Проповідь на неділю про митаря і фарисея

 

/data/blog/99939/e3dc1c9ad3cb429e0a10a78465e05ce0.jpg

 

Дорогі брати і сестри!

Мабуть, не один із нас, коли сьогодні по слизоті діставався до церкви, мусив зупинитися, почекати і знову спробувати зійти на гірку перед собою або, якщо їхав машиною, мусив від’їхати назад, зупинитися, набрати розгону, щоб таки здійнятися на цю слизьку гірку.

Десь приблизно так і готує нас Церква до початку Великого посту. Вона дає нам можливість відійти, зупинитися, поміркувати, знайти в собі сили і тоді знову пробувати долати ту важку відповідальну вершину, яка стоїть перед нами на шляху духовного відродження, вдосконалення і зростаня, а, отже, – і на шляху до вічного життя.

Допомагає нам Церква готуватися до посту і фізично, бо ось наступний тиждень буде загальницею, тобто, тижнем, коли відміняється піст у середу і п’ятницю і дозволяється у ці дні їсти скоромні продукти.

Але головне те, що сьогоднішнім днем Церква нагадує нам про найважливіше, що ми маємо запам’ятати, готуючись до періоду виправлення свого життя: про ключову роль покаяння й навернення у нашому зціленні - духовному і фізичному, про те, наскільки небезпечним гріхом є для нас пиха й гординя, і як важливо, помітивши її в собі, присвятити наступні місяці тому, щоб її долати.

Ми маємо перед собою двох різних осіб (Лк. 18:10-14). Один з них провадив набагато праведніше життя. Це був фарисей. Він належав до секти, яка тоді славилася на Святій Землі своєю праведністю. Фарисеї справді намагалися виконувати буквально всі приписи П’ятикнижжя Мойсеєвого, навіть, додавали до них сотні своїх дріб’язкових приписів і їх ретельно практикували в своєму житті. Зрештою, ми можемо уявити їх спосіб життя по сучасних євреях-ортодоксах. Очевидно, що і цей фарисей справді ревно постив, молився, ходив до храму, приносив в жертву десятину від усього, що він здобував. Але який з того був наслідок? Він марнував усі свої духовні здобутки, не маючи найголовнішого – смирення і скрушеного серця. Його подвиги праведності оберталися у його власних очах на чесноту. І, навіть, на молитві фарисей не стільки просить Бога, скільки підноситься перед Ним, вихваляє, власне, себе.

Буває і у нас подібна спокуса. Коли нам ось вдається щось у житті духовному, коли ми почали, нарешті, відвідувати щонеділі Службу Божу у церкві чи зуміли відпостити Великій піст, тоді, буває, і прокидається у глибині нашого єства така собі підступна фарисейська думка: «Отже, і я здобув щось на шляху праведності, отже, і я можу бути прикладом для інших». А «інших» навколо нас не бракує, і ми завжди маємо з ким порівняти себе, щоб виглядати кращими. І це - друга небезпечна фарисейська спокуса. Можливо, ми і нічого не зробили, але завжди знайдеться біля нас взірець того, що є люди, гірші за нас. І ми, не знаючи внутрішнього світу цієї людини, квапимося її засудити, самим собі доводячи, що ми ж таки - ліпші, ми ж таки - християни, ми не такі, як вони, всі ті, що навколо нас. І, коли прокидається в нас ця думка, Євангеліє нагадує нам про фарисея із Христової притчі, бо саме такими виглядаємо ми в цю мить в очах Божих.

І ось інший взірець – збирач податків. Ну хто і коли у світі ставився без зневаги і ворожості до податківців - чи в ті античні часи, чи сьогодні! Для нас податківці – це ті, хто збирає гроші нібито для потреб нашої держави, а тоді, у Святій Землі, збирачі податків уявлялися, крім всього іншого, ще й прислужниками Риму, тими, хто діяв на шкоду своєму народові. До них ставилися з відразою, їх ненавиділи, від них сахалися навіть у домі молитви. Він не був бідним, цей митник. Очевидно, що гроші, зібрані неправедним багатством, не оберталися в його житті на щастя, але їх було досить. І люди, попри те, що про себе ненавиділи його, не зважилися б ніколи показати це назовні. Зовні митник був оточений пошаною, увагою. Здавалося б, це провокувало його до того, щоб самому собі, у власних очах, виглядати також вищім за оточення. І ось виявляється, що, прийшовши перед Боже обличчя до храму, він переймається такою глибокою скрутою, якої не мав, навіть, той праведний фарисей. Він тільки б’є себе в груди і, визнаючи свої провини, просить одне й те саме: «Боже, будь милостивий до мене, грішного!» (Лк. 18:13).

Простір Великого посту, який вже кличе нас у свої обійми, дається нам для того, щоб ми зуміли визначити, ким же ми є. Тими гордовито-пихатими фарисеями? Чи митарями, які здатні, покаявшись перед Божим обличчям і навенувшись до Христа, вийти із храму Великого посту зміцнілими, очищеними й зціленими, готовими радісно відчувати оточення інших людей, бути разом із ними і бути готовими їх захищати? Бо наше покаяння і навернення не є самоціллю, не є такою собі формою самокатування і приниження себе. Ні. Покаяння і навернення потрібне нам для того, щоб ми, оцінивши себе критично і тверезо, разом із тим позбулися зневаги або і байдужости стосовно інших людей, щоб ми відчули себе у спільноті і відчули в душі біль за тих людей, яким важко навколо нас, радість за тих, кому добре, бажання викорінювати зло у житті і допомагати утверджувати правду і справедливість.

Наш Великий піст – це перспектива нашої боротьби за правду і справедливість у світі. Бо, власне, Христос і прийшов до нас усіх, щоб об’єднати нас у одну спільноту – єдину Христову Церкву, здатну долати різні наслідки гріха, якими є немочі й недуги, несправедливість, жорстокість, обман. І утверджувати в світі ті євангельські цінності, які є неодмінною запорукою світової гармонії, повернути яку і покликана була проповідь, виголошувана перед нами Спасителем світу. Нас усіх Він закликає до покаяння, до покути не тому, що вважає нас такими грішними людьми, які заслуговують тільки на постійне самокатування. Власне, тому і пропонує Він нам шлях митника, шлях покути і навернення, що вірить у кожного з нас, у наші потенційні сили і можливості.

Христос дає нам Великий піст як шлях розкриття цих сил, розкриття того потенціялу, який ховаємо ми часто за фальшивою запоною пихи і гордині, що найчастіше є способом втечі від нас самих. Бо, насправді, ми є набагато кращими, ніж той фальшивий образ, який творимо у самообмані цієї пихи і гордині.

Хай же і сьогоднішня зупинка перед Великим постом допомагає нам відчути у собі ту силу, яка є відбитком Божої сили. І нехай присутність у церкві в цей час стане для нас переживанням Божої присутності – джерела тієї наснаги й натхнення, які так потрібні нам для того, щоб мужньо стояти разом із Христом у протистоянні темряві, брехні і несправедливости, хворобам і будь-якому іншому злу в світі. Щоб уміти бути лицарями Христової Церкви, тими митарями, які здатні піднятися до найвищої чесноти християнина – покаяння і покути за свої переступи й провини. Амінь.

 

Архиєпископ Ігор (Ісіченко)


21.02.2016 3430 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

682
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1958 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1139 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

561
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6908 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11405 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

343

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1092

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1119

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1114
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

80
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

291
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1091
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

762
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2957
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4453
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18446
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

84
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

328
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

359
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

669