У Стародавні часи всі люди вірили в життя після смерті. Вірили, що за добрі й погані справи, вчинені за життя, душа людини отримає належне. Проте з поширенням атеїзму у наш час багато людей перестали вірити в безсмертя душі, в життя після смерті.
Наука не могла підтвердити або спростувати існування душі. Сучасна наука, побудована на емпіричних дослідженнях, схожа на сліпця з відомої історії про сліпого і слона. Сліпий, за допомогою дотику, досліджував хобот слона і заявив, що слон — це жираф. Те, що можна виявити за допомогою приладів, схоже на те, що може відчути сліпий.
Проте зараз все частіше з'являються наукові публікації, що доводять непідтвердженість матеріалістичних концепцій минулих років. Зібрані факти багатьох об'єктивно існуючих явищ, які неможливо побачити і відчути, тобто досліджувати традиційним способом. Наприклад, збереження пам'яті про свої колишні переродження, вимірювання маси душі людини, відплата за хороші й погані справи.
Життя в стані клінічної смерті (СКС)
До теперішнього часу найповніше вивчення СКС було проведене Пімом ван Ломмелом і командою голландських лікарів. Спостерігали за 344 пацієнтами з 10 лікарень, які реанімувалися після серцевого нападу. Половина людей з тих, хто пережив СКС, повідомили, що вони усвідомлювали свою смерть, 56% пережили позитивні відчуття. 15 чоловік (24%) бачили, як їхня душа виходила з тіла, а 31% відчули рух по тунелю, 18 чоловік побачили «небесний ландшафт». Третина досліджуваних повідомила, що вони зустрічалися з померлими родичами, а 8 чоловік побачили своє прожите життя.
Як може людина після настання смерті, що фіксується приладами, десь побувати, відчути, побачити? Тобто людина має можливість продовжити свідоме життя. Якщо тіло мертве, то чи не означає це, що душа людини все ще продовжує свідомо жити? Професор Ломмел вважає, що результати досліджень людей, які пережили клінічну смерть, виходять за рамки медичних уявлень про людську свідомість і взаємозв'язок душі та розуму.
Самостійна робота розуму за межами плоті людини може бути пояснена існуванням душі. Доктор медицини Дункан Макдоугалл Хаверхілл у місті Массачусетс ще в 1907 році провів дослідження пацієнтів, що знаходились в стані клінічної смерті (СКС). Він зважив їх до і відразу ж після смерті. Результати показали, що пацієнти втрачали в середньому 21 грам від загальної ваги тіла саме у момент смерті. Доктор Макдоугалл прийшов до висновку, що це була вага людської душі. Дослідженнями в цій сфері займаються й інші вчені.
Люди, які не вірять у перевтілення і безсмертя душі, запитують: «Хто може довести існування наших минулих і майбутніх життів? Чому я не можу пригадати цього, якщо це було?» В історії були зареєстровані деталі перевтілення живого Будди в Тибеті. Китайська офіційна преса повідомляла в 1990-і про процес ідентифікації двох дітей, відомих перевтілень лами.
У країнах Південно-Східної Азії, Європи і Америки були вивчені випадки перевтілення душі серед людей різних рас і вірувань. Є багато переконливих випадків спогадів минулих життів. На Заході популярно за допомогою гіпнозу відновлювати в пам'яті моменти минулого життя, для того, щоб допомогти людям упоратися з проблемами в теперішньому житті.
Приведемо як приклад історію однієї жінки і її дочки, що була опублікована в березні 1999 року Дослідницьким центром PHP в Японії, яка побічно підтверджує переродження душі в іншому тілі. Одного разу жінка з донькою пішли в лікарню на прийом до лікаря Очі. Донька сказала лікареві, що вона з самого дитинства весь час боїться, що не матиме дітей і не зможе вийти заміж. Ці страхи довели нервову систему дівчинки до виснаження.
Після сеансу спогаду попередніх перевтілень душі пацієнтки лікар Очі дізнався, що дівчинка жила в Єгипті. Коли їй було вісімнадцять років, вона завагітніла, але її друг не хотів дитини. Зі сльозами на очах вона вирішила зробити аборт. Через друга вона знайшла немолоду жінку, яка дала їй ліки, щоб спричинити викидень. Проте ліки виявилися дуже сильними, вона та її дитина загинули.
Душа тієї немолодої жінки, яка приготувала ліки в її попередньому житті, переродилася в її батька в її теперішньому житті. Після виявлення цих зумовлених відносин, вона зрозуміла, чому вона постійно сперечалася з добрим батьком. Дівчинка вирішила пробачити стару жінку з того життя. Душа друга з її минулого переродилася в маму в її теперішньому житті.
Через два тижні після того, як вони дізналися ким були душі в їхніх попередніх життях, мати і донька знову прийшли до лікаря Очі. Донька сказала: «З того часу мої стосунки з моїм батьком стали природніми і дружніми. Ми багато розмовляємо. Мій батько здається дуже щасливим». Зникли страхи щодо «нездатності мати дітей і вийти заміж».
Велика Епоха
