Україна потребує кардинальних змін у відношенні до своїх громадян. І це факт! Найважливіші професії, такі як лікарі, педагоги, комунальники, будівельники та дорожники, втратили престиж та повагу. А це неправильно! Якраз вони б мали отримувати гідні заробітні плати та мати повний соціальний пакет! Що вже говорити про пенсіонерів та незахищені верстви населення, які потерпають від свавілля влади та ганебного ставлення держави?!?! Найцінніше, що має кожна держава – це її громадяни! Ми повинні відновити цю істину в Україні».
В цьому переконаний народний депутат України Олександр Шевченко.
Саме про соціальну сферу та зміни, яких потребує країна - далі в розмові з засновником туристичного комплексу «Буковель», народним депутатом України Олександром Шевченком.
Нещодавно Олександр Шевченко заявив про свою участь в президентській передвиборчій компанії 2019 року, чим збудив зацікавленість до себе та свого бачення розвитку держави, її економіки та соціальної сфери.
Олександре Леонідовичу, всі говорять про низький рівень життя в Україні. Низькі заплати, практично жебрацькі пенсії. Чи є вихід з цього замкнутого кола фактичної тотальної бідності?
- Дійсно, це ганебна правда сьогодення! Чиновники у владних кабінетах отримують сотні тисяч гривень в місяць, вони десятками років обіймали посади державних чиновників, суддів, прокурорів (яким заборонено законом вести підприємницьку діяльність), сьогодні декларують вілли на Середземному морі, цілі автопарки престижних автомобілів, сотні мільйонів гривень готівки. А люди, які чесно працюють на економіку країни, які все життя працювали, розвиваючи нашу державу, отримують копійки. В моїй програмі, яку я пропоную українцям, яка має назву «Країна гідності і правди», прописане завдання вийти за рік-два на мінімальну зарплату в 10 тисяч гривень. До трьох років зарплати українців мали б становити не менше 500-700 доларів. Такі задекларовані зарплати дозволять підвищити пенсії, які за розрахунками становитимуть 400-500 доларів.
І тоді ми зможемо починати говорити про гідність громадянина в нашій державі. До тих пір, поки такого рівня доходів ми не забезпечили, ми повинні надавати адресні пільги та соціальну допомогу найбільш вразливим верствам – людям з інвалідністю, ветеранам, пенсіонерам. На лікування, на щорічне оздоровлення, на інші першочергові потреби.
Багато людей поставлять під сумнів такий прогноз зростання зарплат та пенсій. Скажуть, що це лише передвиборчі обіцянки.
- Розумію, що влада за останні 20 років повністю втратила довіру українців. Але механізми є. І це не просто слова. Можу навести приклад «Буковеля», який ми з командою однодумців реалізували за 15 років. Тут, завдяки зрозумілим і чесним правилам для інвесторів, з колись найдепресивнішого карпатського села Поляниця, створено зону процвітання та впевненості в завтрашньому дні. В самому «Буковелі» створено більше ніж 5 тисяч робочих місць, а навколо «Буковелю» – десятки тисяч людей мають роботу і гідну зарплату. На «Буковелі» вже зараз мінімальна зарплата складає 10 тисяч гривень за місяць роботи. Це мінімальна, а фахівці, інженери, керівники підрозділів мають зарплати в 20-30 і більше тисяч гривень.
Село Поляниця, в як колись і транспорт не ходив взимку, лише лісовози, зараз отримало образну назву «села мільйонерів». Звідси жодної людини за останні 15 років не виїхало на заробітки за кордон.
Як цей досвід можна використати в масштабах держави? Адже це зовсім інші масштаби?
- Знаєте, закони економіки діють всюди практично однаково. В масштабах України треба створити сприятливі умови для інвестора. Зробити зрозумілою, простою і необтяжливою систему оподаткування для бізнесу. Друге – гарантувати право власності. Для цього повинна запрацювати справедливі і чесні правоохоронна та судова системи.
Ну і ще одне необхідне для розвитку держави, економіки – розвиток інфраструктури. Найперше – ми повинні збудувати дороги. Тому що по існуючих дорогах інвестор просто не доїде до місця можливого інвестування. Приклад, як треба будувати дороги ми також продемонстрували. Буковелівські дорожники вперше в Україні впровадили новітні світові технології, та за власною ініціативою надають гарантію на свої дороги в 10 років. Раніше, як правило, гарантія складала 3 роки.
І от коли ми створимо умови і правила для інвестора, то ми отримаємо сотні тисяч робочих місць. На ринку праці почнеться конкуренція між роботодавцями. Зростуть зарплати. Держава також повинна спонукати «багатих ділитися з бідними», - щораз піднімаючи мінімальну зарплату. Запрацює ефект мультиплікатора.
Будь-яка економіка потребує руху коштів, чим більше люди мають грошей тим більше витрачають, і тим потужніше розвивається економіка країни. У нас же навпаки, людям дали мізерні пенсії і заробітні плати, а чиновники їдуть витрачати колосальні суми за кордон. Я переконаний, що маючи політичну волю та важелі впливу за три роки можна довести рівень мінімальної зарплати до 500-700 доларів, а пенсії десь на рівень 400-500 доларів. Тоді відповідно підніметься рівень купівельної спроможності людей, а в сукупності з певними заходами стосовно банківської схеми це дозволить брати кредити на купівлю житла чи автомобіля, а це вже основа для створення сім’ї та народження дітей.
Я завжди кажу, що найдієвішим і найпотужнішим інвестором будь-якої економіки є громадяни. Не лише підприємець чи банкір, а й простий споживач, який своїми покупками інвестує економіку.
Рухаючись означеним шляхом, ми з кожним роком матимемо більш сильну та процвітаючу країну з нормальним рівнем життя та впевненістю у майбутньому! Ми повинні збудувати країну гідності і правди, в якій кожен почуватиметься в безпеці та житиме з впевненістю у майбутнє!
Де старше покоління буде не лише соціально захищеним, а мати впевненість в гідному майбутньому дітей та онуків.
А що ж зараз?
- На разі неможливо мені одному побороти чиновницький механізм несправедливого розподілу ресурсів. Наразі з державного бюджету дотуються підприємства олігархів, витрачають кошти на утримання колосального чиновницького апарату, який давно потрібно замінити на комп’ютери, створюються шахрайські напівзаконні схеми для махінацій. Наприклад, агрохолдинг олігарха Косюка, який в минулому році отримав близько 4 мільярдів гривень прибутку, в цьому році отримав ще й дотацію з держбюджету в сумі 2 мільярдів гривень.
Я, до речі, член бюджетного комітету Верховної Ради. Знаючи мою категоричну позицію, засідання бюджетного комітету Верховної Ради, який вирішував долю цієї мільярдної оборудки, призначили саме в той день, коли мене не було в Києві через відрядження в складі делегації Прем’єр-міністра на Івано-Франківщину. Ще тоді здивував той факт, що мене, опозиційного депутата запросили в цю делегацію. Тепер здається саме через те, щоб я не «заважав» на засіданні комітету дерибанити гроші платників податків.
Зараз ми маємо бездіяльність правоохоронної системи та ручне управління країною. Чиновницький апарат має стати консультативним обслуговуючим органом для населення, а не хабарницькою машиною, якою є зараз.
Я знаю про проблеми людей не з розповідей. Вже більше 4 років в Івано-Франківську працює моя громадська приймальня, яка визнана найдієвішою, і куди щодня звертається більше сотні людей. Ми запровадили проект оздоровлення для пенсіонерів, діють проекти оздоровлення дітей та людей з інвалідністю, запровадили програми підтримки обдарованої молоді та допомоги закладам освіти і медицини. Я розумію, що матеріально забезпечити усіх не в змозі, тому й вирішив змінювати все кардинально.
Треба змінити саму систему, підхід держави до своїх громадян.
Політиків, які останні 20 років то у владі, то в опозиції, і які несуть солідарну відповідальність за стан справ в державі, мусимо на виборах відправити на «політичну пенсію». Комусь подарувати квіти і подякувати, а когось і спитати про ті статки, які зараз є в деклараціях, і які не купиш і за тисячу років роботи на чиновницьку зарплату. Правда і справедливість повинні бути дієвими.
З чого почати?
- З елементарного: з дотримання Законів України. У Конституції чітко написано, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам! На разі цього не відчувається! А далі, якщо розглянути інші статті Конституції то, вони на разі лише на папері написані! Де безкоштовна гарантована освіта? Де безкоштовна медицина? Де гарантований відпочинок? Де забезпечена старість?
Як бачите зміни, наприклад в медицині?
- Де-факто українці платять за своє лікування двічі: офіційно, сплачуючи податки, та неофіційно, самостійно закуповуючи ліки на своє лікування чи «віддячуючи» лікарю за його послуги. Страхова медицина – це єдиний та дієвий шлях до того, щоб створити таку солідарну систему охорони здоров’я, в якій люди почнуть отримувати якісну і доступну медичну допомогу.
Разом зі змінами в медичній системі відразу ж розглядають і можливість змін в пенсійному забезпеченні.
- І це правильно! Єдине, потрібно до усього підходити зважено та системно. Не можна в один момент зупинити усі виплати і почати новий відлік. В Україні вже діють недержавні накопичувальні фонди, але у громадян не має довіри до них, як і до банківської системи. Тому першочергово ми повинні створити систему гарантій та забезпечити повну безпеку вкладам та заощадженням громадян. Пенсія є похідною від заробітної плати. І, як я зазначив раніше, спочатку має бути підвищена ціна праці, тобто заробітна платня, а вже потім здійснено усі пенсійні реформи.
Окрім пенсіонерів, ми маємо ще значні проблеми з забезпеченням людей з обмеженими фізичними можливостями, ДЦП, вадами зору чи аутизмом. На жаль, у ХХІ столітті, вони залишаються поза межами соціуму.
- З року в рік ми говоримо про їхні проблеми, але на жаль, коли будують нові будинки чи ремонтують вулиці, влада забуває про людей з обмеженими фізичними можливостями і це дуже гірко, бо вони хочуть і можуть бути повноцінними членами суспільства, жити нормальним життям та приносити користь країні! У «Буковелі» вже 7 років проходять реабілітацію та оздоровлення діти з ДЦП та аутизмом, з цукровим діабетом, поранені бійці АТО, багато інших категорій, дорослі з вадами зору та обмеженими фізичними можливостями, і дуже багато з них бідкаються на байдужість держави і мізерні пенсії, на які вони не можуть придбати візок для пересування, сучасні засоби для покращення якості життя. Вони покинуті на призволяще.
Вижавають дякуючи волонтерам та небайдужим людям. А це ж наші громадяни! За кордоном, ці люди вільно пересуваються по містах, мають можливість працювати та відпочивати, отримують відповідне медичне обслуговування. Всюди встановлено підйомні ліфти, а безбар’єрними доріжками, що збудовані для людей на візках користуються мами з дітками, старші люди. Тому треба просто під час проектування думати про комфорт для усіх без виключення людей! Бог створив нас різними, але усі ми рівні перед ним. Маємо про це пам’ятати і з повагою ставитись один до одного.
Ірина Белоцька
Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом
