Відновити Образ Божий

28 листопада почався Різдвяний піст (в народі – Пилипівський, Пилипівка, оскільки  заговіння на цей піст (останній день, коли їдять скоромну їжу) – 27 листопада – приходиться на день св. ап. Пилипа), який готує всіх правовірних до Великого Свята Різдва - великої радості зустрічі з Господом нашим Ісусом Христом і триває  шість тижнів до 6 січня включно.

Відмінність Різдвяного посту від Великого полягає в тому, що якщо останній (Великий піст) вінчається Страстями Господніми та поступово посилює відчуття скорботи, то Різдвяний  піст веде нас до світлого дня Різдва та посилює відчуття радості.

Як відомо, учень Господній, святий апостол Пилип проповідував в Асійських країнах разом із апостолом Варфоломієм та сестрою своєю Маріамією. І у Фрігії (провінція Малої Азії) в м. Ієраполі прийняв мученицьку смерть за Віру (був розіп’ятий головою вниз). Священне Передання Святої Православної Церкви (див. праці Антіохійського патріарха Анастасія Синаїта)  говорить, що перед своєю мученицькою смертю св. ап. Пилип  молив  Бога про покарання своїм мучителям. За це йому було об’явлено, що він впродовж 40 днів по своїй смерті не зможе увійти до Царства Небесного. Тоді св. ап.  Пилип звернувся до інших апостолів з проханням, щоб всі брати та сестри постили за його грішну душу 40 днів.

Тому Свята Православна Церква на своєму Соборі в Константинополі в 1166 році, за Всесвятійшого Патріарха Константинополя – Нового Риму Луки Хризоверга та Благочестивішого святого  василевса (імператора) Мануїла Комнена, остаточно затвердила та юридично закріпила Різдвяний (Пилипівський) піст, як обов’язок всіх православних.

„Дарма ти радієш, душе, що утримуєшся від їжі,
 тоді як від пристрастей ти не очищена.
У тобі немає бажання до виправлення,
ти будеш зневажена, як неправдива,
перед очима Бога,
ти будеш порівняна з бісами,
які взагалі ніколи не їдять...”
стихири Тріодні пісної

Свята Православна Церква вчить, що піст – це дні, коли кожен православний покликаний Самим Господом Богом переглянути своє життя, стан своєї душі і принести покаяння та виправлення для досягнення духовної досконалості – відновити в собі Образ Божий.

Досягаючи, шляхом тримання посту та молитовного стояння, тверезості своїх почуттів ми примиряємося з Богом та один з одним, вивільняємо нашу енергію для звершення  справ Божих.

Бо Віра, за словами апостола Якова, є мертвою, якщо позбавлена справ, а виявляється тільки на словах чи у виконанні обрядів. Тому період посту – це не просто час, коли ми маємо утримуватися від тієї чи іншої їжі, що є лише допоміжним засобом. Його суть полягає в тому, що ми повинні забути про себе, навчитися жертвувати собою заради інших. Бо Православ’я – це не лише вчення, це спосіб життя, смерті й вічності. І Віра Православна виявляється не тільки побожністю, а й сукупністю всього діяння людини в цілому обсязі її життя.

Людина, яка прийняла всю повноту Православного вчення, і як „добрий воїн Христовий”, веде війну з сучасним світом „князя віку цього”, світом, який позбавлений самого поняття Істини і для якого Істина не є святою, мусить піднятися до „висоти смирення”, одним з засобів осягнення якого є піст. Смирення ж означає побачити свою неміч, покаятися, побороти гріхи у собі і призвати на допомогу Господа аби отримати мужності для перемоги у цій найбільшій боротьбі.

Царство Боже – справа добровільна. І тільки особисто від Тебе залежить, жити Тобі в Істині чи поза Істиною – все одно Суд Божий чекає на всіх.

„Браття, дотримуючись посту тілесного,
будемо дотримуватися й посту духовного,
розв’яжемо всі неправдиві зв’язки,
розірвемо перепони до потрібних змін,
розірвемо неправедні писання.
Дамо голодним хліб, і дамо притулок
убогим і бездомним...”
стихири Тріодні пісної

Крім того, що піст є шляхом який веде  нас від  стану уподібнення до „скотів безсловесних” до стану „образу та подоби Божої”, ми також повинні знати про його користі в духовному, соціальному, а також медичному плані в нашому повсякденному житті.

В першу чергу тому, що людина, яка поститься, виконуючи те, що заповідає Господь Бог, відмовляючись від забороненого, тим самим рятуючи себе від покарань на Страшному Суді, вона пізнає „страх Господній, як  початок премудрості”.

По друге, піст виробляє в людині силу волі, вчить контролювати себе та привчає до подолання перешкод та труднощів, відмови від порочних звичок та пристрастей.

По третє, людина усвідомлює милість Господа, бо усвідомивши, що таке голод та спрага, вона стає милосерднішою до бідних та убогих.

Церква подає 14 справ милосердя:

Піст також перешкоджає  прояву гордині між людьми з різних соціальних прошарків. Бо всі, хто поститься, є рівними перед Богом і відрізняються тільки ступенем страху Божого. Більш того, піст сприяє єдності людей – оскільки всі постяться та розговляються одночасно.

І нарешті, стан спокою, умиротворення та благодаті, які людина отримує під час посту, у багатьох зберігається й на подальший період.

Норми Різдвяного посту

Якщо нема свят, то в понеділок, середу та п’ятницю дозволяється рослинна їжа без олії, у вівторок та четвер – з олією, а в суботу та неділю до 2 січня до них додається риба.

Риба дозволяється і у великі свята – Введення до храму Пресвятої Богородиці (4грудня), день св. Миколи чудотворця (19 грудня), апостолів Матфея (29 листопада) та Андрія Первозванного (13 грудня), князя Олександра Невського (6 грудня), великомучениць Катерини (7 грудня) та Варвари (4 грудня) та інших, якщо вони випадають на вівторок чи четвер. Якщо вони припадають на середу чи п’ятницю, то дозволяється олія.

Тож  будь вірний Богові  за його милосердя до Тебе, та за надання можливості провести цей час в пості, здійснюючи богоугодні справи та можливість визначити для себе істинні життєві цінності – „відновити в собі Образ та Подобу Божу”.

Бо як і раніше – „Твоя честь зветься вірність”.

Амінь.

Сергій Чаплигін 

Братство