Чому б в Україні не зробити дві державні мови?..

Багато хто з нащадків колоністів і емігрантів переконаний, наче Україна, до приїзду їх предків, була безлюдна, і всі, - і етнічні українці і етнічні росіяни водночас приїхали на безлюдну, нічийну територію, і є в Україні дві державотворчі нації, (бо боролися етнічні українці і етнічні росіяни пліч-о-пліч з імперією за незалежність від Росії, за незалежну Україну), і треба для них дві державні мови, і ділити треба між ними все порівну, по справедливості.

 

Цитата: «Наприклад, в Швейцарії чотири державні мови, в Бельгії дві».

А мені хочеться сказати, і це дійсно правда: у Гондурасі одна мова – іспанська, в Анголі одна - португальська, а в Камеруні дві - французька і англійська. Але ви не подумайте, що в Гондурасі живуть іспанці, в Анголі – португальці, а в Камеруні французи і англійці, - там живуть тубільці. По класифікації «українофобів» вони: іспаномоовне населення (індійці), португаломовне населення (негри), франкомовне і англомовне населення (негри). А знаєте, що ці країни об'єднує? - Це колишні колонії. Чиї? - Подивіться на державні мови і все стане зрозуміло. Україну хочуть поставити в цей ряд.

 

Доречно було б сказати декілька слів про країни Європи, які нам ставлять у приклад.

Бельгія. Частини двох народів в одній країні. Валлонія, частина Франції, французька мова. Фландрія, частина Голландії, голландська мова. У результаті - дві державні мови. Причому на місцевому рівні відбувається жорстке мовне протистояння, бо валони відмовляються говорити по-нідерландськи, а фламандці по-французьки, отак і живуть франкомовний південь і нідерландомовна північ, а країну постійно лихоманить, вона близька до розпаду на дві частини.

Швейцарія. Країна на стику етнічних земель трьох народів. Частини трьох народів в одній країні: німці (60%), французи (30%), італійці (живуть тільки в одному кантоні на межі з Італією) (10%), ретороманці, які  говорять на італійському діалекті, як гуцули на  діалекті української (0,5%).

У результаті - чотири державних, і три офіційні мови. Фактично використовуються дві мови - німецька і французька, при чому двомовності практично не спостерігається, в німецькій частині вас з вашою французькою відмовляться розуміти і навпаки, швидше можна порозумітися перейшовши на  «нейтральну» англійську. Ось вам і «багатомовна» Швейцарія.

Уявімо собі у нас державу, віртуальну Швейцарію, у такому складі: Брянська область Росії, Гомельська область Білорусії, Чернігівська область України в одній державі - ось вам і Швейцарія. Тоді можна було би говорити про три державні мови.

Можна уявити і варіант Гондурасу, тоді одна державна мова іспанська, в нашому випадку одна державна – російська. У нас зараз в Україні «варіант Гондурасу», - на папері українська державна, а використовується російська, причому у всіх сферах і на всій території України, і у західній її частині, зокрема. Візьміть хоч би комп'ютерні програми, меню до електронної апаратури, технічну літературу і технічну документацію і т.д і т.п.

 

Україна не безлюдний острів. Прокиньтеся, Україні більше 1000 років, ви живете в державі Україна.

 

Багато хто стосовно України міркує так, неначе Україна була безлюдна, і всі і українці і росіяни водночас приїхали на безлюдний, нічийний острів під назвою «Україна» і починають ділити все порівну, по справедливості, у тому числі визначати мову фільмів у кінотеатрах, мову навчання у школах і т.д. Один фільм по-російськи, один по-українськи, один клас україномовний, другий російськомовний і т.д. А чому захисникам прав російськомовних така маячня не приходить в голову, коли вони знаходяться у себе на історичній батьківщині в Росії? Узяти і все поділити пропорційно. Якраз там, в Росії, це було б таки справедливо і доречно, адже татари, осетини, якути, чеченці і т.д., - так як і росіяни, є корінними народами цієї території. А росіяни в Україні, на відміну від них, - це нащадки колоністів або нещодавні емігранти.

 

Притча про яблука і груші,   про хату і ізбу,

або про те, чому в Україні має бути дві державні мови, тобто 50% на 50%

 

Російський Іван говорить: «У нас триста років було 10 яблук, а ви, українці здобувши свою незалежну державу, потрохи відбираєте у нас всі яблука. Ґвалт, нас обкрадають! У вас українців же раніше яблук взагалі не було, а тепер ви забираєте все собі, не справедливо це». І починають росіяни говорити про демократію, про громадянське суспільство, про вищість прав людини над правами нації, і починають боротися, - одні за всі українські яблука, а інші за половину.

Російський Іван почав з того, що у них було 10 яблук. А передісторію «чомусь» забув? А її українцям варто знати і не забувати: «Жили–були українці в своїй хаті, а росіяни жили в своїй ізбі. Було у українців 10 яблук, а у росіян 10 груш. Прийшли росіяни до українців додому у хату, і забрали собі їх 10 яблук. Багато часу пройшло з тих пір, настільки багато, мов і не були ніколи українці власниками яблук…

І ось, настали нові часи, - господарі яблук почали повертати собі свої яблука, - спочатку повернули 5, потім 6, потім 7, і 8. А два поки-що, (напевне з доброти душевної), пригноблювачам-грабіжникам залишили. А вони, росіяни, дуже звикли до цих яблук, і говорять: давайте «по-справедливому» - 5 яблук вам, а 5 яблук нам, половину вашої хати - нам, а половину - вам.

І запитали українці у «братів-росіян», а як на рахунок розділу груш, і половини вашої ізби, якщо ви вже такі нам «брати»? І страшно на це образилися «брати», сказавши у відповідь: «Не лізьте до нас в нашу ізбу. Бо ми це інше, ви наше не чіпайте. Ми вже більше 300 років в цій хаті живемо, господарюємо і вважаємо цю хату своєю, і до цього часу всіма яблуками володіли, і теж вважаємо їх своїми. Давайте підемо на компроміс, 50  на 50  або «по-справедливості». Ви українці повинні бути раді, що ми вам хоч 5 яблук даємо. А про нашу ізбу, і про наші груші ви не маєте права говорити, бо це буде не по-братськи».

Ось, які нахаби ці українці, росіяни з ними по-доброму хотіли, пропонували все їх українське добро порівну поділити. А вони...

Стефанко С.Л.


27.09.2011 Сергій Стефанко 3875 8
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

954
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

603
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1075
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2341 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3423
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2858 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

719

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

896

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1362
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10251 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8728
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11171
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

448
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

702
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1005
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

810
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

543
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

991
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1406
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1361
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1584