Громадяни України, без паніки! Прийшов час платити за рахунками...

 

Украинский валютный рынок лихорадит. Вчера межбанковская биржа закрылась с курсом 8,32 гривны за доллар. Доллар в обменках исчезает. Абузов истерит на встречах с банкирами, которые отказываются выкупать ОВГЗ. Дурных нема. Нацбанк вводит обязательство экспортерам продавать половину своей выручки по курсу НБУ. Последствия очевидны. Металлурги визжат, что на внешних рынках нет спроса на их продукцию на ближайшие полгода. Это пике,  и пора это признать.  И это наш шанс, что тоже нужно признать.

 

Во все времена глупость и жадность наказывалась. Рано или поздно. Больший масштаб глупости порождает больший масштаб потрясений. С этой точки зрения, украинское общество сделало все, чтобы падение было как можно более болезненным.

 

Если охарактеризовать среднестатического украинца — это рот. Он хватает все, что видит. Все что нужно и не нужно. Он рот, а функция рта хватать. По мере продвижения по лестнице социальной стратификации рот превращается в олигархическую пасть. Совокупность десятков миллионов ртов и прожорливых пастей создает феномен «черной дыры» Восточной Европы, в которой исчезает все – ресурсы, люди, надежда.

 

Нет никаких сомнений, что такое общество обречено. История не знает ни одного случая, чтобы социальная химера с ложными ценностями просуществовала в какой-нибудь длительной перспективе.  Сегодняшняя Украина – пример такой социальной химеры. Сила общества – в общности, в способности осуществлять слаженные коллективные действия.  В стране, где взаимная ненависть и подозрение – норма, общности по определению быть не может. Поэтому  такое «общество» рыхлое, аморфное и может быть разорвано в любой момент, как только вызревают соответствующие условия.

 

А они уже вызрели. Колебания на валютном рынке – начало нового очередного обвала. Он произойдет сейчас или чуть позже. Неважно когда. Важно, что все знают, что он произойдет. Это будет исторический обвал. Почему?

 

Потому что он поставит жирную точку на истории химеры постсоветской Украины. Паразитирование на остатках советской инфраструктуры, человеческом капитале, земле подходит к концу. Нельзя вечно жрать ничего не давая взамен. Эту аксиому практически забыли в этой стране. Самое время ее вспоминать.

 

Следующий год будет ужасно тяжелым. Возможно, он будет для этого государства последним, возможно, предпоследним. Неважно. Главное — это закономерно и неизбежно.

 

Трудности,  через которые украинцам в очередной раз предстоят пройти, будут платой за глупость и жадность.  Это заставляет задуматься. Если несколько десятков миллионов человек, в который раз в своей истории наступают на грабли, то это тенденция, а, может быть, даже и закономерность.  Закономерность обреченного народа. Потому что великие и сильные народы делают выводы из своих ошибок и стараются их избегать. Мы же предпочитаем сетовать на менталитет, какие-то присущие нам « органічні  риси національного характеру», которые, дескать,  должны нас держать вместе...

 

Пардон, но это чушь. Если на каждом историческом отрезке мы вновь и вновь залазим в яму, то никто кроме нас не виноват. Сетования на москалей, поляков, американцев, турков  «мешающих нам жить»– не более, чем  оправдания внутренней слабости. Приблизительно такие же, как оправдания оппозиции, что ей помешала победить Партия регионов. Черт, побери! Во все времена кто-то кому то мешает. Так устроен мир. Жизнь – борьба. Кто не борется, тот исчезает. Право не дается, оно приобретается в борьбе. Надвигающаяся новая волна кризиса  — наш шанс. 

 

Мы стоим перед вызовом – измениться или исчезнуть.  Это реальный, осязаемый вызов. Если вы не в курсе, то Украина находится в первой тройке по темпам вымирания населения.

 

Сегодняшняя  Украина – это чудовищное порождение советской партноменклатуры, желавшей пожить «по-капиталистически». Этот эксперимент породил чудовищного «социального Голема», где каждый имеет одно единственное гарантированное право – страдать.  Вся наша жизнь сверху донизу окутана страданием. Часто беспощадным, бессмысленным, словно у узников концлагеря. Собственно, говоря, сама страна и есть концлагерь площадью 603 тыс. кв. км.

 

Сегодняшняя Украина  — это то, что  нужно преодолеть, чтобы построить новый, более сильный и жизнеспособный социум. Например, на таких основаниях.  Для этого нужно будет сделать ряд шагов – вот таких.

 

Пора переломать сложившиеся стереотипы, мешающие идти вперед, отсечь больное и немощное, подкормить молодое и перспективное.

 

Пора.

 

Юрий Романенко,

"Хвиля"

 


14.11.2012 Юрій Романенко 1064 3
Коментарі (3)

НИК 2012.11.15, 12:35
ДЕРЖ-ЛАД НАМ НАВ"ЯЗАНО ЗАХОДОМ. РЕЗ-Т: МИ ПОРОЖНА КЛІТКА НА СВІТОВІ ШАХІВНИЦИ. НАРОД НАШ КРАЩИЙ ДО РОБОТИ ЯК СУСІДИ, СЕ ДОКАЗАЛИ НАШІ ЗАРОБІТЧАНИ. І ДЕНЬ СВОБОДИ -28.10, 2 МАЙДАНИ-2004 І 2012. ЗА УКР-СИЛИ ТЕПЕР ВЖЕ ГОЛОСУВАЛИ 60% ВИБОРЦІВ. ЯК НАСТУПИТ КРИЗА, ЯК ЧАСТИНА СИСТЕМНОЇ СВІТОВОЇ, ОПОЗИЦІЯ НАЙ РОЗПУСКАЄ ПАРЛАМЕНТ І СТВОРЮЄ РЕВОЛЮЦІЙНИЙ. ПЛАН БУДОВИ ЛАДУ Є, НЕ ІНТЕР-ЛІБЕР, І НЕ КОМУНА КИТАЙСКА. А СВІЙ СОЦ-НАЦ. РОМАНЕНКО БАЛАМУТ, БО ЯК ПАСТИР НЕ ЛЮБИТ СВОЮ ПАСТВУ. ЗНАЄ ХТО ВИНЕН, АЛЕ НЕ СКАЖЕ ЩО РОБИТИ.
Гість 2012.11.15, 10:08
До редакції І нащо ви друкуєте таку дурню. Люди живуть за можливостями. А західні українці знаходять собі хліб всупереч владі. Яка "глупость и жадность"? Влада у нас злочинна, от і все! Може, опозиція, якщо об'єднається, то і життя покращить. А статтю зніміть!
viur 2012.11.14, 22:11
а про що стаття ? Нагнали туману і все. ІМХО - вода , проте краще багато разів кричати про ж-пу ,як робити вигляд що "покращення" вже майже настане
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

512
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1919 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2997
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2484 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5230
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3026

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

344

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

524

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1005
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8302
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10817
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5206
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

530
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

438
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22506
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

832
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5329
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

929
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

973
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1251
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1522