Вступна кампанія, формат занять та безпека: ректор ІФНМУ розповів, наскільки заклад готовий до початку навчального року (ФОТО)

Цьогоріч через повномасштабне російське вторгнення на територію України вступна кампанія до вишів зазнала чимало змін. Замість традиційного ЗНО випускники складали національний мультипредметний тест (НМТ).

Наразі до кінця невідомо, в якому форматі навчатимуться українські студенти.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з Миколою Рожком, ректором Івано-Франківського національного медичного університету, та дізналася, наскільки заклад зараз готовий до початку навчального року, як готуватимуть майбутніх медиків у сьогоднішніх умовах в Івано-Франківську та як до повномасштабної війни адаптовуються працівники та студенти університету.

Незабаром мине рік, як Миколу Рожка обрали член-кореспондентом Національної Академії медичних наук за спеціальністю стоматологія. Між іншим, в Україні таких всього троє науковців.

Крім того, ректор ІФНМУ також заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії, доктор наук і повний кавалер орденів «За заслуги», тобто І, ІІ та ІІІ ступенів.

До слова, сьогодні на Прикарпатті є один академік НАН України – Євстахій Крижанівський, ректор ІФНТУНГ. Також в області є ще два член-кореспонденти: колишній ректор ПНУ ім. Василя Стефаника Богдан Остафійчук та Микола Рожко, чинний ректор ІФНМУ.


Розкажіть, будь ласка, про свою наукову діяльність.


Станом на сьогодні офіційно вже захищені 61 кандидати та доктори наук під моїм керівництвом. Це мої люди, яких я підготував. Зараз в мене на столі є ще сім дисертацій, які будуть захищені найближчим часом.

Я віддаю роботі вихідні, бо у будні рідко коли є можливість присвятити себе науці. Хіба що з 7 до 8 години, й то, якщо ніхто не прийшов з якимись робочими питаннями. У суботу вранці моє авто завжди стоїть під стоматфакультетом. 

Крім того, я практично не їжджу у відпустки. Раніше, якщо й їздив, то брав з собою підручники. Відтак, на сьогодні під моїм авторством приблизно 12 підручників, понад 70 навчальних посібників, приблизно 50 інформаційних листів, понад 250 патентів і вже десь 1 300 наукових статей.

Найбільше моє досягнення – то за моєї безпосередньої участі роль нашого журналу «Галицький лікарський вісник» у міжнародній системі Web of Science, студенти-стоматологи вчаться за моїми підручниками і посібниками.


Над чим у науці працюєте зараз?


У Києві видаємо атлас для лікарів-стоматологів і зубних техніків. Ну й від весни мені вдалося видати п’ять монографій і десь приблизно 50 статей у базі даних «Scopus». Я цим займаюся, бо мені це подобається. Я роблю свою роботу, а люди оцінюють.

Але якби мені колись сказали, що я чогось досягну у науці, то я все одно зробив би так само, як свого часу – пішов би в технікум фізкультури. Бо це неймовірна школа виживання. Спорт я досі не залишив і не планую, це моє найбільше хобі.

До речі, зовсім не вживаю алкоголь. І своїх студентів завжди мотивую до здорового способу життя. Зараз у свої роки я підтягуюся 30 разів, граю футбол на рівні з молодими.


Наскільки зараз медичний університет готовий до початку навчального року?


У нас є людина, яка відповідає за цю підготовку. Словом, бригади працюють, зокрема заклали піском вікна там, де немає укриття. Нам дали певні рекомендації, і згідно з ними ми й працюємо, щоб було безпечно.

Багато об’єктів у нас вже готові, тобто вже маємо акти, які ДСНС підписала. До початку навчального року всі корпуси та укриття готові.

Навчальних корпусів у нас 32. Найбільше наше сховище у центральному корпусі. Воно протирадіаційне, професійне і передбачене для ситуації, якби навіть, не дай Боже, була атомна небезпека. Ми зробили там ремонт та облаштували згідно зі всіма вимогами. Коли зараз лунає повітряна тривога – до нас заходять люди з міста. Там можна сховати приблизно тисячу людей.

Ми також розробили маршрути, і деякі кафедри з морфологічного корпусу йтимуть у центральний під час повітряної тривоги. По часу ми вписуємося. Там дають 10 хвилин, або не більше 500 метрів. І наші діти, якщо треба буде, переходитимуть в укриття у центральному корпусі.

До речі, Міністерство визнало, що у нас найкраще укриття серед медичних вишів України. Крім того, воно ще й протирадіаційне, там також є вихід у скверик.


Як щодо сховищ в інших корпусах?


Ще велике укриття у нас є на Бандери, 79А. Це - новий корпус, який ми купили, теж підготували згідно зі всіма вимогами.

У стоматологічному корпусі є два великі укриття. На фізіології та біохімії теж великі. У гуртожитках є укриття. Але в цілому питання зі сховищами ми закриємо до початку навчального року.


Що думаєте про дистанційне навчання для майбутніх медиків?


Медицина – це особливий вид підготовки спеціалістів, і у нас є велика проблема з тими курсами, які вже два роки вчилися дистанційно. Вони практично не бачили клініки. І нам вкрай необхідно, щоб ці діти з вересня вийшли на очне навчання. В принципі, на це нас зараз й налаштовує міністр.

Ми робимо все для того, аби з першого вересня вийти на повноцінне навчання. Навіть весною ми ініціювали ідею і нас підтримали: наші інтерни виходили на очне навчання. Ми їм за це вдячні.

Звичайно, з цього приводу є різні думки. Але в таких випадках я завжди відповідаю, що нашим хлопцям у гарячих точках не легше. Треба бути свідомим того, що медиками стають біля ліжка хворого.


Чи співпрацює медичний університет з іноземними вишами?


У нас дуже хороші відносини з багатьма польськими університетами, однак найтісніші – з Ополе, і от на днях був представник із Варшавського. Дуже приємно, що, за його словами, у них є два виші в пріоритеті в Україні – це Богомольця і Івано-Франківський. Тепер ми ще чекаємо візиту ректора у вересні, вони привезуть нам велику кількість спеціального обладнання.

Однак, ми хочемо показати не лише те, що вони нам привезуть, але й те, що ми самі вже зробили. Коли у нас була заступниця міністра, то була дуже здивована, яка у нас навчальна база та як вона підготовлена до прийому студентів.


Чи очікуєте цьогоріч на перший курс іноземних студентів?


Що стосується ситуації з іноземцями-вступниками – наразі ще нічого не відомо. Єдине, що можу констатувати точно – великого відтоку поки не було. У нас одиниці поки забрали документи. В основному – це поляки. Але вони, в принципі, завжди так поступали.

Останні роки у нас навчалося приблизно 150 поляків і коли вони закінчували перший-другий курси, брали у нас довідки і їхали у свою країну. Якщо їх там брали на навчання – у нас відраховувалися, якщо ж ні – залишалися в Івано-Франківську. Цього року така ж ситуація.

Найбільша кількість іноземних студентів у нас – то індуси. З ними поки ситуація незрозуміла, ми ще не знаємо, чи нам дозволять проводити з ними заняття у форматі «онлайн». Не варто також забувати, що знову зростає кількість коронавірусних випадків. І це тривожно, бо знову можуть бути певні обмеження.


Який річний бюджет у медичному університеті?


Приблизно 450 мільйонів гривень. 90% коштів скеровуємо на зарплати, далі обов’язкові виплати, тобто податки. Минулого року ми заплатили місту 140 мільйонів податків. Далі комунальні послуги. Наприклад, за минулий рік ми сплатили за комунальні послуги понад 20 мільйонів.

Від держави ми маємо приблизно 100-110 мільйонів гривень, також у нас навчаються 1 900 іноземців, і приблизно 15 тисяч українців. Всі вони навчаються на різних формах: додипломна, післядипломна освіти, спеціалізації, курси й так далі. Ну й від іноземців ми маємо приблизно 180 мільйонів гривень, від українців теж десь так. Річ у тім, що величезна різниця в оплаті.


А якщо цього року іноземних студентів буде менше і, відповідно, бюджет університету теж скоротиться, в чому доведеться обмежитись?


Думаю, ні в чому. Зараз у нас є великий запас грошей. Питань щодо життя університету на сьогодні немає. Поки що ми жодні витрати на працівників не зменшили: це премії і за дисертації, і за підручники.

Сьогодні ми готові й купляти обладнання, і ремонти робимо, маємо запаси будматеріалів, у нас є свої будівельні бригади. До нового навчального року підготувалися ретельно.


Яка ситуація з цінами на комунальні послуги? Вони зростають і чи готовий університет до опалювального сезону?


Так, звісно, ми готові. Цьому питанню ми приділяємо багато уваги. У нас є багато своїх котелень і є пропозиція від Міністерства – проаналізувати доцільність функціонування тих чи інших корпусів. Але про це стане більш відомо восени.


Ви планували викупити будівлю ПрикарпатТрансГазу для облаштування там великої університетської клініки, яка зараз ситуація з цією ідеєю?


Ми над цим працюємо. Кошти для цього задуму в нас також є. Наперед нічого конкретно не говоритиму, але хотіли б облаштувати там клініку на 350 ліжок. Питання важливе, до нього залучили багато інших структур. Ця місія для міста, для населення.


З якого року ви на посаді ректора медичного університету? Які найбільші досягнення окреслили б за цей час?


З 2011 року. Коли я прийшов – бюджет університету був 90 мільйонів гривень. І 30 мільйонів заборгованості по зарплатах. А сьогодні 450 мільйонів гривень і до недавнього часу в нас було ще 200 мільйонів на депозиті. Ми купили корпус на вул. Бандери, 79А. І це не просто для когось, а купили для держави, для університету зокрема.

Минулого року ми набрали на 24% більше студентів, аніж за попередній рік. Я завжди вважав, що рейтинг вишу – це кількість студентів, яка прийшла до вас вчитися. І та кількість грошей, яку ви маєте на казначейському рахунку. Якщо я приймаю якісь складні рішення – то завжди раджуся з вченою радою.

Наш пріоритет – це студент.

На сьогодні ми на п’ятому місці по державному замовленні. В цілому медичних вишів по Україні є 18. Перед нами Київ, Харків, Львів, Вінниця і ми п’яті. Всі інші вже після нас. Вважаю, що цей фактор теж багато про що говорить.

Для мене найкращий показник щодо рейтингів – то кількість студентів. В медичний коледж, до прикладу, ми теж набрали більше, ніж минулого року. Переселенців не так багато серед них. А от у вищій освіті - вже більше.

В цілому університет – це дуже складний механізм. У нас 2,3 тисячі працівників. Фонд заробітної плати в місяць на сьогодні складає 27 мільйонів. Тому все це дуже відповідально.


Багато у вас працівників з високими науковими ступенями?


Так, коли я прийшов – було 70 докторів наук, а зараз 130. Крім того, 600 кандидатів наук. Людей треба мотивувати. Я ж говорив, що ми зберегли всі соціальні виплати. Якщо молодий науковець захистив кандидатську дисертацію – і він, і його науковий керівник отримують по 10 тисяч гривень премії.

Якщо ж захистили докторську – то 15 тисяч гривень. Якщо людина стала доцентом – 5 тисяч премії, професором – 10 тисяч гривень. Написав національний підручник – 15 тисяч гривень. Цим самим ми підтримуємо та мотивуємо наших науковців.


Чи зросли цього року ціни на спеціальності?


Найдорожча – "Стоматологія". Її вартість 49 тисяч за рік. Мабуть, це найдорожча спеціальність в Франківську в цілому, але якщо глянути на стоматфакультет і яке там обладнання, то розуміємо, що ці гроші виправдані. "Медицина" у нас вартує 46 тисяч.

Ми збільшуємо вартість навчання в залежності від рівня інфляції. Усе це контролює антимонопольний комітет. Якщо порівняти з минулим роком, то дуже мала різниця в ціні, а тим більше, зважаючи на ту ситуацію, яка склалася в країні.

Одного разу я звітував у міністерстві і казав, що ціни дуже високі. І один із членів тієї комісії запитав у мене, чи аналізував я, скільки в Україні за рік придбали найдорожчих айфонів. Для мене це питання було несподіваним, відповісти я не міг. А це все має свої певні важелі і певні регулювання. Вартість нового айфону – це вартість року на стоматології.

От, на Бандери в корпусі ми зробили такий унікальний центр для прийому іспитів. Там можуть проходити іспити, а також приміщення можна використовувати як навчально-практичний центр. До нас нещодавно приїжджала заступниця міністра, то говорила, що такого в Україні ніхто не має. Там 800 метрів квадратних. Це цілий поверх для медицини і стоматології. Для стоматології там 12 станцій, де є необхідне обладнання і є можливість чітко виконувати певні маніпуляції. Це все під камерами.

Для того, щоб покращити навчальний процес, ми підписали угоду про співпрацю з лікарнею у Лисці. Лисецька лікарня стане клінічною базою нашого університету. Наші хірурги і терапевти туди зайдуть. Зараз ми там робимо навчальні кімнати, щоб наші студенти могли там вчитися. Лікарня їм за це нічого не платить, але вони натомість займатимуться лікувальною роботою.

Навпаки за лікувальну роботу працівникам доплачуватиме університет. Зате наші студенти вчитимуться бути фахівцями біля хворих. Для мене дуже важливо, щоб ми виховували медиків не по комп’ютерах. Комп’ютер ніколи не замінить пацієнта.


З яких саме країн вчаться студенти в ІФНМУ?


Найкраща співпраця у нас, безумовно, з поляками і чехами. Але в цілому у нас вчаться студенти з 60 країн. 90% у нас – то індуси.

Ми дуже обмежили навчання з арабами з різних причин, зокрема їхнє ставлення до України, нашого закону, який вони часто порушували, невідповідне ставлення до наших жінок і до навчання. Я з цим багато боровся.

Зараз у нас такі країни навчаються: Індія, Польща, Болгарія, Нігерія, Того. Звідти найбільше молодих людей, з інших країн - вже не в такій кількості. Індуси всі вступають на "Медицину", поляки - на "Стоматологію", а болгари - на "Фармацію". Для них проводять заняття англійською або українською мовами. На сьогодні, у нас понад 170 викладачів з рівнем англійської В2 і вище.

Найважливіше для нас – то ставлення до студента. У 2014 році, коли почалась війна на сході України, ми прийняли до себе 800 студентів звідти.

І до честі, жоден з них від нас не повернувся. Вони сказали, що тут найкраще ставлення і немає відкритої корупції.


Як вдається все це контролювати?


Я знаю всіх наших працівників, скільки б їх не було. Дуже часто буваю на кафедрах, особливо там, де проводять ремонтні роботи. Строго не дозволяю звідти щось красти. Але ми не наймаємо чужих людей виконувати роботи, у нас є своя ліцензована будівельна дільниця. Воно вартує мені багато здоров’я, але зате університет не переплачує.

Для кафедри мовознавства і українознавства ми зробили фантастичні умови, бо це наше рідне. На Бандери у корпусі віддали два поверхи лише під мовознавство.

Але зараз, на жаль, дуже скоротили години на вивчення мови та історії, хоча ми постійно боремося за це. Так само щодо фізичного виховання. Всі хочуть здорову націю, але і ці години теж «пообрізали».

Хоча ми єдиний виш в Івано-Франківську, що має свій закритий басейн, який працює. Також корти, футбольні поля, закриті зали для волейболу, баскетболу, важкої атлетики, боротьби. Це все для наших дітей.

А ще ми єдиний виш, де студенти мають свій актовий зал. Це на Пасічні і він повністю в їхньому розпорядженні. До дистанційного навчання вони часто проводили там концерти, збори. Там у них цілий простір. Вони також мають свої кімнати, де зберігають інструментарій. У мене фантастичні діти.


Скільки набрали студентів цього року? Яка ситуація в порівнянні з минулим роком?


Цього року згідно з ліцензійним обсягом ми можемо прийняти приблизно 1800 студентів. На іноземців зараз я не дуже розраховую і не дуже буду на них залишати місця, бо потім можна залишитися без нічого. Є ймовірність, що на перший курс вони таки не прийдуть.

У цілому нам надали таку кількість державних замовлень цього року:

  • 270 - медичний факультет;
  • 29 - педіатрія;
  • 5 - стоматологічний факультет.

Ми вже набрали 30 абітурієнтів по квотах 1 та 2: це діти-сироти та переселенці. Всі інші до 2 вересня повинні подати оригінали, тоді - зарахування. Опісля - набиратимемо на контракт.

За моїми спостереженнями, цьогоріч набір буде більший, аніж минулого року.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Понад вісім тисяч вступників планують стати студентами ПНУ

Тепер розміщений в Івано-Франківську: які спеціальності пропонує Луганський університет внутрішніх справ

Відомо, чи замінить мультипредметний тест ЗНО в майбутньому

Директор обласного регіонального центру оцінювання якості освіти пояснив, що таке мультипредметний тест


31.08.2022 Тіна Любчик 2694
Коментарі ()

24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

534
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1182
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2680
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1079
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1321
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2694

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1035

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1604 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1847

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1929
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

114
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

454
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

662
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

198
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

745
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

643
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

847
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

460
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

130
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

330
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

445
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

558