матеріальне, відригується і не лізе до рота, як пошесне і пошле драконяче їдло, більш «пош» яким тільки є рис.                                                                   

 

Кров, насильство, гарячковість, азарт, ризик, навіть виконані безладно природно незграбними виконавцями ідей і їх втілювачами,  покликані запалити у рядових громадян по обидва боки барикад  бажання відстоювати не власні, дуже меркантильні інтереси, подібно до їхніх босів меценатів і філантропів на короткий період, а спільне, - в даному випадку – мову. А мова поки що належить усім, і з мовою кожен може робити все те, що вважає за потрібне. Або не кожен, як то всякі підрахуї і хахлінічєнкі.                                                                                                          

 

Мова це те, що  зрівнює людей в нерівній країні, це коли, наприклад, вищий чиновник посилає на «ху» нищого, а водило маршрутки посилає на «ху» водилу запорожця – і чинуш, і шофер  вживають морфологічно і фонетично однакові слова, попри те, що їздять на різних машинах..                                                                                                                    

 

Але мова це і колосальний роз’єднувач народу. Що ж виявляється, коли вас, наприклад, посилають на «ху», і ваш посилач чує у відповідь «пішов на «фі»…?  І це в нас так повсюдно ущємляют рускій язик ?!

 

Що ще, окрім мови, об’єднує нашу різномовну країну ? І що ще вивищує політиків, які відстоюють права  силою ?  Що об’єднує ці два питання. Віра народу у себе. Навіть латентна. Адже бійка в парламенті мимоволі подає надію на рівні підсвідомого, що, коли ти проголосуєш за поганого «бійця», а не за  успішного   «капіталіста», то в далекому чи недалекому майбутньому і в тебе з’являться хоч якісь шанси потрапити до парламенту, а відтак влаштувати своє горопашне життя. Середнім бійцем стати простіше і цікавіше, ніж добрим капіталістом. Мордо-бой в очах значної частини народу, все таки, симпатичніший за плей-бой, щоб хто не казав.

 

Ті депутати, що нещодавно добряче від душі потовклися, умили руки легкою кров’ю, довели, що вони справді демократи, на відміну від тих, що умивали руки водою і розбороняли. Тремтіть мажорні мажоритарники, рано ви облишили боксерську грушу.., рано пожертвували на гуманітарку турецькі спорт-костюми  90-х років.

 

Та що в нас виходить, коли дізнаємося, що деякі фігуранти політичного бомонду, владного і опозиційного, суміщають бійцівське ремесло з підприємницьким ?.. Та нічого… в народу лише з’являється додатковий стимул і додаткова праця у своєму намірі поборотися за себе і своє.

 

Тому хай проходять до Ради достойні люди, себто значно вправніші бійці, спортсмени, бритоголові львівські і донецькі пацани,  і всі, кому небайдужа доля України, демократична передовсім.  Далебі. 


27.05.2012 Яв Назар 2218 0
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1090
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

664
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1143
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2384 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3474
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2906 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

762

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

939

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1404
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4914
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10290 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8767
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

527
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

753
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1052
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

847
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2980 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1059
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1461
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1406
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1626