Відомий івано-франківський журналіст Руслан Коцаба звернувся до міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка в його блозі із зверненням (щодо незаконних дій ДАІшників, про що писала "Фіртка"):
Пане Міністре!
Звертаюся до Вас із невеличким зверненням стосовно безчинств працівників ДАІ. Вважаю, що якщо мені, публічній особі, не вдасться добитися правди та справедливого покарання, то звичайній, простій людині взагалі не варто здійснювати громадянські вчинки, а терміново емігрувати до котроїсь з нормальних країн, де шанують закони. Про безчинства довкола мене я широко повідомив ЗМІ, зробив відповідне відеозвернення, надіслав скарги до прокуратури, а також у встановлені терміни зареєстрував адміністративну позовну заяву на скасування адмінпостанови супроти мене.
Вночі 9-го вересня, щойно повернувся з ганебної наркологічної експертизи, я у Вашому блозі залишив наступне повідомлення:
Шановний пане міністре! Я нещодавно вже писав Вам у цьому блозі - переадресовував скаргу працівників Івано-Франківського міського управління ДАІ... Не знаю, чим закінчилося службове розслідування, можливо призначене Вами, мені не повідомили. Але кілька годин тому навколо мене почали творитися якісь незрозумілі речі, які я трактую як розправу за мою активну громадянську позицію. Репресії працівникам ДАІ не вдалися, деталі повідомлю зранку, паралельно із заявою у прокуратуру. Мій номер телефону для надання більш детальної інформації 0503386798 09 09 2012, 02:24
Зверніть увагу, пане Міністре, на годину, коли я це писав - 02.24, вночі. Станом на сьогодні вже прояснилася основна маса деталей того прикрого інциденту, тому для інформації залишаю тут текст скарги на ім`я генерала Василя Варцаби і керівництва прокуратури. Я особисто зустрічався із обласним очільником УМВС п.Василем Варцабою, він тактовно пообіцяв призначити власне службове розслідування силами інспекції за особовим складом. Ще пан генерал пообіцяв, незалежно від моїх судових перипетій, якщо наведені мною факти справдяться, - вжити заходів дисциплінарного впливу до даїшників, котрі наді мною збиткувалися тої злопам`ятної ночі. Я йому повірив, а тому повідомляю Вас лише в порядку надання інформації, для зустрічного контролю.
Більшість моїх колег-журналістів теж вважають, що показове затримання мене у внутрішньому дворі будинку, де я зараз мешкаю, на очах дружини і багатьох сусідів, є тиском і розправою за мою активну громадянську позицію. Адже я на сайті "Народне ОКО" http://oko.if.ua/?s=%D0%94%D0%90%D0%86 регулярно розміщую аматорське відео водіїв, які прагнуть очищення органів державтоінспекції від хапуг-корупціонерів чи просто випадкових людей у цьому архіважливому контролюючому органі, який ми всі утримуємо нашими податками.
Принагідно повідомляю, що наступним кроком після успішного оскарження мною адмінпостанови буде позов проти міліцейського наряду Штумпф-Дземан у плані перевищення ними службових обов`язків (ст.365 Кримінального Кодексу) та спричинення мені матеріальних збитків внаслідок незаконної конфіскації транспортного засобу.
Одночасно хотілося б в дії випробувати новітню (і колишню, ще з часів СССР) юридичну норму, проголосовану поки-що у першому читанні, стосовно наклепу прес-служби ДАІ на мене про буцім-то моє сп`яніння та відмову надати посвідчення на транспортний засіб, розміщеного на офіційному сайті обласного УМВС. http://umvs.if.ua/content/598.html
Від нашої спільної активності, пане Міністре, залежить, чи і надалі законослухняні водії та перехожі будуть непомітно спльовувати і тихо матюкатися, бачачи повз узбіччя розбитих українських доріг дивакуватих і зухвалих чоловіків непевної конституції в голубих сорочках і з смугастими патичками, та ще й з голубими номерами на службових автомобілях. Очистимо міліцію від мусорів РАЗОМ!
А тепер обіцяна інфа:
Прокурору м.Івано-Франківська
Дем`янику В.Д.
___________________________
76000 м.Iвано-Франківськ
вул.Гаркуші, 15
Копії : Прокурору Івано-Франківської області
Каліфіцькому О.В.
Генеральному прокурору України
Пшонці А.К.
гp.Коцаби Руслана Петровича
власкора телеканалу ZIK у
Івано-Франківській області
____________________________
76000 м.Івано-Франківськ
вул. Кармелюка 2 кв.23
Скарга
на незаконні дії працівників міліції - державтоінспекції
Панове прокурори. Звертаюсь до вас для того, аби нагадати, що згідно ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Судячи зі всього, вказані основні цінності визнаються, але певно хіба президентом, а не державними чиновниками та представниками міліцейських структур. Смію стверджувати, що для таких українських працівників міліції, як сержант Ю.Штумпф та прапорщик І.Дземан з Івано-Франківського міського ДАІ, вказані слова - пустопорожній звук.
Детальніше:
В ніч з 8 на 9 вересня 2012 року я перебував на Вічевому Майдані м.Івано-Франківська, де на великому екрані мав розпочатись бій Віталія Кличка та М.Чарра. Я допомагав знайомим у вирішенні технічних питань при налагоджуванні апаратури. Спиртного того вечора не вживав і протягом другої половини дня не вживав, перебував у тверезому стані.
Приблизно о 23.50 год я сів на власний скутер марки «Мустанг», держномер А750А, захопив з собою фото та відеоапаратуру і направився додому на вул. Кармелюка по вул. Бельведерській у Івано-Франківську. Рухався, об`їжджаючи ями по вул. Бельведерській. Сумка з апаратурою висіла за спиною. Порівнявшись з перехрестям вулиць Бельведерська-Ленкавського, я побачив біля свого будинку в неосвітленому місці автомобіль «дев`ятку» з проблисковими миготливими вогнями синього кольору. Зовнішні світлові сигнали та фари автомобіля увімкнутими не були.
Поблизу автомобіля не було світловідбивних пірамід, які вказували б, що на цьому місці несе службу наряд державтоінспекції. Для себе я зробив висновок, що це автомобіль державної служби охорони, оскільки їх контора знаходиться неподалік мого будинку. Продовжив рухатись у напрямку подвір`я власного будинку по вул.Кармелюка. Заїжджаючи у внутрішній двір, звернув увагу в дзеркальце заднього виду, що міліцейський автомобіль повільно рушив за мною.
Я не знаю, чи ця машина мала право там перебувати, чи обслуговувала вона закріплений за екіпажем маршрут, не знав, хто на той момент перебував у салоні автомобіля. Транспортний засіб, не вмикаючи фар, під`їхав до в`їзду в двір і зупинився. З нього вийшов працівник міліції і попрямував до мене. І тут почалось все те, що називається діями міліції «всупереч».
Всупереч Закону України «Про міліцію», всупереч Конституції України, всупереч взагалі здоровому глузду. Одним словом, «провокація та незаконні дії». На той час я вже зліз зі скутера.
Згідно ст.2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів.
До мене підійшов працівник міліції і запитав спокійним голосом, не відрекомендувавшись: «Ти чого від нас тікаєш? Давай права і документи на скутер. Кому він належить?». Я спокійно відповів, що скутер належить мені на правах приватної власності і спокійно показав документи на скутер. Несподівано цей нервовий працівник міліції вихопив у мене з рук документи на скутер разом з водійськими правами.
Далі він сказав, що я ще довго ходитиму, забираючи їх в ДАІ. Чесно кажучи, мене така зухвала і брутальна поведінка працівника міліції та його хамство обурили. Я став голосно розмовляти з працівником міліції і вимагати, щоб той повернув мені документи, адже я жодного пункту Правил дорожнього руху не порушував і громадський порядок також мною порушений не був, перебував я у тверезому стані. Тоді працівник міліції покликав з міліцейської машини свого напарника. Його я впізнав, оскільки знаю, що прізвище цього працівника ІгорДземан, він працівник міського відділу ДАІ. Інший працівник, що підійшов до мене першим (тепер вже знаю, що його прізвище Штумпф Юрій) наказовим тоном запропонував сісти до них в автомобіль і їхати з ними на освідування.
Я відмовився, оскільки був тверезий і запропонував міліціонерам пройтись пішки до наркологічного диспансера, якщо вони наполягають на моєму освідуванні, адже це поряд, за 200 метрів від будинку. Вони відмовились і стали наполягати, щоб я обов`язково сідав у їхню машину. Всі ці крики чули багато мешканців будинку, сусіди. Мені було соромно за таку поведінку працівників міліції, адже вони зобов`язані охороняти громадський порядок і спокій, а не провокувати громадян на незаконні дії.
Один з них запропонував другому одягнути мені наручники, хоч будь-якої загрози, внаслідок нашої розмови на вулиці, життю чи здоров`ю громадян або життю міліціонерів-даїшників не виникало - в розумінні, як це передбачає ст.12 того ж таки Закону України «Про міліцію».
Слава Богу, вони мені наручників не спромоглися одягнути, але оскільки я вирішив, що не відчував за собою будь-якої провини, проїхати з людьми в голубих сорочках на освідування. Жодних прав ніДземан ні Штумпф мені не роз`яснили, тим самим порушивши мої Конституційні права, зневажили вони і моє право мати захисника - примусово доставили на освідування, що для мене, як для особи, яку знають тисячі громадян у місті Івано-Франківську є принизливим фактом.
Перебуваючи поблизу обласного наркологічного диспансера по вул.Млинарській у Івано-Франківську, мені вдалось почути розмову даїшника Штумпфа зі своїм керівником. Він доповідав начальнику, що доставив мій скутер на штраф-майданчик і тепер мені доведеться цілий місяць походити, щоб його отримати. Потім вони сміялись, мабуть думаючи, що я не звертаю уваги на цю розмову. Приблизно о 2.00 год. за північ мене провели нарешті до лікаря-нарколога. Той запитав у працівників міліції, для чого вони мене, тверезого, до нього привели? Потім лікар і фельдшер довго мене освідували і згодом написали у акті, що жодних ознак сп`яніння у мене не виявлено. Зухвалі і безграмотні даїшники змушували також лікаря у мене відбирати кров та мочу, хоч кров чи сеча здається виключно при скоєнні ДТП. Врешті-решт, кров я здав на аналіз, а мочу не здав, оскільки, вибачте - пісяти не хотів.
То скажіть мені, панове прокурори, які наглядають за дотриманням законів цими психічно неврівноваженими (інакше не назвеш!) українськими міліціонерами Штумпфом та Дземаном, - як ще можна охарактеризувати їхню ганебну поведінку? Чи не є службовим злочином перевищення ними своїх службових повноважень, внаслідок чого моїм законним правам було завдано істотної шкоди?
Повернувшись після медекспертизи у двір будинку, я не звернув уваги, чи є там скутер, бо був дуже схвильований. А відсутність власного скутера виявив лише 09.09.2012 приблизно о 21.30 год. Вважаю це не тільки зазіханням міліції на мої права, а й прямим порушенням ними ст.41 Конституції України, що проголошує право приватної власності непорушним.
Вимагаю негайно призначити та провести ретельну перевірку з приводу викладених мною у заяві фактів, порушити відносно названих працівників міліції кримінальну справу та притягнути їх до передбаченої законами України карної відповідальності.
Крім того, прошу вжити заходів щодо повернення належного мені майна та незаконно вилучених водійських прав.
Прокурору області та Генеральному прокурору України мою скаргу направляю до відома та організації належного контролю. Про результати перевірки прошу окремо мене повідомити листом.
Додаток: копія Акту щодо результатів медичного огляду на 1 арк.
_______________ /Руслан Коцаба /
Терпляче, у встановлені законодавством терміни, очікую зворотньої дії на моє письмове звернення.
http://blogs.ukrinform.gov.ua/blog/vitaliy-zaharchenko/zhodne-zvernennya-ne-zalishitsya-poza-uvagoyu
