Рік після Євро-2012: доходи і витрати

 

/data/blog/37728/4c036d2d6fda29827e2b4249ca8d1b5c.jpg

 

Оцінка фінансової вигоди і втрат минулого футбольного чемпіонату Європи

Рік тому президент Віктор Янукович оцінював підготовку до Євро-2012 в 35 млрд гривень (близько 4,4 млрд доларів). Однак навіть об'єкти, безпосередньо пов'язані з проведенням Євро2012 - аеропорти і стадіони - приносять небагато користі, хоча саме на них були витрачені мільярди.

За словами екс-віце-прем'єра і екс-міністра з питань інфраструктури, а нині депутата Бориса Колеснікова, загальні витрати України на проведення чемпіонату з футболу Євро2012 становили близько 40 млрд гривень, або 5 млрд доларів.

Згідно з Державною цільовою програмою фінансування підготовки для проведення чемпіонату, з державного бюджету мало бути виділено 56500000000 гривень, а також ще 3,7 млрд гривень з місцевих бюджетів.

Однак навіть якщо прийняти за основу цифри, озвучені президентом, то за три тижні футбольного «свята» кожен українець, включаючи пенсіонерів і дітей, заплатив близько 76 доларів з власної кишені. Втім, за словами президента, хоча кошти, витрачені на Євро-2012 і не могли окупитися за час чемпіонату, проте вони «будуть служити не одному поколінню і підуть людям на користь», а також допоможуть поліпшити імідж України у світі.

Туризм, бізнес, дороги і Hyundai

Популяризація України, як туристичного напрямку, про яку багато говорили напередодні проведення футбольного чемпіонату, схоже, не надто спрацювала. За даними Державної прикордонної служби, у рік проведення футбольного чемпіонату Україну відвідали 24,6 млн. іноземних туристів. Однак це лише на 2,8% більше, ніж кількість іноземних туристів, що відвідали в Україну роком раніше.

Євро-2012 теж не стало поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу, особливо пов'язаного з ресторанним і готельним справою, а українські готелі в цілому залишаються дорожчими, ніж у більшості європейських міст.

Єдиною галуззю української економіки, яка демонструвала високі темпи зростання при підготовці до Євро2012, було будівництво. У першій половині 2012 року воно стало одним з двигунів української економіки. Втім, вже до кінця року обсяги робіт у будівництві різко скоротилися, і в другій половині року Україна увійшла в рецесію.

Стан і якість українських доріг, включаючи ті, які були реконструйовані до Євро2012, і на які було витрачено близько 15 млрд гривень бюджетних коштів, викликало обурення водіїв по всій Україні після тривалої і сніжної зими.

Окремою темою стала історія багатостраждальних швидкісних поїздів Hyundai, також запущених напередодні футбольного чемпіонату.

Як виглядає, навіть об'єкти, безпосередньо пов'язані з проведенням Євро2012 в кожному з міст, де проходили матчі футбольного чемпіонату, - аеропорти і стадіони - принесли мало користі, хоча саме на них були витрачені мільярди.

Київ

Побудований до Євро2012 новий термінал D міжнародного аеропорту в Борисполі - головні повітряні ворота України - за рік, за визначенням уряду, опинився в «кризовому стані».

· Вартість будівництва та реконструкції - 6,7 млрд гривень (з них 4,8 млрд гривень на термінал D)

· Планова пропускна здатність - 25 млн пасажирів на рік (термінал D - 15 млн пасажирів)

· Фактична пасажиропотік - 8270000 чоловік за 2012 рік (третина від планової потужності)

Рахункова палата звинуватила адміністрацію аеропорту у нецільовому використанні 3,7 млрд гривень, виділених з бюджету в рамках підготовки до Євро2012. За оцінкою експертів Рахункової палати, зараз аеропорт зіткнувся з ризиком неповернення 4,3 млрд гривень кредитних коштів, покриття яких має взяти на себе держава.

Перший квартал 2013 року аеропорт завершив зі збитком у 60,6 млн гривень, хоча перший квартал 2012 року був для нього прибутковим. Адміністрація аеропорту пояснює це тимчасовими труднощами, пов'язаними з виходом з ринку декількох авіакомпаній, серед яких - і Аеросвіт, яка обслуговувалися в терміналі D.

Вартість реконструкції Національного стадіону «Олімпійський», де проходив фінал Євро2012, весь час зростала, і врешті досягла 4,7 млрд гривень. Прибуток стадіону в 2012 році - 1,5 млн гривень.Зараз тут, окрім футбольних матчів, проходять концерти, вечірки, конференції.

Львів

Львівський міжнародний аеропорт імені Данила Галицького сьогодні майже так само порожній, як і до свого відкриття.

· Вартість будівництва - 4,6 млрд гривень (з них з бюджету - 4,3 млрд гривень)

· Планова пропускна здатність - 7,3 млн пасажирів на рік

· Фактична пасажиропотік - 570 тис. осіб за 2012 рік (8% від планової потужності)

Адміністрація аеропорту стверджує, що показники 2012 року є рекордними для львівського аеропорту, і майже вдвічі більше, ніж у 2011-му.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров, відповідаючи на запитання, навіщо було будувати у Львові аеропорт на понад 7 млн пасажирів, щоб він був завантажений менше, ніж на 10%, заявив, що «внутрішньо посміхнувся». «Хто будує такі об'єкти, як аеропорт, з розрахунку на сьогоднішню пропускну здатність? Якщо такий об'єкт будується, то він розрахований на 100-200 років », - пояснив український прем'єр.

Новий стадіон у Львові, побудований до Євро2012, виявився непотрібним навіть місцевого футбольного клубу «Карпати». Вартість його будівництва склала 2,9 млрд гривень (з яких бюджетні - 2,7 млрд гривень). За рік, що пройшов з Євро-2012, на стадіоні було проведено менше 10 матчів, а його утримання обходиться місту приблизно в 20 млн гривень на рік.

Харків

Реконструкція аеропорту у Харкові відрізнялася двома особливостями - коштувала менше і здійснювалася не тільки за бюджетні, а й за приватні кошти.

· Вартість реконструкції - 2,3 млрд гривень (з них близько 1,5 млрд гривень з бюджету на модернізацію аеродромного комплексу, близько 800 млн гривень - приватні кошти на модернізацію старого терміналу та будівництво нового)

· Планова пропускна здатність - 2 млн. пасажирів на рік

· Фактична пасажиропотік - близько 500 тис. пасажирів за 2012 рік (25% від планової потужності)

У реконструкції стадіону, так само, як і аеропорту в Харкові, брав участь бізнесмен Олександр Ярославський, який у той час також був власником місцевого футбольного клубу «Металіст».Загалом реконструкція харківського стадіону коштувала 783 680 000 гривень (майже 100 млн доларів), з яких близько третини були приватними коштами. Всього Ярославський вклав у підготовку Харкова до Євро-2012 близько 250 млн доларів.

Проте в кінці 2012 року бізнесмен склав з себе повноваження президента ФК «Металіст» через, як він сам заявив, «незрозумілих претензій міської влади до мене як до інвестора і, як наслідок, безпрецедентного психологічного тиску, що чиниться на команду і колектив».

Новий власник «Металіста», Сергій Курченко, 27-річний бізнесмен, якого пов'язують з найближчим оточенням президента Януковича, у травні цього року викупив стадіон «Металіст», який є базою його футбольного клубу, у харківських властей за 70 млн доларів, тобто на третину дешевше вартості його реконструкції.

Донецьк

З об'єктів, побудованих в Україні до Євро2012, міжнародний аеропорт у Донецьку ім'я Сергій Прокоф'єва, є чи не найдорожчим.

· Вартість будівництва - 6,9 млрд гривень (з яких 6,5 млрд гривень - з державного бюджету)

· Планова пропускна здатність - 10 млн пасажирів на рік

· Фактична пасажиропотік - 1 млн осіб (10% від планової потужності)

Пояснюючи, навіщо Донецьку такий великий аеропорт, Борис Колесніков заявляв, що «всі прогнози свідчать, що через сім років Донецьк прийде до 5 млн пасажирів і стане одним з найбільших аеропортів європейської частини СНД». Крім того, український уряд заявляв і про плани перетворити аеропорт у «хаб» для рейсів з Європи в Азію. Зараз міжнародними рейсами, що здійснюються з аеропорту, є чартери в Туреччину, Єгипет і ОАЕ.

Побудований на приватні кошти у 2009 році стадіон «Донбас-Арена», також є базою ФК «Шахтар», - єдиний із стадіонів, який приймав матчі Євро2012, але ніяк не був пов'язаний з державною підготовкою до нього і використанням бюджетних коштів. Його будівництво обійшлося «Шахтарю», власником якого є Рінат Ахметов, в 400 млн доларів, тобто дешевше, ніж держава заплатила за реконструкцію стадіону «Олімпійський» у Києві. Зараз на стадіоні проходять не лише матчі, але й концерти та вечірки.

За матеріалами: ВВС Україна


08.07.2013 3016 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1445
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

818
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1297
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2511 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3611
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3039 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

449

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

276

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

282

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

895
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5040
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10428 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8888
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7479
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

711
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

910
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1196
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15669
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1228
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1624
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1540
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1769