Чому б в Україні не зробити дві державні мови?..

Багато хто з нащадків колоністів і емігрантів переконаний, наче Україна, до приїзду їх предків, була безлюдна, і всі, - і етнічні українці і етнічні росіяни водночас приїхали на безлюдну, нічийну територію, і є в Україні дві державотворчі нації, (бо боролися етнічні українці і етнічні росіяни пліч-о-пліч з імперією за незалежність від Росії, за незалежну Україну), і треба для них дві державні мови, і ділити треба між ними все порівну, по справедливості.

 

Цитата: «Наприклад, в Швейцарії чотири державні мови, в Бельгії дві».

А мені хочеться сказати, і це дійсно правда: у Гондурасі одна мова – іспанська, в Анголі одна - португальська, а в Камеруні дві - французька і англійська. Але ви не подумайте, що в Гондурасі живуть іспанці, в Анголі – португальці, а в Камеруні французи і англійці, - там живуть тубільці. По класифікації «українофобів» вони: іспаномоовне населення (індійці), португаломовне населення (негри), франкомовне і англомовне населення (негри). А знаєте, що ці країни об'єднує? - Це колишні колонії. Чиї? - Подивіться на державні мови і все стане зрозуміло. Україну хочуть поставити в цей ряд.

 

Доречно було б сказати декілька слів про країни Європи, які нам ставлять у приклад.

Бельгія. Частини двох народів в одній країні. Валлонія, частина Франції, французька мова. Фландрія, частина Голландії, голландська мова. У результаті - дві державні мови. Причому на місцевому рівні відбувається жорстке мовне протистояння, бо валони відмовляються говорити по-нідерландськи, а фламандці по-французьки, отак і живуть франкомовний південь і нідерландомовна північ, а країну постійно лихоманить, вона близька до розпаду на дві частини.

Швейцарія. Країна на стику етнічних земель трьох народів. Частини трьох народів в одній країні: німці (60%), французи (30%), італійці (живуть тільки в одному кантоні на межі з Італією) (10%), ретороманці, які  говорять на італійському діалекті, як гуцули на  діалекті української (0,5%).

У результаті - чотири державних, і три офіційні мови. Фактично використовуються дві мови - німецька і французька, при чому двомовності практично не спостерігається, в німецькій частині вас з вашою французькою відмовляться розуміти і навпаки, швидше можна порозумітися перейшовши на  «нейтральну» англійську. Ось вам і «багатомовна» Швейцарія.

Уявімо собі у нас державу, віртуальну Швейцарію, у такому складі: Брянська область Росії, Гомельська область Білорусії, Чернігівська область України в одній державі - ось вам і Швейцарія. Тоді можна було би говорити про три державні мови.

Можна уявити і варіант Гондурасу, тоді одна державна мова іспанська, в нашому випадку одна державна – російська. У нас зараз в Україні «варіант Гондурасу», - на папері українська державна, а використовується російська, причому у всіх сферах і на всій території України, і у західній її частині, зокрема. Візьміть хоч би комп'ютерні програми, меню до електронної апаратури, технічну літературу і технічну документацію і т.д і т.п.

 

Україна не безлюдний острів. Прокиньтеся, Україні більше 1000 років, ви живете в державі Україна.

 

Багато хто стосовно України міркує так, неначе Україна була безлюдна, і всі і українці і росіяни водночас приїхали на безлюдний, нічийний острів під назвою «Україна» і починають ділити все порівну, по справедливості, у тому числі визначати мову фільмів у кінотеатрах, мову навчання у школах і т.д. Один фільм по-російськи, один по-українськи, один клас україномовний, другий російськомовний і т.д. А чому захисникам прав російськомовних така маячня не приходить в голову, коли вони знаходяться у себе на історичній батьківщині в Росії? Узяти і все поділити пропорційно. Якраз там, в Росії, це було б таки справедливо і доречно, адже татари, осетини, якути, чеченці і т.д., - так як і росіяни, є корінними народами цієї території. А росіяни в Україні, на відміну від них, - це нащадки колоністів або нещодавні емігранти.

 

Притча про яблука і груші,   про хату і ізбу,

або про те, чому в Україні має бути дві державні мови, тобто 50% на 50%

 

Російський Іван говорить: «У нас триста років було 10 яблук, а ви, українці здобувши свою незалежну державу, потрохи відбираєте у нас всі яблука. Ґвалт, нас обкрадають! У вас українців же раніше яблук взагалі не було, а тепер ви забираєте все собі, не справедливо це». І починають росіяни говорити про демократію, про громадянське суспільство, про вищість прав людини над правами нації, і починають боротися, - одні за всі українські яблука, а інші за половину.

Російський Іван почав з того, що у них було 10 яблук. А передісторію «чомусь» забув? А її українцям варто знати і не забувати: «Жили–були українці в своїй хаті, а росіяни жили в своїй ізбі. Було у українців 10 яблук, а у росіян 10 груш. Прийшли росіяни до українців додому у хату, і забрали собі їх 10 яблук. Багато часу пройшло з тих пір, настільки багато, мов і не були ніколи українці власниками яблук…

І ось, настали нові часи, - господарі яблук почали повертати собі свої яблука, - спочатку повернули 5, потім 6, потім 7, і 8. А два поки-що, (напевне з доброти душевної), пригноблювачам-грабіжникам залишили. А вони, росіяни, дуже звикли до цих яблук, і говорять: давайте «по-справедливому» - 5 яблук вам, а 5 яблук нам, половину вашої хати - нам, а половину - вам.

І запитали українці у «братів-росіян», а як на рахунок розділу груш, і половини вашої ізби, якщо ви вже такі нам «брати»? І страшно на це образилися «брати», сказавши у відповідь: «Не лізьте до нас в нашу ізбу. Бо ми це інше, ви наше не чіпайте. Ми вже більше 300 років в цій хаті живемо, господарюємо і вважаємо цю хату своєю, і до цього часу всіма яблуками володіли, і теж вважаємо їх своїми. Давайте підемо на компроміс, 50  на 50  або «по-справедливості». Ви українці повинні бути раді, що ми вам хоч 5 яблук даємо. А про нашу ізбу, і про наші груші ви не маєте права говорити, бо це буде не по-братськи».

Ось, які нахаби ці українці, росіяни з ними по-доброму хотіли, пропонували все їх українське добро порівну поділити. А вони...

Стефанко С.Л.


27.09.2011 Сергій Стефанко 2544 8
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

666
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1921 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1128 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

552
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6902 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11392 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

332

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1074

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1114

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1107
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

43
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

281
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1079
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

751
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2947
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4439
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18439
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

38
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

320
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

351
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

662