«Совкові» вихідні позначились кефіром, вилитим на Петра Симоненка під час першотравневого мітингу та судовим тріумфом Фірташа, змальованого командою фахових юристів ледь не жертвою політичних переслідувань з боку «світового зла» уособленого США, які вимагали екстрадиції українського олігарха через бізнес оборудки. В Івано-Франківську ж впевнено тримався політичний штиль на фоні традиційних городніх робіт та пікніків початку останнього місяця весни, який спробувала розбавити ВО «Свобода» власною акцією проти підняття тарифів на комунальні послуги для населення.
Недільне акція «свободівців» мала типовий характер: активісти з районів, місцевий актив плюс члени молодіжного партійного крила, які виконували роль прапороносців. Та й спікери традиційні. Єдина цікавинка – лівацькі гасла, використані «свободівцями» на кшталт: «Чим вищі тарифи, тим багатші олігархи!» На це можна дивитись під різними кутами. З одного боку населення не задоволено підняттям тарифів й «Свобода» як все ще одна з провідних політичних сил Прикарпаття, виражаючи волю мешканців краю та будучи фактично опозиційною до київської влади, має бути рупором протестних настроїв. З іншого – використання правими лівих гасел є сумним виразом тенденції підім’ятих під владу профспілок. Недільна акція мала бути аж ніяк не партійною…
«Профспілки проти передачі народної власності у відомчі руки», «Позиція профспілок: потрібно зберегти санаторно-курортне лікування і дитяче оздоровлення», «Профспілки будуть послідовно боротись за реалізацію вимог трудящих», - відносно свіжі заголовки новин з веб-сайту Федерації профспілок України, а разом з тим круглі столи з урядовцями, практику яких заклав ще минулий голова організації, ставленик регіоналів Василь Хара. Кажуть, з того часу там небагато помінялось, окрім портретів Президента в кабінетах керівників.
Наприкінці минулого року вчительська профспілка Івано-Франківська змогла організувати більш-менш пристойну акцію під стінами ОДА з чітким висловленням вимог. Саме акцію, бо захід пройшов в позаурочний час тому не претендував на статус страйку як тоді написали деякі наші ЗМІ. Голова Івано-Франківської профспілки працівників освіти Анна Гривнак цілком могла б не дозволити підходити до мікрофона Руслану Марцінківу, який на той час вже активно вів мерську виборчу кампанію. А так отримали знову акцію з не зовсім чітким соціальним забарвленням, мікс політики і соціалки, що вигідно перш за все політикам, а вже потім решті громадян.
Натомість на рівні тієї ж обласної ради після голосування за дозвіл розробки для компанії «Chevron» на території Івано-Франківщини сланцевого газу (коли до слова та ж фракція «Свободи» була відсутня на сесії, начебто, щоб уникнути спекуляцій щодо корупційної складової голосування) жодних важливих енергетичних питань не ухвалювалось. Немає дієвих програм енергоефективності, немає податкових пільг для підприємців, які погодяться використовувати енергозберігаючі технології – нема й мови про зменшення використання енергетики , а відтак зміну тарифної сітки.
Якось забув написати, що на згадану недільну акцію «Свободи» в Івано-Франківську завітав Олег Тягнибок. Втім його спіч не викликав особливо зацікавлення мешканців та гостей міста. До сцени підійшло кілька десятків людей, та не більше. Звісно, це суб’єктивно, але важко зрозуміти навіщо Тягнибок, наприклад, говорив про Одеський припортовий завод в Івано-Франківську, коли згідно з урядовими планами, вже цього року уряд планує виставити на приватизацію франківський локомотиворемонтний завод, в зв’язку з цим деякі працівники можуть втратити роботу (а може й не деякі…) Люди люблять слухати про близькі і важливі для них речі не залежно чи готуються на місцевому рівні партійні аналітичні довідки для виступів політиків з Києва.
Громадський люстраційний комітет створив онлайн-реєстр осіб, які підлягають люстрації. Він містить інформацію про чиновників, яким багатостраждальним законом «Про очищення влади» заборонено обіймати посади в органах державної влади протягом 10 років. При цьому фактор заяви на звільнення очевидно не враховувався. Цікаво, що від Івано-Франківщини там можна знайти прізвища 42 осіб, більшість з яких працювали головами районних адміністрацій за президентства Януковича як ось багаторічний голова Тлумацької РДА Василь Сенів чи колишній очільник Косівської РДА Ярослав Шинкарук. Також там можна знайти прізвище Петра Шкутяка, який очолював Долинську РДА за двох президентів (вересень 2009 – листопад 2011), хоч він й звільнився за власним бажанням задовго до подій Революції гідності та, як кажуть, під «роздачу» потрапив.
Однією з скандальних повідомлень тижня стала новина, яку поширив сайт «Галка» щодо кримінальної справи проти колишнього голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка та Василя Бруса за фактом зловживання владою. Начебто, йдеться про ймовірне зловживання з використанням державних коштів на території «Синьогори» в селі Гута. Справу, закриту десять років тому, почали переглядати через можливу необ’єктивність розслідування. Важко повірити, що реальне розслідування з залученням матеріалів та свідків таки буде вестися. Надто вже міцно пустив коріння на Прикарпатті сам Вишиванюк, який залишився чи не єдиним головою Івано-Франківської ОДА з часу проголошення Незалежності, що залишив помітний слід в розвитку області. Подейкують, що навіть зараз Вишиванюк, який не так вже давно говорив, що працюватиме з Віктором Януковичем до 2020 року, через наближених людей в чиновницькому апараті точково впливає на процеси в області.
Окремо хочеться привітати іванофранківців з Днем міста! З нагоди свята хочеться побажати мешканцям міста віри у власні сили та віри в те, що завдяки спільним зусиллям та адекватній міській владі Івано-Франківськ в майбутньому по-справжньому розкриє власний потенціал.
