Радикальні висновки зі зламаного стільця

 

В мене дома сталася невелика прикрість: у дружини в руках поламався майже новий стілець – навпіл розламалася ніжка. Стілець з набору і не дуже дешевий.  Дружина відразу заявила, що вона не винна, – що він сам. Глянувши на зламану ніжку, я не повірив своїм очам: злощасна ніжка не могла не зламатись, позаяк була вирізана впоперек волокон! Найсмішніше, що трохи раніше зламалась ніжка в стільці з іншого набору – там майже всю товщину ніжки займав  сучок. Звичайно, стільці китайські і, напевно, я не один з такими пригодами.

Я добре знаю "якість" стільців, що виготовлялися в колишньому  ВО "Прикарпатліс" сотнями тисяч штук, але такого наглого браку не було! Як же ж так виходить, що маючи все! для виробництва меблів, ми в більшості своїй купуємо імпортні і часто, як в моєму випадку,  ще й такі неякісні?

Найкраще на це питання дадуть відповідьсамі меблевими, а їх в нас ще трохи є. Ось я і запитав та й отримав очікувану відповідь. Щоб виготовити якісний і дешевий стілець виробництво має бути менш-більш масовим – отже це вже не може бути малий бізнес з його спрощеною системою оподаткування. Відтак треба платити ПДВ і ЄСВ, а враховуючи, що меблеве виробництво є досить трудомістким, то доля цих податків становить майже половину собівартості. Зекономити на якості матеріалів та робочої сили не вийде – великий виробник не сховається від претензій по якості, та й збуту не буде, якщо піде погана слава про фірму - ось і не витримує конкуренції з дешевшим імпортом.

Тепер подивимось на китайський стілець і які в нього комфортні  умови для продажу в Україні. Оскільки стілець продається на базарі або в магазині, який нічим не відрізняється від базару, бо касового апарата нема і отже продавець не є платником ПДВ, то з ймовірністю 90% він є контрабандним і  20% ПДВ та мито за нього не заплатили.

Це не голослівне звинувачення. Якщо при імпорті в Україну будь чого треба наперед заплатити 20% податку на додану вартість, а при продажі цього товару на внутрішньому ринку все це сплачене ПДВ компенсується, то хіба дурний від цієї компенсації відмовиться. З цього однозначно випливає: продаж на внутрішньому ринку імпортного товару неплатником ПДВ доцільний тільки тоді, коли цей товар є контрабандним.

 Позаяк в Китаї пенсій нема то нема і ЄСВ в 46%. Питання якості виробника не цікавлять принципово – мої стільці можуть засвідчити. Відтак можна використовувати неякісну сировину та некваліфікованих робітників. Ось і виходить китайський стілець дешевшим, хоч його й везуть морями й океанами кілька тижнів – приїхали.

Такі нечесні умови конкуренції для нашого виробника поширюються майже на всі товарні групи. Хоч є й винятки. Чому працюють наші цементні заводи? – та лиш тому, що надто вже цемент важкий  і його дорого везти з Китаю, та так що і хабарі на митниці не допоможуть. З цієї ж причини в нас виробляють пінопласт – бо вже надто легкий і об’ємний. А все решта? Все, що можна привезти з Китаю? Зокрема одяг та іграшки? Сумно!

Та не було щастя, так нещастя допомогло. Обвал гривні дуже сприяє нашому виробнику, роблячи імпорт в рази дорожчим (і це напевне єдиний позитив в нелегкій економічній ситуації),  але цього мало - в бізнесу має бути довгострокова перспектива. І до тих пір, доки наш виробник не буде захищений державою від недобросовісної конкуренції з контрабандою та контрафактом, він нічого не вдіє. В нього немає шансів.

Заклики до влади навести порядок на митницях не допоможуть. Який би не був уряд. Бо митниць багато, митників багато, в них ще більше друзів і просто знайомих, а спокуса надто велика! Та й в суспільстві склалась думка, що контрабанда не дуєе великий гріх. Чому майже немає проблем з контрабандою (крім наркотиків) в цивілізованих країнах? Просто – а як продати контрабанду? Який гуртовик, яка крамниця візьмуть товар без документів?  Там ви не знайдете жодної! крамниці, що працює без касового апарата, не кажучи вже про гуртівні. З кожного вторгованого євро, з кожного вторгованого долара, майже з кожного вторгованого злотого платиться чи то ПДВ (в Європі), чи податок з продаж (в Північній Америці). Ось і нема місця для контрабанди на ринку, а бюджети добре наповнюються. В нас також платиться, але, напевно, з кожної третьої гривні, максимум. Тому і процвітає контрабанда, що вже дуже вільно вона почувається на наших базарах та в базарних магазинах. Взагалі, складається враження, що вся наша торгівля максимально заточена під контрабанду. А уряд жаліється, що не вистачає грошей.

А зараз - радикальні висновки. Якщо ми хочемо мати робочі місця не тільки на базарах, якщо ми хочемо розвитку власного виробництва, добра собі і нашим дітям, то мусимо зупинити цю вакханалію. Торгівля імпортними товарами без касового апарата і сплати ПДВ має бути категорично заборонена. І не треба боятись "податкових майданів" – треба виготовляти свої якісні стільці, а не лише торгувати, навіть не знаю як сказати, чи то контрабандним контрафактом, чи то контрафактною контрабандою.

Що заважає прийняти дуже короткий закон: "З 1 липня 2015 року торгівля імпортними товарами без використання касового апарата та сплати ПДВ заборонена ", що майже однозначно означає - з 1 липня 2015 року торгівлі контрабандою та контрафактом нема?  І такий закон не вплине на кількість робочих місць на базарах, адже ніхто не забороняє торгівцям на базарах зареєструватись як платник ПДВ – тим більше якщо прописати це в законі. Але як б це сприяло виробництву в Україні!

 Так хто кровно зацікавлений щоб  такої загальноприйнятої норми не було в нашому податковому законодавстві? Вірно! Ви праві – тільки контрабандисти, митники та ті, що "контролюють" митників.  Та в кінці кінців, як в умовах війни, коли гинуть люди і на рахунку кожна гривня, можна це терпіти?

 


10.03.2015 Василь Мартинюк 2579 4
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1713
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

730
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1040
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1472
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2686 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3779

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

861

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

473

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

363

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1035
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5186
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10567 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9040
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7557
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

879
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1055
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1334
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15815
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

274
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1380
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1793
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1695