Коли я написав блог «Бариги і революціонери», деякі читачі зрозуміли так, що я нібито захоплююся революціонерами-невігласами-пролетарями і зневажаю бариг-бізнесменів. Насправді мова йшла про речі екзистенційні. Насправді все, що виражене словами (тобто обумовлене) – вже загнане «в стійло» вузьких термінів, що обмежують Абсолютне Розуміння.
Абсолютна Істина – це одночасно ВСЕ і НІЩО:
- ВСЕ – як сума всіх потенційно можливих суджень «на задану тему» у відповідних «безкінечних кількостях» і відомих тільки Йому пропорціях.
- НІЩО – як Абсолютне Мовчання, тобто Абсолютна потенційна можливість ВСЬОГО.
ВСЕ і НІЩО насправді та сама єдина субстанція, яку люди релігійні називають Богом.
Щодо «Бариг і революціонерів» (в означенні: егоїстів і альтруїстів), знайшов ще одну дуальну пару "про те саме" у Видріна.
В одному із свої інтерв’ю він описав випадок, коли втретє (і безрезультатно) намагався вступити в Лицарський «Орден мисливців і виноробів» (австро-угорський Орден, який об’єднує любителів вина та чесного мисливства). Отже, коли наш герой втретє провалив випробування із вступу в Орден, то Канцлер Ордену йому сказав: «Пане Видрін, ви, взагалі-то, визначіться, ким ви прагнете бути: лицарем чи політиком?», на що він запитав: «А чому я повинен визначитися?». Канцлер відповів: «Тому що лицар і політик – це дві протилежні життєві стратегії. Лицар – це той, хто вбиває в собі дракона, а політик – це той, хто вбиває в собі лицаря».
Наші політики люблять світські раути, прийняття, бали, полювання. Вони, бідаки, думають, що ці «аристократичні заходи» роблять їх хоч трішки лицарями. Але їх доля – бути всього лише політиками…
