Блиск і злидні цивілізації

 

 

 

Человек красив и велик, только если думать о нем, сидя на месте. Стоит спуститься в метро, и мысли о величии уступают мыслям сострадания. Сострадание рождается при виде суетящегося, волнующегося моря голов. Редкая пара глаз в этом море сияет радостью, или вообще сияет.

А ведь должно, казалось бы, быть наоборот. Метро, это ли не очевидное доказательство человеческого гения и коллективного всемогущества? Но доказательства доказательствами, а сердце не обманешь. Как древний царь по имени Пирр, одерживавший победы столь великой кровью, что их нельзя было отличить от поражений, наша цивилизация победила кое-какие земные проблемы, но тоже заплатила слишком много.

Цивилизация обещала человеку счастье. Но вместо этого подарила ему стиральную машину и оставила несчастным. Величие изначальных обещаний находится в таком издевательском контрасте с действительностью, что слезы наворачиваются.

С тех пор, как человека теоретически и наукообразно приравняли к животным, а обо всем, что «по образу и подобию», стали умалчивать либо разражаться бранью, человека стоит считать теоретически убитым. Или идейно убитым, как кому нравится. Вера в животное происхождение человека со всей логической необходимостью должна предшествовать появлению газовых камер и абортивных клиник. Нужно на уровне идей лишить человека претензий на вечность, объявить его «случайностью» и «мясом», и все. Можно уничтожать людей промышленным способом, имея в кармане лицензию на соответствующую деятельность.

 

 

Уничтожать можно по-разному. Не только при помощи оружия. Вы уверены на все сто процентов, что химическая, фармацевтическая и пищевая промышленность не являются звеньями в цепи хитропридуманного плана по контролю за численностью населения? С ответом не спешите.

Итак, если оставить на время за скобками Литургию, Евангелие и покаянную боль (а их надо на время оставить за скобками, чтобы понять, как живет большинство наших братьев и сестер), то получится, что человеку можно жить, только ни о чем «таком» не думая. Стоит подумать, как тут же волком завоешь. Пробуждение души без одновременного утешения ее Евангелием – дело опасное. Не зря умнейшие люди до Христова пришествия либо с ума сходили, либо самоубийством заканчивали, либо придумывали модели идеальных обществ, очень похожие на апробированные в недавнем прошлом концлагеря.

Время ускоряется, темп жизни взвинчивается, и это значит, что внутренняя энергия человека оскудевает. Мечется пустышка. Мечется, носимый ветром, пустой целлофановый кулек. Где есть глубина и основательность, там есть неспешность и неторопливость. Они «поспешают медленно», эти серьезные люди, и оставляют по себе плоды разумной и культурной деятельности, которая будет питать следующие поколения. Мы же скачем, как блохи, ничего серьезного не создавая, но только тратя, проматывая, проедая накопленное.

Пирамиды больше построены не будут. Не потому, что «кишка тонка» в плане денег, машин, технологий. Кишка тонка в плане грандиозности переживаний, связанных с загробным миром и вечностью. Чтобы строить пирамиды, нужно тысячи лет думать об этом, не отвлекаясь. Мы устанем думать уже на второй минуте, а может, и вовсе думать откажемся.

Вместо «бесплодного думанья» мы будем фотографироваться. Фотографироваться на фоне сфинкса, Кельнского собора, Ниагарского водопада… Это придаст нашей жизни иллюзию приобщенности к «высокому», а может и оправдает существование сфинксов, соборов и водопадов…

Как давно я хочу высказать все, что думаю о той разновидности любви человека к «себе ненаглядному», которая называется «любовью к фотографии». Но не буду. Не буду, поскольку придется рассориться, без малого, со всем миром. Пока не буду.

В детстве, помню, любил древнюю историю. И книжку школьную помню, даже запах ее. Помню некоторые иллюстрации, например «Разрушение Коринфа» или бюст Перикла. И еще помню удивление при виде изображения ткацкого станка с подписью «примитивный ткацкий станок». Я смотрел и думал: «Чего тут примитивного? Я б такое в жизни не додумался сделать»

 

Сколько раз с тех пор я читал и слышал, как люди отзываются о прошлом, очень и не очень далеком, с неизменным презрением. «Посмотрите, какой век на дворе!», — кричат они. Причем громче всего кричат, когда хотят что-то красивое в жизни заменить на гадость, подделку. Хочет, к примеру, вопреки закону Божию, дядя не с тетей спать, а с таким же, как он сам, дядей. Разве он будет кричать о том, что он чувствует мир не сердцем, а задним проходом? Нет! Он будет кричать о магии цифр, о том, какой век на дворе, и на основании хронологии будет требовать отмены классической морали. Ну не гадость?

Розанов говорил, что Европа (современная ему), это постоянное расшаркивание перед негодяями, постоянная попытка их «понять и простить». Поэтому, говорил он, негодяи то ли «разорвут», то ли «задушат» Европу. Актуальны ли его слова сегодня, думайте сами, а я в очередной раз кланяюсь тени Василия Васильевича.

Когда мыслители прошлого мечтали о будущей свободе человека, о его предназначении и высоком творчестве, когда они создавали свои прекраснодушные теории, разве могли они предполагать, что любовь к греху в человеке сильней, чем любовь к творчеству? Разве могли предполагать, что хам, лишившийся своих оков, не полюбит тут же весь мир, а станет тыкать волосатым кулаком с фиолетовой надписью «Вася» в морду тем, кто не способен дать сдачи? Не могли предполагать. Поэтому мы на них и не в обиде.

Хотя должны были предполагать. Должны были смотреть внутрь и вглубь, а не только по поверхности. Подражая поверхностным мыслителям древности, и нынешние болтуны не утруждают себя анализом, а чертят под линейку хронологию мировой истории так, как бывшие колонизаторы чертили под линейку границы государств на карте Африки. «В прошлом – тьма, в прошлом – мрак, а у нас – свет, разум, тепло и победа над невежеством». Да поглядите ж вы, что сплошь образованные туристы рисуют мелом на скалах или вырезают ножиком (!) на деревьях! Вы хоть раз современные наскальные шедевры видели, оленей, там или бизонов? А ведь рисование в школе все изучали.

Умолчим о том, что вы видели. Так кто дикарь? Кто дикарь, я вас, господ прогрессистов и цивилизаторов, спрашиваю?

Суета крутит человеком так, как на центрифуге. Выблюешь все, что съел. Глупость мешает думать масштабно. Что вижу, о том пою. Гордость понуждает любить себя даже в настоящем виде, хотя по совести, стоило бы стыдиться. Суета + гордость да + глупость = полное помрачение разума. Царство антихриста будет питаться этим бульоном.

Я читаю жития святых или их поучения. Отрываясь от книги, гляжу в окно. Взгляд у меня, наверно, такой же грустный, как у тех птиц, что давным-давно я видел в зоопарке. Это были мощные птицы в большом, высоком вольере. Они смотрели на всякую мелочь, типа воробьев и галок, которые свободно улетали за ограду и свободно возвращались обратно. Так и мы сегодня — велики, но никуда не летим.

Я могу полететь в Египет, но это никак не приблизит меня к Антонию и Макарию. Можно поехать и в Рим. Но фонтаны, музеи, рестораны, пиццерии будут важнее и интереснее, чем катакомбы. Увы! Можно и в Киеве, проживши многие годы, не знать названия главных храмов и ни разу не спуститься в святые Пещеры.

Но зато у меня есть холодильник! Если поставить его в любую из тех хат, что стоят в Пирогово*, то эффект будет равен появлению вертолета на Куликовском сражении.

Значит, все же я – богач. Все же есть, чем гордиться.

* Пирогово – этномузей под открытым небом в Киеве.

 

 

Протоієрей Андій Ткачов

 

www.pravmir.ru


Коментарі (0)

17.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

730
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

955
07.09.2026
Вікторія Матіїв

Полеглий військовий Володимир Ніхаєнко про війну рідним майже не розповідав — на запитання дружини відповідав: «У мене все добре». Після тяжкого поранення, отриманого у червні 2023 року, воїн помер у військовому госпіталі.

2207
04.09.2026
Катерина Гришко

Фіртка розповідає, як працюють шахрайські кол-центри, чому Івано-Франківщина опинилася серед регіонів діяльності транснаціональних мереж та які відомі епізоди правоохоронці зафіксували в області протягом останніх років.

1976
26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

2487
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

2506

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції – до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

1365

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

1235

В чому парадокс і в чому правий чи неправий Ілон Маск? У всьому. Є сотні чорних лебедів й з добра тисяча сірих носорогів, і все зміниться в секунду.

1320

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

1767
15.09.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

17806
11.09.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

10338
06.09.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

6567
17.09.2026

Після завершення війни українцям потрібно буде знову вчитися бути разом, не забувати про захисників та молитися за них. На цьому наголошує монах Чину Святого Василя Великого отець Піо Павлик, який служить на Херсонщині.

813 1
15.09.2026

У понеділок, 14 вересня, на Прикарпатті відбулося освячення гарнізонного храму святого Архистратига Михаїла і всіх Небесних Сил безтілесних. 

1117
11.09.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

24881
06.09.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

6024
15.09.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

45065 1
08.09.2026

Минулої неділі в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт зі столицею в східнонімецькому місті Магдебург пройшли вибори до земельного парламенту — ландтагу.

1176
05.09.2026

Ілон Маск виступив у Північній Кароліні (США) на зустрічі міністрів технологій країн G20, яку організував Білий Дім.

1051
29.08.2026

Саме під його керівництвом Україна посилила кампанію далекобійних ударів по стратегічних об’єктах росії, зокрема по нафтопереробній галузі. Тепер перед ним стоїть зовсім інше завдання — керувати величезною системою, яка забезпечує українську армію зброєю, людьми та ресурсами.  

1232
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

1753