Роман Григорчук: "Везіння потрібно заробити"

 

/data/blog/45201/bd467757cba7b1191036b0b3726a5b96.jpg

 

Проривом року, що минає в українському футболі, безумовно, став одеський «Чорноморець». Команда вихідця з Прикарпаття Романа Григорчука вперше в історії вийшла в плей-офф єврокубків, а в чемпіонаті впевнено тримається в обоймі претендентів на медалі. «Вести» поспілкувалися з рульовим моряком ...

 

- Роман Йосипович, зараз «Чорноморець» називають феноменом сезону.

- Феномен - це завжди щось просте. Наш успіх, думаю, насамперед у тому, що ми змогли навчитися чесно ставитися до футболу. А таке ставлення - колосальна робота. Коли займаєшся улюбленою справою і без поганих думок, я впевнений, що рано чи пізно такий підхід дає результат.

 

- «Чорноморець» спростував твердження, що команда розсиплеться, граючи на декількох фронтах, через два дні на третій ...

- Такий графік повинен бути і він буде у кожної команди, яка хоче добиватися високих результатів. Ті, хто живуть повноцінним життям, проводять велику кількість матчів у році. Ми прагнули до цього. На цей рахунок я радий, що ми зробили все правильно в плані навчально-тренувальної роботи та спортивної дисципліни в такому графіку.

 

- Не обійшлося і без везіння?

- А без цього немає жодного досягнення. Але навіть везіння потрібно заробити, нічого не падає з неба. Ми ж вигравали далеко не тільки за рахунок везіння. «Чорноморець» провів дуже хороші матчі, якщо взяти ті три поєдинки в групі ЛЄ, які ми не виграли, то ніхто не згадує, що тоді у нас зовсім не було везіння. Адже скільки вірних можливостей команда так і не реалізувала. Так що, ймовірно, в Голландії була вже компенсація від фортуни.

 

- У ЧУ «Чорноморець» зараз вивчають уважніше, ніж раніше. Чим будете дивувати в 2014-му?

- Тут важко щось прогнозувати, можу лише сказати, як я планую і хочу. Ми повинні прогресувати далі, але в цей процес треба включати і правильну роботу і правильне ставлення до футболу, в цьому плані ми вже багато чому навчилися. Крім цього, нам потрібні певні селекційні ходи. Прогрес включає в себе як позитивні, так і негативні сторони. Останні полягають у тому, що не всі гравці витримують цей графік і можуть виходити разом з командою на більш високий рівень. Повинна бути збалансована обойма з 18-20 футболістів, без воротарів. У складі повинні бути три-чотири універсальних гравця. Тоді команда зможе відчувати себе спокійніше і не вийде, що вона сидить на пороховій бочці. Стежимо за молоддю. Постійно залучаємо когось до тренувань з першою командою. Хочеться, щоб скоріше хлопці з U-21 і U-19 могли потрапити в обойму, про яку я говорив. - Потрапити в призери чемпіонату реально? - Ми готуємося тільки до найближчого матчу. Зіграємо його, а вже потім буде наступний ...

 

- Як вам вдалося вгадати суперника в плей-офф ЛЄ «Ліон»?

- Ніяких віщих снів не було (сміється). Взагалі на таких стадіях дуже хочеться зробити справжнє свято для Одеси і, зокрема, для стадіону. Для нас це, звичайно, подія, якій рада вся команда. Важко буде з будь-яким суперником. Розділяти на цьому рівні команди на слабкі і сильні, не правильно. Хто добрався да 1/16 фіналу Ліги Європи - вже сильний. Тому на жереб у нас ніхто не скаржиться. Випадає те, що випадає. На це не можна вплинути. Зараз я вже думаю про те, що пора починати стежити за «Ліоном». Для цього є достатньо часу, постараємося використовувати його з максимальною користю і як слід вивчити французів. У «Ліона» перевага в тому, що він буде на ходу. Чемпіонат Франції не йде на зимові канікули, а у нас буде досить велика перерва.

 

- Одеса - столиця гумору. Є якісь жарти, які вам запам'яталися?

- Мені дуже сподобалося, що при вході в один серйозний, дорогий магазин була табличка: «Прохода до моря немає».

 

- Вас часто впізнають на вулиці?

- Так, пізнають, причому сотні людей. Приємно, що всі вони підходять зі словами подяки та підтримки. І я дякую їм у відповідь. Ось зараз, наприклад, я сиджу на Дерибасівській з дружиною і сином, п'ємо чай. І ось за годину до нас вже підійшло багато людей.

 

- Де будете відзначати новорічні свята?

- Швидше за все, в Одесі. Немає часу десь роз'їжджати. 10 січня вирушаємо на збір до Туреччини і до нього потрібно як слід підготуватися.


23.12.2013 1574 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

521
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

999
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2271 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3366
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2795 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5612

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

663

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

834

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1312
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10183 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8675
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11120
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

612
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

939
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

756
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22829
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

447
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

851
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1330
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1302
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1531