
З погляду розвитку футболу на Прикарпатті впродовж останніх років експерт газети “Галичина” відповідає на актуальні запитання журналіста.
Рівень почав падати
– Пане Дмитре, ви почали співпрацювати з «Галичиною» п’ять років тому. Ніби і недавно було, але за цей час багато чого змінилося в Україні, зокрема в політичному плані й насамперед в житті кожного українського громадянина. А що для вас означали ці п’ять років?
— Справді, в Україні багато чого змінилося: відбулася Революція гідності, де ми поміняли свій політичний вектор зі Сходу на Захід, відмовилися від позаблокового статусу і сталося неприємне, трагічне для кожного щирого українця — тимчасова окупація Криму та війна на сході України з агресором Росією. Що стосується мене, то п’ять років тому я займався футболом і підприємницькою діяльністю, тепер більше — громадською роботою.
– Якщо взяти конкретно український спорт за останнє п’ятиріччя, то, здається, що нічого такого гучного не відбулося. Та й в області, за великим рахунком, також. Однак із огляду на те, що ми вестимемо мову про розвиток футболу на Прикарпатті, доведеться щось деталізувати і узагальнювати. Почнемо з 2010 року. Ви президент футбольного клубу «Карпати» з Печеніжина. Порівнюючи 2010-й і решту років — до 2016-го, що, на вашу думку, змінилося серед учасників прикарпатських першостей.
— 2008—2010-ті роки — це коли я був президентом футбольної команди «Карпати» з Печеніжина — абсолютного чемпіона області, володаря Суперкубка області. В 2011-му — президентом футбольної команди «Карпати» з Коломиї, чемпіона області та володаря Кубка області.
З 2013 року рівень чемпіонату області почав падати. Кількість команд, які брали участь у чемпіонаті, дедалі зменшувалася. Це мало певні причини, пов’язані з економічною ситуацією в державі. Фінансувати клуби ставало все важче, а коли немає коштів, зрозуміло, що кваліфікованих футболістів не запрошують. Як наслідок — якість гри та ігровий стиль знижуються, і тоді важче реалізовувати тактичні задуми тренерів.
– Колись у першій лізі стабільно виступало 16 команд, а в останні п’ять років їх число або зменшується, або збільшується. З чим це пов’язано?
— Вважаю, що з браком фінансування команд, недостатньою кількістю вихованців клубів, котрі готові виступати в чемпіонаті області. Крім того, команди, яких фінансували з районних чи міських бюджетів, взагалі не отримують звідти коштів.
Грошей для допомоги немає
– Що, на ваш погляд, обласній федерації футболу треба зробити, щоб принаймні стабілізувати першу лігу?
— Обласній федерації треба бути більш відкритою, працювати над тим, як зменшити фінансове навантаження на команди, адже це – аматорський чемпіонат, а не професійний.
– За п’ятирічний час як оцінюєте дії суддів на полі?
— На мою суб’єктивну думку, судді тепер менше впливають на результат гри, бо через низьку кваліфікацію стараються бути більш-менш об’єктивними. Причому допускають помилки, але неупереджено: багато із суддів не грали у футбол, тому не відчувають його духу…
– Що зроблено для покращення матеріально-технічної бази команд?
— Зроблено, на жаль, небагато. За винятком кількох стадіонів, насамперед у Коломиї і Брошнів–Осаді. Є, наприклад, так, що хороше футбольне поле, але погані роздягальні, або є хороші трибуни, але погане футбольне поле. Працювати є ще багато над чим.
– Яке ставлення органів місцевої влади до діяльності клубів?
— Загалом ставлення місцевих керівників позитивне. Однак, якщо мається на увазі фінансова підтримка, то скажу прямо: грошей для допомоги клубам фактично немає, бо не вистачає коштів на медицину, освіту, на розвиток інфраструктури, допомогу воїнам АТО і т. д.
– Наскільки зріс чи згас інтерес уболівальників до своїх команд?
— Скажу так: якщо команда на футбольному полі віддається на 100 відсотків і займає позиції лідера, то, зрозуміло, інтерес уболівальників до неї буде вищим.
Чи виправдані такі зміни?
– Пане Дмитре, а що скажете про роботу федерації футболу області. Ваша загальна оцінка щодо її діяльності за останні п’ять років.
— Мені здається, що обласна федерація працює, адже аматорський чемпіонат проводять — це позитив. Щодо негативів, то немає професійної команди в області. І, на мою думку, дуже мало цьому приділяють уваги, мало щось робиться, обмежуємося хіба розмовами.
– Наскільки федерація організаційно впливає на функціонування клубів на місцях?
— На цей час не впливає і не може впливати на футбольні команди на місцях, бо клуби фінансують переважно меценати, і всі ключові рішення приймають саме керівники клубів.
– Чи вважається наша федерація реформаторською? Зрештою, нинішнього року відбудеться зміна схеми проведення змагань. Маємо скорочений «весняний» і матимемо повноцінний чемпіонат області сезону 2016/2017, проведений уже за схемою «осінь—весна». Чи виправдані такі зміни?
— Не вважаю нашу федерацію реформаторською, думаю, що вона більше підлаштовується під федерацію футболу України. А щодо чемпіонату області сезону 2016/2017, проведеного за схемою «осінь—весна», то висновки робити ще зарано. Спершу проведемо чемпіонат, а вже тоді, за його результатами, можна буде оцінювати цю схему. Власне, висловлю свою суб’єктивну думку. По-перше, в якому місяці буде завершуватися перше коло і в якому починатиметься друге, адже здебільшого наші футбольні поля не готові в листопаді чи в березні до проведення футбольних матчів.
– Федерація футболу вже затвердила нову програму на період з 2016-го по 2020-й. Її складено із семи розділів, проте нас найбільше, мабуть, цікавить лишень два, де йдеться про розвиток матеріально-технічної бази і відродження професійного футболу. Зокрема, в п’ятому розділі сказано, що вершиною піраміди футбольного господарства в кожному регіоні є професійний футбольний клуб, а щоб його відновити на Прикарпатті, створюватиметься громадська думка і організовуватимуться пошуки головного акціонера. Причому термін виконання — нинішній рік. Пане Дмитре, чи вірите ви в це, адже в одному з інтерв’ю були переконані, що професійний клуб в Івано-Франківську обов’язково створять ще минулої зими…
— Шкода, але на сьогодні важко говорити про відновлення та розвиток матеріально-технічних баз не лише футбольних, а й загалом усіх видів спорту, поки не стабілізується економічна ситуація в державі. Що стосується відродження професійного футболу в області, то наша обласна федерація, здається, недостатньо працює в цьому напрямі. Можна створювати багато громадських організацій, висловлювати різні думки, але якщо немає матеріального забезпечення, то важко реалізовувати сказане. Зрештою, вірю, що рано чи пізно та професійна команда в нашій області буде створена.
Богдан БІЛЕЦЬКИЙ, газета “Галичина”