Клаус Шваб: Чому економіка вже не повернеться до часів швидкого зростання

 

 

Новая технологическая революция поражает страны стремительно, подобно цунами. Но не стоит ждать столь же стремительного экономического роста. Хватит оглядываться назад: миру нужно привыкать к умеренности.

 

Медленные рыбы умрут

 

Мир должен перестать смотреть назад. После финансового кризиса 2008 года мы потратили слишком много энергии на попытки вернуться в период быстрого расширения экономики. Политика, основанная на ошибочном предположении, что проблемы посткризисного мира всего лишь временное явление, принесла лишь анемичное восстановление и не позволила справиться с главными проблемами, такими как высокая безработица и растущее неравенство.

Посткризисная эра миновала, перед нами «постпосткризисный мир». Это время для принятия нового набора реалистических решений, способствующих распределению коллективного процветания внутри мировой экономики и сегодняшнего дня, и завтрашнего.

В этой новой эре экономический рост будет более медленным (но потенциально более устойчивым), чем он был до кризиса. Его движущей силой станут технологические перемены. Промышленная революция изменила производственный потенциал общества в XIX и XX столетиях. Также и новая волна технологических прорывов задает сейчас новую экономическую и социальную динамику. Разница в том, что эффект от новой революции будет даже сильнее.

Одна из отличительных черт этой революции – масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, подобно длинным волнам в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран, как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой.

Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей.

Чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечить адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждой отрасли грозит риск быть перевернутой с ног на голову. Например, сервис краткосрочной аренды автомобилей Uber не только изменил модель передвижения людей, но и, похоже, стал лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» – потребители платят за их использование, но не владеют ими.

Промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются – таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В постпосткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные умрут.

 

Мяч на стороне государства

 

Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это производим. Она фундаментально меняет нас самих – наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет.

Если подводить баланс, то эффект технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает.

Например, автоматизация труда в конечном итоге позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы становятся двигателями экономического роста. Однако, если работники не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем кто-либо еще) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не останутся без внимания, а шансы не упущены. Правительства должны быть в авангарде этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции.

Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности. Например, есть ожидания, что государственные сервисы должны соответствовать технологическому уровню и удобству услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И они дают нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет.

Клаус Шваб,


Засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму,

РБК


25.02.2015 1232 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

548
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2774
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1620
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2861
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2006
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2042

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

304

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

704

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

837

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2098
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29482
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11377 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5370
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1096
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1346
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23609
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1824
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

265
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1065
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1387
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2366