Чому б в Україні не зробити дві державні мови?..

Багато хто з нащадків колоністів і емігрантів переконаний, наче Україна, до приїзду їх предків, була безлюдна, і всі, - і етнічні українці і етнічні росіяни водночас приїхали на безлюдну, нічийну територію, і є в Україні дві державотворчі нації, (бо боролися етнічні українці і етнічні росіяни пліч-о-пліч з імперією за незалежність від Росії, за незалежну Україну), і треба для них дві державні мови, і ділити треба між ними все порівну, по справедливості.

 

Цитата: «Наприклад, в Швейцарії чотири державні мови, в Бельгії дві».

А мені хочеться сказати, і це дійсно правда: у Гондурасі одна мова – іспанська, в Анголі одна - португальська, а в Камеруні дві - французька і англійська. Але ви не подумайте, що в Гондурасі живуть іспанці, в Анголі – португальці, а в Камеруні французи і англійці, - там живуть тубільці. По класифікації «українофобів» вони: іспаномоовне населення (індійці), португаломовне населення (негри), франкомовне і англомовне населення (негри). А знаєте, що ці країни об'єднує? - Це колишні колонії. Чиї? - Подивіться на державні мови і все стане зрозуміло. Україну хочуть поставити в цей ряд.

 

Доречно було б сказати декілька слів про країни Європи, які нам ставлять у приклад.

Бельгія. Частини двох народів в одній країні. Валлонія, частина Франції, французька мова. Фландрія, частина Голландії, голландська мова. У результаті - дві державні мови. Причому на місцевому рівні відбувається жорстке мовне протистояння, бо валони відмовляються говорити по-нідерландськи, а фламандці по-французьки, отак і живуть франкомовний південь і нідерландомовна північ, а країну постійно лихоманить, вона близька до розпаду на дві частини.

Швейцарія. Країна на стику етнічних земель трьох народів. Частини трьох народів в одній країні: німці (60%), французи (30%), італійці (живуть тільки в одному кантоні на межі з Італією) (10%), ретороманці, які  говорять на італійському діалекті, як гуцули на  діалекті української (0,5%).

У результаті - чотири державних, і три офіційні мови. Фактично використовуються дві мови - німецька і французька, при чому двомовності практично не спостерігається, в німецькій частині вас з вашою французькою відмовляться розуміти і навпаки, швидше можна порозумітися перейшовши на  «нейтральну» англійську. Ось вам і «багатомовна» Швейцарія.

Уявімо собі у нас державу, віртуальну Швейцарію, у такому складі: Брянська область Росії, Гомельська область Білорусії, Чернігівська область України в одній державі - ось вам і Швейцарія. Тоді можна було би говорити про три державні мови.

Можна уявити і варіант Гондурасу, тоді одна державна мова іспанська, в нашому випадку одна державна – російська. У нас зараз в Україні «варіант Гондурасу», - на папері українська державна, а використовується російська, причому у всіх сферах і на всій території України, і у західній її частині, зокрема. Візьміть хоч би комп'ютерні програми, меню до електронної апаратури, технічну літературу і технічну документацію і т.д і т.п.

 

Україна не безлюдний острів. Прокиньтеся, Україні більше 1000 років, ви живете в державі Україна.

 

Багато хто стосовно України міркує так, неначе Україна була безлюдна, і всі і українці і росіяни водночас приїхали на безлюдний, нічийний острів під назвою «Україна» і починають ділити все порівну, по справедливості, у тому числі визначати мову фільмів у кінотеатрах, мову навчання у школах і т.д. Один фільм по-російськи, один по-українськи, один клас україномовний, другий російськомовний і т.д. А чому захисникам прав російськомовних така маячня не приходить в голову, коли вони знаходяться у себе на історичній батьківщині в Росії? Узяти і все поділити пропорційно. Якраз там, в Росії, це було б таки справедливо і доречно, адже татари, осетини, якути, чеченці і т.д., - так як і росіяни, є корінними народами цієї території. А росіяни в Україні, на відміну від них, - це нащадки колоністів або нещодавні емігранти.

 

Притча про яблука і груші,   про хату і ізбу,

або про те, чому в Україні має бути дві державні мови, тобто 50% на 50%

 

Російський Іван говорить: «У нас триста років було 10 яблук, а ви, українці здобувши свою незалежну державу, потрохи відбираєте у нас всі яблука. Ґвалт, нас обкрадають! У вас українців же раніше яблук взагалі не було, а тепер ви забираєте все собі, не справедливо це». І починають росіяни говорити про демократію, про громадянське суспільство, про вищість прав людини над правами нації, і починають боротися, - одні за всі українські яблука, а інші за половину.

Російський Іван почав з того, що у них було 10 яблук. А передісторію «чомусь» забув? А її українцям варто знати і не забувати: «Жили–були українці в своїй хаті, а росіяни жили в своїй ізбі. Було у українців 10 яблук, а у росіян 10 груш. Прийшли росіяни до українців додому у хату, і забрали собі їх 10 яблук. Багато часу пройшло з тих пір, настільки багато, мов і не були ніколи українці власниками яблук…

І ось, настали нові часи, - господарі яблук почали повертати собі свої яблука, - спочатку повернули 5, потім 6, потім 7, і 8. А два поки-що, (напевне з доброти душевної), пригноблювачам-грабіжникам залишили. А вони, росіяни, дуже звикли до цих яблук, і говорять: давайте «по-справедливому» - 5 яблук вам, а 5 яблук нам, половину вашої хати - нам, а половину - вам.

І запитали українці у «братів-росіян», а як на рахунок розділу груш, і половини вашої ізби, якщо ви вже такі нам «брати»? І страшно на це образилися «брати», сказавши у відповідь: «Не лізьте до нас в нашу ізбу. Бо ми це інше, ви наше не чіпайте. Ми вже більше 300 років в цій хаті живемо, господарюємо і вважаємо цю хату своєю, і до цього часу всіма яблуками володіли, і теж вважаємо їх своїми. Давайте підемо на компроміс, 50  на 50  або «по-справедливості». Ви українці повинні бути раді, що ми вам хоч 5 яблук даємо. А про нашу ізбу, і про наші груші ви не маєте права говорити, бо це буде не по-братськи».

Ось, які нахаби ці українці, росіяни з ними по-доброму хотіли, пропонували все їх українське добро порівну поділити. А вони...

Стефанко С.Л.


27.09.2011 Сергій Стефанко 3960 8
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1223
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1339
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1199
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3325
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2141
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3312

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

835

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1167

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1245

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2538
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

395
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6142
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6157
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

497
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

755
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1589
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1806
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16527
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

860
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1528
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1792
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2790