Світанок нових каст

Моя любов до селян абстрактна. Я люблю їх за те, що жодне селянське повстання не призвело до створення держави, до створення апарату насилля. Можна навіть ризикнути і сказати: селяни – неісторична каста (клас, стан, верства).

Тим вони й чудові, що живуть собі тисячі років у циклічному безчассі – народився, одружився, розплодився, спрацювався (спився), помер, закопали, забули. Це щось принесене з дворів вічності. Щось закорінене у добу тих щасливих трипільців, які не писали книжок, не паскудили клинописом кавалки випаленої глини. І, відповідно, вийшли з поля зору брудної баби Історії.

Але от біда. Село як самодостатній світ глобально вигибає. Сучасні аграрні та інформаційні технології поклали край селу як культурно-цивілізаційному топосу, перетворили його на перспективне безглуздя. Село ще продукує зерно, льон, тютюн, молоко, самогон, плітки, сміття тощо. Але вже не має ні живого голосу, ні живого серця. Не створює жодних оригінальних смислів і міфів. Лише виштовхує до міст (до світу концептів) чергові хвилі розгублених і знервованих маргіналів.

Тому виникає питання: “А що ж прийде на зміну селу?” Адже за межами міст все одно житимуть люди. Окремі індивіди, котрі ненавидять великі людські мурашники й відчайдушно тікають на “край світу” касти не створять, бо здебільшого є соціопатами. Фермери також не мають майбутнього. Їх рано чи пізно звідусіль витіснять великі латифундії, споряджені цифровими технологіями, роботизованою механікою та руками працьовитих китайських лаобаїв.

У деяких сумних прогнозах ми бачимо майбутнє людство, закрите в куполах і вежах з штучним кліматом. А його оточує геть здичавілий простір – щось середнє між Чорнобильською зоною і Східним Опіллям – десь-не-десь помережаний клинами аграрної активності. У надрах того простору живуть якісь заскорузлі люди, котрим веселіше щоденно битися з мутантами і бандитами, ніж існувати у тісних житлових капсулах підкупольних мегаполісів.

Якщо ж забути про фантастичні декорації постапокаліптичного майбуття, то єдиною перспективою малозалюднених просторів між містами є виникнення “нового села”, населеного людьми, спосіб життя яких не передбачає щоденного контакту з потоками споживачів і клієнтів. Враховуючи, що штучний інтелект (ШІ) та роботи різко звузять перелік масових продуктивних професій, можна передбачити, що поза сферою виробництва та сервісу залишаться переважно ті, хто займатиметься творчістю чи професійно культивуватиме неробство.

Саме останні й стануть основою нового села. Адже неробство міського типу залишиться відверто паразитарним. Скупчення нероб у великих людських мурашниках завжди є деградованим та криміногенним середовищем. Це розплідник наркоманії, що постійно перебуває у конфлікті з законом та з спільнотами працюючих. Натомість сільські нероби майбутнього можуть гуртуватися в релігійно-філософські громади або ж встановлювати комфортну рівновагу між своїм неробством та рустикальним топосом полів і лісів за правилами взірцевої екосистеми.

Уже тепер ми бачимо збільшення в суспільстві прошарку нероб. І це не безхатьки, а люди, які заробили достатньо грошей, щоби не завдавати собі клопоту щоденно думати про хліб насущний. Збільшується також кількість тих, хто намагається розтягнути проїдання спадку до кінця своїх днів. Також до касти нероб можна віднести умовно зайнятих. Так, скажімо, сучасна молода пара може прожити тиждень за ті гроші, які заробить за дві-три години, демонструючи свої сексуальні вміння на порночатах.

Подейкують, що в Україні ледь не кожна двадцята молода людина заробляє (або підзаробляє) порнобізнесом онлайн. Розвиток “індустрії віртуального сексу”, як прогнозують деякі маркетологи, з часом перетворить її на головне джерело доходу молоді таких країн, як наша. Зрозуміло, що мегаполіси є не найкращим місцем для працівників цієї надзвичайно перспективної галузі.

Розвиток ШІ буде витісняти все більше людей до сфери специфічного сервісу, пов’язаного з обслуговуванням потреб самотніх, неповносправних та фрустрованих індивідів. Агрегати такого сервісу, як вже тепер зрозуміло, є також більш органічними для сільської місцевості. Касти доглядальників, нероб та напівнероб й визначатимуть функціонал нового села. На місце теперішніх аграріїв прийдуть освічені люди без певних занять, громади розкомплексованих тантристів, порноволонтери, вільні митці та доглядальники за тими, хто має особливі потреби.

При цьому фінансові можливості нового села будуть значно вищими, ніж можливості села старого, яке часто-густо не здатне прогодувати себе й доживає віку за гроші заробітчан. Нове село за доби ШІ буде місцем “послабленого соціального контролю”, порівняно з мегаполісами, де насиченість відеокамерами, гаджетами та “розумними” побутовими речами створюватиме ефект повної відсутності приватності та унеможливить закритий від стороннього ока спосіб життя.

Зрозуміло, що в період свого становлення нове село зіткнеться з залишками села традиційного. Ці два принципово різні світи, як виглядає, не будуть дружньо комунікувати. Старе село буде знесене в небуття, й пам’ять про нього залишиться, либонь, у музеях. Новому не потрібна його “інституційна пам’ять”, воно буде набиратися своєї, в якій десь повториться безглузда циклічність села традиційного, а десь з’явиться безглуздість нового типу, пов’язана з міфами нероб про значущість їхньої касти та володіння нею певних істотних правд.

Адже майбутній світ буде мутним та сповненим мрій і підозр.

matrix-info.com


Коментарі (1)

Ігор 2019.12.04, 19:52

Не дивуйтеся Єшкілєву. Він чужинець. Із завезених. Йому так належиться. Ну, генетика...
https://www.youtube.com/watch?v=nwZUR7rpWp8&t=33s

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

723
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

563
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1035
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2308 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3399
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2828 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

694

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

866

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1341
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10222 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8702
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11149
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

371
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

656
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

977
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

787
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

504
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

926
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1366
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1334
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1561