Радикальні висновки зі зламаного стільця

 

В мене дома сталася невелика прикрість: у дружини в руках поламався майже новий стілець – навпіл розламалася ніжка. Стілець з набору і не дуже дешевий.  Дружина відразу заявила, що вона не винна, – що він сам. Глянувши на зламану ніжку, я не повірив своїм очам: злощасна ніжка не могла не зламатись, позаяк була вирізана впоперек волокон! Найсмішніше, що трохи раніше зламалась ніжка в стільці з іншого набору – там майже всю товщину ніжки займав  сучок. Звичайно, стільці китайські і, напевно, я не один з такими пригодами.

Я добре знаю "якість" стільців, що виготовлялися в колишньому  ВО "Прикарпатліс" сотнями тисяч штук, але такого наглого браку не було! Як же ж так виходить, що маючи все! для виробництва меблів, ми в більшості своїй купуємо імпортні і часто, як в моєму випадку,  ще й такі неякісні?

Найкраще на це питання дадуть відповідьсамі меблевими, а їх в нас ще трохи є. Ось я і запитав та й отримав очікувану відповідь. Щоб виготовити якісний і дешевий стілець виробництво має бути менш-більш масовим – отже це вже не може бути малий бізнес з його спрощеною системою оподаткування. Відтак треба платити ПДВ і ЄСВ, а враховуючи, що меблеве виробництво є досить трудомістким, то доля цих податків становить майже половину собівартості. Зекономити на якості матеріалів та робочої сили не вийде – великий виробник не сховається від претензій по якості, та й збуту не буде, якщо піде погана слава про фірму - ось і не витримує конкуренції з дешевшим імпортом.

Тепер подивимось на китайський стілець і які в нього комфортні  умови для продажу в Україні. Оскільки стілець продається на базарі або в магазині, який нічим не відрізняється від базару, бо касового апарата нема і отже продавець не є платником ПДВ, то з ймовірністю 90% він є контрабандним і  20% ПДВ та мито за нього не заплатили.

Це не голослівне звинувачення. Якщо при імпорті в Україну будь чого треба наперед заплатити 20% податку на додану вартість, а при продажі цього товару на внутрішньому ринку все це сплачене ПДВ компенсується, то хіба дурний від цієї компенсації відмовиться. З цього однозначно випливає: продаж на внутрішньому ринку імпортного товару неплатником ПДВ доцільний тільки тоді, коли цей товар є контрабандним.

 Позаяк в Китаї пенсій нема то нема і ЄСВ в 46%. Питання якості виробника не цікавлять принципово – мої стільці можуть засвідчити. Відтак можна використовувати неякісну сировину та некваліфікованих робітників. Ось і виходить китайський стілець дешевшим, хоч його й везуть морями й океанами кілька тижнів – приїхали.

Такі нечесні умови конкуренції для нашого виробника поширюються майже на всі товарні групи. Хоч є й винятки. Чому працюють наші цементні заводи? – та лиш тому, що надто вже цемент важкий  і його дорого везти з Китаю, та так що і хабарі на митниці не допоможуть. З цієї ж причини в нас виробляють пінопласт – бо вже надто легкий і об’ємний. А все решта? Все, що можна привезти з Китаю? Зокрема одяг та іграшки? Сумно!

Та не було щастя, так нещастя допомогло. Обвал гривні дуже сприяє нашому виробнику, роблячи імпорт в рази дорожчим (і це напевне єдиний позитив в нелегкій економічній ситуації),  але цього мало - в бізнесу має бути довгострокова перспектива. І до тих пір, доки наш виробник не буде захищений державою від недобросовісної конкуренції з контрабандою та контрафактом, він нічого не вдіє. В нього немає шансів.

Заклики до влади навести порядок на митницях не допоможуть. Який би не був уряд. Бо митниць багато, митників багато, в них ще більше друзів і просто знайомих, а спокуса надто велика! Та й в суспільстві склалась думка, що контрабанда не дуєе великий гріх. Чому майже немає проблем з контрабандою (крім наркотиків) в цивілізованих країнах? Просто – а як продати контрабанду? Який гуртовик, яка крамниця візьмуть товар без документів?  Там ви не знайдете жодної! крамниці, що працює без касового апарата, не кажучи вже про гуртівні. З кожного вторгованого євро, з кожного вторгованого долара, майже з кожного вторгованого злотого платиться чи то ПДВ (в Європі), чи податок з продаж (в Північній Америці). Ось і нема місця для контрабанди на ринку, а бюджети добре наповнюються. В нас також платиться, але, напевно, з кожної третьої гривні, максимум. Тому і процвітає контрабанда, що вже дуже вільно вона почувається на наших базарах та в базарних магазинах. Взагалі, складається враження, що вся наша торгівля максимально заточена під контрабанду. А уряд жаліється, що не вистачає грошей.

А зараз - радикальні висновки. Якщо ми хочемо мати робочі місця не тільки на базарах, якщо ми хочемо розвитку власного виробництва, добра собі і нашим дітям, то мусимо зупинити цю вакханалію. Торгівля імпортними товарами без касового апарата і сплати ПДВ має бути категорично заборонена. І не треба боятись "податкових майданів" – треба виготовляти свої якісні стільці, а не лише торгувати, навіть не знаю як сказати, чи то контрабандним контрафактом, чи то контрафактною контрабандою.

Що заважає прийняти дуже короткий закон: "З 1 липня 2015 року торгівля імпортними товарами без використання касового апарата та сплати ПДВ заборонена ", що майже однозначно означає - з 1 липня 2015 року торгівлі контрабандою та контрафактом нема?  І такий закон не вплине на кількість робочих місць на базарах, адже ніхто не забороняє торгівцям на базарах зареєструватись як платник ПДВ – тим більше якщо прописати це в законі. Але як б це сприяло виробництву в Україні!

 Так хто кровно зацікавлений щоб  такої загальноприйнятої норми не було в нашому податковому законодавстві? Вірно! Ви праві – тільки контрабандисти, митники та ті, що "контролюють" митників.  Та в кінці кінців, як в умовах війни, коли гинуть люди і на рахунку кожна гривня, можна це терпіти?

 


10.03.2015 Василь Мартинюк 2566 4
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1115
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

677
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1159
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2395 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3484
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2918 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

84

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

776

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

954
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4926
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10302 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8783
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

548
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

767
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1070
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

863
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

2996 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1077
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1477
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1420
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1642