Позитив електронних декларацій, що викликали бурю справедливих емоцій, полягає не у заходах по перевірці на предмет незаконної наживи, зловживань чи корупції, як основної теми дискусії без практичних наслідків. Щоб оправдати, легалізувати вищі витрати від доходів у деклараціях 2016 та наступних років, крім того, що сховано в офшорах та банках на городі, показані фальшиві дані про наявність готівкових коштів дома у теперішніх деклараціях за 2015 рік і ніяких претензій.
Важливо те, що для суспільства відкрилась ще одна цинічна сторінка про тих, хто прорахував варіанти (можливо ризикуючи) і прийшов на Олімп після Майдану. Ця вистава дуже сумна на фоні становища тих, які перебувають під обстрілами в окопах із забороною протидії, бо дехто хоче і західний світ, готові пожертвувати Україною заради свого спокою та віддати, чи розчленувати її на користь орди.
Подумайте, подивіться навколо. А що мають ті, які не подають декларації (хоч повинні) і здобули активи у спільних колонах із владою усіх часів незалежності за рахунок тотального зниження рівня життя населення, особливо валютних операцій, росту цін і тарифів, процедур сумнівних закупівель за державні кошти і виконання державних програм. Важко назвати такі власні доходи реальним публічним бізнесом із сплатою податків, хоч і такий є, де працюють звичайні українці, створюють доходи для бюджету, тримаючи ще на плаву державу, родини і нічого не приховують (чи на довго їх стане).
Для самозбереження, щоб уникнути дострокових виборів, не аналізуючи наслідки, за кілька годин після презентації проекту бюджету 2017 року Кабінет Міністрів задекларував мінімальну заробітну плату у розмірі 3,2 тис.грн. за місяць - прекрасно! За базу прийнято необхідний для життя споживчий кошик із придбанням на перспективу трусів, купальників і навіть солі (до тепер українці не вживали солі, хіба коли козаки на волах їздили у Крим по сіль).
Все, як в армії по нормах, не хочу сказати криміналі - добре, що ще не карткова система у центрі процвітаючої Європи, де нидіє Україна з безвізовим режимом у системі менеджменту успішних декларантів, які йдучи на вибори все знали про механізми створення квітучого життя для народу, а тепер (знову ж таки для самозбереження), навіть на вимушених зустрічах, будуть дивитись у очі віднесеним вітром на "ВИДНОКРАЇ" (ГОРИЗОНТИ - ми їх бачимо, терпимо, як своїх і нічого на них не тратимо) у темних окулярах. Все-таки захист від розтерзання.
Що робити з віднесеними вітром (тепер не сталінські часи), тими що не попали у кошик, хто має нижчий рівень пенсії, студентами, хто на біржі, взагалі у повітрі або залишиться внаслідок детінізації також без роботи.
Доцільно для їх утримання, одночасно і збагачення олігархів та монополістів запровадити субсидії на продукти харчування, ліки і пропустити додаткові мільярди через свої структури. Таке нововведення принесе користь для бізнесу реалізації товарів під такою маркою, також відкати. У нас ліквідовано понад 250 санітарно-епідеміологічних станцій і поки що не чути результатів роботи дублюючих структур, трудовлаштування людей цієї специфічної професії, а резонансні отруєння продовжуються.
Правда, тут не треба бути песимістом (хтось назвав так мене у коментарі), є райдужна надія на віце-прем"єра соціального захисту. При своїй "бідній" декларації він обіцяє підвищити поступово соціальні стандарти впродовж наступних 10-и років. Радощам немає меж.
Мало того, виявляється мінімальний, реальний рівень заробітної плати можна здійснити без залучення коштів державного бюджету, тобто за рахунок детінізації економіки і поступлення манни небесної у доходи децентралізованих, об"єднаних насильно після нового року місцевих громад, у бюджети яких мають стягуватись детінізовані поступлення, і як вимушена необхідність (якщо не знищення малого бізнесу) - ріст цін на товари, роботи, послуги, тарифи, щоб забезпечити джерела названих витрат. Крім цього, підтверджується позитив реклами росту доходів місцевих громад у процесі децентралізації.
Як я уже писав у попередній статті про скромну інформацію Мінфіну за підвищення податків на алкоголь із кишені "дядька" (він від "доброго життя" хоче деколи ужити зеленого змія - нічого у цій традиції українців немає поганого), 09 листопада 2016 року на засіданні Кабміну перший віце-прем"єр, не чекаючи затвердження бюджету і змін до Податкового кодексу, уже оголосив нову нібито мінімальну (70 грн. за пляшку при пропозиції - 100) ціну на горілку або підвищення ставок акцизного збору у зв"язку із невідповідністю затрат виробників.
Не знаю хто за спеціальністю (кваліфікацією) перший віце-прем"єр, але як колишній податківець, хотів би внести ясність. Акцизний збір (вид податку) немає жодного відношення до собівартості продукції. Це штучна добавка до ціни і чистий дохід бюджету. На такому рівні треба називати речі своїми іменами. При дефіциті бюджету (77 млрд. грн.) і сумнівній спецконфіскації ріст такого виду податків - найпростіший, споконвічний вихід із критичного становища за рахунок простих людей для виконання бюджету по доходах. Ідеологічно це позитив, з точки зору здоров"я нації. А як фальсифікат???
Може краще, для забезпечення доходів бюджету і джерел підвищення соціальних стандартів побороти свою митну мафію, чого не зміг в Одесі легіонер Саакашвілі? При державницькій позиції влади - просто і швидко.
Зверніть увагу, на фоні таких процесів дивно: черговий раз зовсім не зачіпається бізнес "не віднесених вітром" "бідних" декларантів, так званих олігархів, чи монополістів, які міцно стоять на землі. Напевно він давно детінізований, не офшорний і, якщо до нього мають відношення окремі з декларантів, то показується тільки наявність корпоративних прав, а не вартість активів, доходів і податків, у кращому випадку кількість відсотків.
При цьому ніхто не заїкається про зміну схем проходження через них сотень мільярдів коштів субсидій, тарифів, державних програм і закупівель, де утворюються надприбутки, не сплачуються податки, вихолощуються або розкрадаються природні ресурси (чому б по мені хоч потоп, якщо є запасне місце, крім України, на землі обітованній, де уже живуть сім"ї і вчаться діти, а тут - територія для збагачення).
У цьому контексті слід сказати іншу правду про те, що в Україні ще значну питому вагу займає великий і середній легальний бізнес, не тінізований, що справно платить податки, відрахування до державних цільових фондів і створить у окремих регіонах проблему із додатковими доходами, на які так надіється Уряд у плані покриття затрат на підвищення соціальних стандартів, тим більше, як правило, там широка мережа соціальної сфери. Є ще поняття негативу ланцюгової реакції, оскільки такі процеси, як і весь світ, мають бути збалансованими.
Побачимо бюджет виживання але є надія, що віднесені вітром залишаться на своїй землі, а тих винесе вітер навіть і із землі обітованної, де б вона не була, хіба поділяться для святої місії волонтерів.
