Життя батарейки після смерті

Майже всі невеликі побутові електронні прилади та пристрої живляться від батарей. Хоча багато пристроїв постачають з акумуляторними батареями, та навіть акумуляторні батареї з часом стираються і потребують заміни. Правильна утилізація всіх батарей особливо важлива, щоб уникнути забруднення навколишнього середовища.

Попит на батареї зростає з кожним роком, набуваючи глобального статусу: швидкий розвиток інноваційних технологій та збільшення переносних енергоємних продуктів, таких як наші улюблені мобільні телефони та відеокамери, іграшки та найдрібніші побутові прилади. Щороку споживачі використовують мільярди акумуляторів, які містять токсичні або корозійні матеріали.

Батареї виготовляються з різних матеріалів. До яких належать кислота, гідрат закису нікелю, гідрат металевої ртуті, літій, свинець, нікель, кадмій. Останні чотири містять токсичні метали, які стають небезпечними відходами і створюють загрозу для  здоров'я людини та навколишнього середовища при неправильній утилізації.

 Коли батареї не утилізуються належним чином, корпус може розпастися, а токсичні хімічні речовини, які містяться  всередині можуть просочитися в навколишнє середовище. Матеріал, що протікає, може забруднювати грунт і воду, а деякі елементи можуть накопичуватися в дикій природі і навіть людському організмі, тим самим руйнуючи його.

Більшість акумуляторів мають невеликі розміри і можуть не бути особливо шкідливими. Не всі сучасні батареї містять токсичні хімікати. Наприклад, ртуть тепер використовується тільки в дуже маленьких батареях стилю кнопки. Проблема полягає в тому, що батареї виробляються в незліченній кількості, при цьому щорічно в Україну завозять приблизно 2,5 тисячі тонн батарейок, але тільки 1% з них збирається на переробку, все інше просто викидається.

Мало хто замислюється, куди ж потрапляють мільйони акумуляторів, які вичерпали свій ресурс. Викинути батарейку в загальний сміттєвий бак означає завдати шкоди не лише собі та оточуючим, але й декільком наступним поколінням!

Практично на всіх батарейках є знак у вигляді перекресленого сміттєвого контейнера. Цей знак означає, що викидати батарейку в сміттєвий бак заборонено!

Корозія швидко руйнує металеве покриття батарейки і всі зазначені метали та кислоти потрапляють в ґрунт і ґрунтові води, а через деякий час, в організм людини. Йдеться не лише про пальчикові батарейки, але й про акумулятори для смартфонів, планшетів і ноутбуків. Одна батарейка формату AA (пальчикова), яку більшість з нас звикли викидати у сміттєве відро, може забруднити від 15 до 20 м² ґрунту.

Спалювати акумулятори також заборонено, оскільки ті ж таки небезпечні хімічні речовини в процесі горіння потрапляють в атмосферу. Утилізація батарейок доволі трудомісткий та дорогий процес.

Досвід інших країн у переробці батарей:

В Японії батарейки поки не утилізують, оскільки там вважають, що ще не придумали оптимального способу їх переробки. Батарейки збирають, сортують та відправляють в сховища.

У Китаї діє схожа система. Батарейки збирають та закопують у величезні ями з поліетиленовим покриттям. Там вони будуть зберігатися доти, доки не придумають прибутковий метод утилізації.

У країнах Євросоюзу батарейки переробляють. Тут чітко налагоджений процес збору та утилізації батарейок. Частина витрат на утилізацію відразу закладається у вартість нової батарейки.

Всі знають, як правильно сортувати батарейки, а пункти прийому використаних акумуляторів є практично на кожному кроці. Щоб мотивувати людей приносити та здавати батарейки, в супермаркетах і магазинах діє спеціальна система знижок. Здаючи старі батарейки, ви отримуєте знижку на купівлю нових. Найкращих результатів по збиранню та переробці батарейок і акумуляторів досягла Німеччина. Близько 90% використаних батарейок переробляють, а частина, що залишилася, йде на зберігання.

Австралія також лідирує за кількістю утилізованих батарейок. Щорічно тут переробляють 80% акумуляторів. Елементи живлення, які місцеві підприємства не можуть переробити, відправляють в Європу.

У США батарейки утилізують невеликі приватні компанії. Спонсорами таких підприємств стають самі виробники акумуляторних батарей. Так їм простіше контролювати процес утилізації. В США переробляють близько 60 % елементів живлення.

В Україні, на жаль, немає налагодженого процесу збору та утилізації відпрацьованих акумуляторів. Найчастіше батарейки збирають волонтери або приватні організації. Офіційних місць, які б спеціалізувалися на переробці акумуляторів, на жаль, також немає.

Всі батарейки купують закордоном, тому в їх вартість входить утилізаційний збір. Але через відсутність необхідних механізмів у законодавстві та єдиного центру для збору відпрацьованих акумуляторів, ми не відправляємо їх на вже оплачену утилізацію.

Будемо сподіватися, що скоро відбудуться позитивні зміни в питанні утилізації батарейок. А поки ми радимо вам збирати та здавати елементи живлення в спеціальні пункти прийому.

Пропонуємо до вашої уваги декілька запропонованих пунктів прийому батарейок у м. Івано-Франківську:

  • Перший поверх ІФТПП вул. Теодора Цьоклера 9а
  • Супермаркет «Сільпо» вул. Північний бульвар, 2а
  • Перший поверх «Панорама Плаза» вул. Північний бульвар, 2а
  • Перший поверх міськради вул. Грушевського, 21
  • Медичний університет вул. Галицька, 2
  • Організація «Пласт» вул. Павлика, 10
  • Супермаркет «Велмарт» вул. Коновальця, 221
  • ТЦ Метро вул. Вовчинецька, 225М


Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2600
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1460
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2725
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1840
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1893
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2358

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

576

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

710

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1932

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1287
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29376
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11247 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5250
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23477
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1696
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6199
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

932
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1256
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2227
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2688