Радикальні висновки зі зламаного стільця

 

В мене дома сталася невелика прикрість: у дружини в руках поламався майже новий стілець – навпіл розламалася ніжка. Стілець з набору і не дуже дешевий.  Дружина відразу заявила, що вона не винна, – що він сам. Глянувши на зламану ніжку, я не повірив своїм очам: злощасна ніжка не могла не зламатись, позаяк була вирізана впоперек волокон! Найсмішніше, що трохи раніше зламалась ніжка в стільці з іншого набору – там майже всю товщину ніжки займав  сучок. Звичайно, стільці китайські і, напевно, я не один з такими пригодами.

Я добре знаю "якість" стільців, що виготовлялися в колишньому  ВО "Прикарпатліс" сотнями тисяч штук, але такого наглого браку не було! Як же ж так виходить, що маючи все! для виробництва меблів, ми в більшості своїй купуємо імпортні і часто, як в моєму випадку,  ще й такі неякісні?

Найкраще на це питання дадуть відповідьсамі меблевими, а їх в нас ще трохи є. Ось я і запитав та й отримав очікувану відповідь. Щоб виготовити якісний і дешевий стілець виробництво має бути менш-більш масовим – отже це вже не може бути малий бізнес з його спрощеною системою оподаткування. Відтак треба платити ПДВ і ЄСВ, а враховуючи, що меблеве виробництво є досить трудомістким, то доля цих податків становить майже половину собівартості. Зекономити на якості матеріалів та робочої сили не вийде – великий виробник не сховається від претензій по якості, та й збуту не буде, якщо піде погана слава про фірму - ось і не витримує конкуренції з дешевшим імпортом.

Тепер подивимось на китайський стілець і які в нього комфортні  умови для продажу в Україні. Оскільки стілець продається на базарі або в магазині, який нічим не відрізняється від базару, бо касового апарата нема і отже продавець не є платником ПДВ, то з ймовірністю 90% він є контрабандним і  20% ПДВ та мито за нього не заплатили.

Це не голослівне звинувачення. Якщо при імпорті в Україну будь чого треба наперед заплатити 20% податку на додану вартість, а при продажі цього товару на внутрішньому ринку все це сплачене ПДВ компенсується, то хіба дурний від цієї компенсації відмовиться. З цього однозначно випливає: продаж на внутрішньому ринку імпортного товару неплатником ПДВ доцільний тільки тоді, коли цей товар є контрабандним.

 Позаяк в Китаї пенсій нема то нема і ЄСВ в 46%. Питання якості виробника не цікавлять принципово – мої стільці можуть засвідчити. Відтак можна використовувати неякісну сировину та некваліфікованих робітників. Ось і виходить китайський стілець дешевшим, хоч його й везуть морями й океанами кілька тижнів – приїхали.

Такі нечесні умови конкуренції для нашого виробника поширюються майже на всі товарні групи. Хоч є й винятки. Чому працюють наші цементні заводи? – та лиш тому, що надто вже цемент важкий  і його дорого везти з Китаю, та так що і хабарі на митниці не допоможуть. З цієї ж причини в нас виробляють пінопласт – бо вже надто легкий і об’ємний. А все решта? Все, що можна привезти з Китаю? Зокрема одяг та іграшки? Сумно!

Та не було щастя, так нещастя допомогло. Обвал гривні дуже сприяє нашому виробнику, роблячи імпорт в рази дорожчим (і це напевне єдиний позитив в нелегкій економічній ситуації),  але цього мало - в бізнесу має бути довгострокова перспектива. І до тих пір, доки наш виробник не буде захищений державою від недобросовісної конкуренції з контрабандою та контрафактом, він нічого не вдіє. В нього немає шансів.

Заклики до влади навести порядок на митницях не допоможуть. Який би не був уряд. Бо митниць багато, митників багато, в них ще більше друзів і просто знайомих, а спокуса надто велика! Та й в суспільстві склалась думка, що контрабанда не дуєе великий гріх. Чому майже немає проблем з контрабандою (крім наркотиків) в цивілізованих країнах? Просто – а як продати контрабанду? Який гуртовик, яка крамниця візьмуть товар без документів?  Там ви не знайдете жодної! крамниці, що працює без касового апарата, не кажучи вже про гуртівні. З кожного вторгованого євро, з кожного вторгованого долара, майже з кожного вторгованого злотого платиться чи то ПДВ (в Європі), чи податок з продаж (в Північній Америці). Ось і нема місця для контрабанди на ринку, а бюджети добре наповнюються. В нас також платиться, але, напевно, з кожної третьої гривні, максимум. Тому і процвітає контрабанда, що вже дуже вільно вона почувається на наших базарах та в базарних магазинах. Взагалі, складається враження, що вся наша торгівля максимально заточена під контрабанду. А уряд жаліється, що не вистачає грошей.

А зараз - радикальні висновки. Якщо ми хочемо мати робочі місця не тільки на базарах, якщо ми хочемо розвитку власного виробництва, добра собі і нашим дітям, то мусимо зупинити цю вакханалію. Торгівля імпортними товарами без касового апарата і сплати ПДВ має бути категорично заборонена. І не треба боятись "податкових майданів" – треба виготовляти свої якісні стільці, а не лише торгувати, навіть не знаю як сказати, чи то контрабандним контрафактом, чи то контрафактною контрабандою.

Що заважає прийняти дуже короткий закон: "З 1 липня 2015 року торгівля імпортними товарами без використання касового апарата та сплати ПДВ заборонена ", що майже однозначно означає - з 1 липня 2015 року торгівлі контрабандою та контрафактом нема?  І такий закон не вплине на кількість робочих місць на базарах, адже ніхто не забороняє торгівцям на базарах зареєструватись як платник ПДВ – тим більше якщо прописати це в законі. Але як б це сприяло виробництву в Україні!

 Так хто кровно зацікавлений щоб  такої загальноприйнятої норми не було в нашому податковому законодавстві? Вірно! Ви праві – тільки контрабандисти, митники та ті, що "контролюють" митників.  Та в кінці кінців, як в умовах війни, коли гинуть люди і на рахунку кожна гривня, можна це терпіти?

 


10.03.2015 Василь Мартинюк 2642 4
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

777
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1124
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1062
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3192
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2009
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3191

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

716

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1052

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1133

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2419
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6017
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6053
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29781
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

597
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1477
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1698
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23919
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16418
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

741
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1411
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1686
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2679