Клаус Шваб: Чому економіка вже не повернеться до часів швидкого зростання

 

 

Новая технологическая революция поражает страны стремительно, подобно цунами. Но не стоит ждать столь же стремительного экономического роста. Хватит оглядываться назад: миру нужно привыкать к умеренности.

 

Медленные рыбы умрут

 

Мир должен перестать смотреть назад. После финансового кризиса 2008 года мы потратили слишком много энергии на попытки вернуться в период быстрого расширения экономики. Политика, основанная на ошибочном предположении, что проблемы посткризисного мира всего лишь временное явление, принесла лишь анемичное восстановление и не позволила справиться с главными проблемами, такими как высокая безработица и растущее неравенство.

Посткризисная эра миновала, перед нами «постпосткризисный мир». Это время для принятия нового набора реалистических решений, способствующих распределению коллективного процветания внутри мировой экономики и сегодняшнего дня, и завтрашнего.

В этой новой эре экономический рост будет более медленным (но потенциально более устойчивым), чем он был до кризиса. Его движущей силой станут технологические перемены. Промышленная революция изменила производственный потенциал общества в XIX и XX столетиях. Также и новая волна технологических прорывов задает сейчас новую экономическую и социальную динамику. Разница в том, что эффект от новой революции будет даже сильнее.

Одна из отличительных черт этой революции – масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, подобно длинным волнам в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран, как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой.

Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей.

Чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечить адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждой отрасли грозит риск быть перевернутой с ног на голову. Например, сервис краткосрочной аренды автомобилей Uber не только изменил модель передвижения людей, но и, похоже, стал лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» – потребители платят за их использование, но не владеют ими.

Промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются – таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В постпосткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные умрут.

 

Мяч на стороне государства

 

Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это производим. Она фундаментально меняет нас самих – наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет.

Если подводить баланс, то эффект технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает.

Например, автоматизация труда в конечном итоге позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы становятся двигателями экономического роста. Однако, если работники не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем кто-либо еще) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не останутся без внимания, а шансы не упущены. Правительства должны быть в авангарде этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции.

Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности. Например, есть ожидания, что государственные сервисы должны соответствовать технологическому уровню и удобству услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И они дают нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет.

Клаус Шваб,


Засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму,

РБК


25.02.2015 1167 0
Коментарі (0)

24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

2133
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1186
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3658
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3656 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2342
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3492 1

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

308

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2853

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1517

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1349
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

4442
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9523
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8732 2
22.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

976
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5734
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

6117
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1788
22.04.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

3094
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

617
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1515
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1729
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1632