Андрій на псевдо «Дєк», родом із села Яблуниця Івано-Франківської області, служить помічником військового капелана 102-ї окремої бригади територіальної оборони.
До початку повномасштабного вторгнення він працював будівельником і багато років прислуговував дяком у церкві, а в лютому 2022 року добровільно став на захист України.
Про історію військовослужбовця розповіли у 102-й окремій бригаді територіальної оборони, пише Фіртка.
Свій бойовий шлях Андрій розпочав кулеметником. Згодом відповідав за матеріальне забезпечення роти, а нині є помічником військового капелана бригади. Його обов'язки — організація богослужінь у польових умовах, духовна підтримка військових, а також допомога тим, хто потребує розмови чи моральної підтримки.
Найбільше, за словами військового, у пам'яті закарбувався випадок із першого року повномасштабної війни, коли, на його переконання, дивом вдалося врятувати життя цілого підрозділу.
«Ми тільки-но зайняли позиції, і вже наступного дня почалися штурми. Після евакуації поранених повернулися назад. На позиції було три бліндажі: два великі, добре укріплені, і один маленький, перекритий лише жердинами й плівкою. Чомусь я зайшов саме туди. Побратими почали мене шукати й теж зібралися в цьому бліндажі. За кілька хвилин почався масований обстріл. Два великі укриття повністю завалилися, а ми залишилися неушкодженими. Тоді я ще раз переконався: без Бога — ні до порога», — пригадує Андрій.
Військовий розповідає, що служба поруч із капеланом стала для нього продовженням справи, якій він присвячував себе ще до війни. Він переконаний, що на фронті щира розмова іноді допомагає не менше, ніж ліки.
Наприкінці Андрій звернувся до українців словами Тараса Шевченка:
«Борітеся — поборете, вам Бог помагає». Задумайтеся над цими словами. Кожен сам робить свій вибір. Але сьогодні Україні життєво потрібні люди, готові стати на її захист», — наголосив боєць.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
