Роман Григорчук: "Везіння потрібно заробити"

 

/data/blog/45201/bd467757cba7b1191036b0b3726a5b96.jpg

 

Проривом року, що минає в українському футболі, безумовно, став одеський «Чорноморець». Команда вихідця з Прикарпаття Романа Григорчука вперше в історії вийшла в плей-офф єврокубків, а в чемпіонаті впевнено тримається в обоймі претендентів на медалі. «Вести» поспілкувалися з рульовим моряком ...

 

- Роман Йосипович, зараз «Чорноморець» називають феноменом сезону.

- Феномен - це завжди щось просте. Наш успіх, думаю, насамперед у тому, що ми змогли навчитися чесно ставитися до футболу. А таке ставлення - колосальна робота. Коли займаєшся улюбленою справою і без поганих думок, я впевнений, що рано чи пізно такий підхід дає результат.

 

- «Чорноморець» спростував твердження, що команда розсиплеться, граючи на декількох фронтах, через два дні на третій ...

- Такий графік повинен бути і він буде у кожної команди, яка хоче добиватися високих результатів. Ті, хто живуть повноцінним життям, проводять велику кількість матчів у році. Ми прагнули до цього. На цей рахунок я радий, що ми зробили все правильно в плані навчально-тренувальної роботи та спортивної дисципліни в такому графіку.

 

- Не обійшлося і без везіння?

- А без цього немає жодного досягнення. Але навіть везіння потрібно заробити, нічого не падає з неба. Ми ж вигравали далеко не тільки за рахунок везіння. «Чорноморець» провів дуже хороші матчі, якщо взяти ті три поєдинки в групі ЛЄ, які ми не виграли, то ніхто не згадує, що тоді у нас зовсім не було везіння. Адже скільки вірних можливостей команда так і не реалізувала. Так що, ймовірно, в Голландії була вже компенсація від фортуни.

 

- У ЧУ «Чорноморець» зараз вивчають уважніше, ніж раніше. Чим будете дивувати в 2014-му?

- Тут важко щось прогнозувати, можу лише сказати, як я планую і хочу. Ми повинні прогресувати далі, але в цей процес треба включати і правильну роботу і правильне ставлення до футболу, в цьому плані ми вже багато чому навчилися. Крім цього, нам потрібні певні селекційні ходи. Прогрес включає в себе як позитивні, так і негативні сторони. Останні полягають у тому, що не всі гравці витримують цей графік і можуть виходити разом з командою на більш високий рівень. Повинна бути збалансована обойма з 18-20 футболістів, без воротарів. У складі повинні бути три-чотири універсальних гравця. Тоді команда зможе відчувати себе спокійніше і не вийде, що вона сидить на пороховій бочці. Стежимо за молоддю. Постійно залучаємо когось до тренувань з першою командою. Хочеться, щоб скоріше хлопці з U-21 і U-19 могли потрапити в обойму, про яку я говорив. - Потрапити в призери чемпіонату реально? - Ми готуємося тільки до найближчого матчу. Зіграємо його, а вже потім буде наступний ...

 

- Як вам вдалося вгадати суперника в плей-офф ЛЄ «Ліон»?

- Ніяких віщих снів не було (сміється). Взагалі на таких стадіях дуже хочеться зробити справжнє свято для Одеси і, зокрема, для стадіону. Для нас це, звичайно, подія, якій рада вся команда. Важко буде з будь-яким суперником. Розділяти на цьому рівні команди на слабкі і сильні, не правильно. Хто добрався да 1/16 фіналу Ліги Європи - вже сильний. Тому на жереб у нас ніхто не скаржиться. Випадає те, що випадає. На це не можна вплинути. Зараз я вже думаю про те, що пора починати стежити за «Ліоном». Для цього є достатньо часу, постараємося використовувати його з максимальною користю і як слід вивчити французів. У «Ліона» перевага в тому, що він буде на ходу. Чемпіонат Франції не йде на зимові канікули, а у нас буде досить велика перерва.

 

- Одеса - столиця гумору. Є якісь жарти, які вам запам'яталися?

- Мені дуже сподобалося, що при вході в один серйозний, дорогий магазин була табличка: «Прохода до моря немає».

 

- Вас часто впізнають на вулиці?

- Так, пізнають, причому сотні людей. Приємно, що всі вони підходять зі словами подяки та підтримки. І я дякую їм у відповідь. Ось зараз, наприклад, я сиджу на Дерибасівській з дружиною і сином, п'ємо чай. І ось за годину до нас вже підійшло багато людей.

 

- Де будете відзначати новорічні свята?

- Швидше за все, в Одесі. Немає часу десь роз'їжджати. 10 січня вирушаємо на збір до Туреччини і до нього потрібно як слід підготуватися.


23.12.2013 1599 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1754
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

797
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1075
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1500
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2715 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3812

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

908

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

513

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

380

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1065
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5664
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5219
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10597 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1175
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7571
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

931
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1090
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15845
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

330
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1415
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1835
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1738