Одного разу сліпий чоловік сидів на сходинках однієї будівлі з капелюхом біля його ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».
Один чоловік проходив поряд і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у його капелюсі.
Він кинув йому пару монет і без його дозволу написав нові слова на табличці. Він залишив її сліпій людині і пішов.
До кінця дня він повернувся і побачив, що капелюх сповнений монет. Сліпий упізнав його по кроках і запитав, чи не він був той чоловік, що переписав табличку.
Сліпий також хотів довідатися, що саме він написав. Той відповів:
- Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав її трохи по-іншому.
Він посміхнувся і пішов. Новий напис на табличці був таким: «Зараз весна, але я не можу її побачити».
