Один бізнесмен купив величезний алмаз в Південній Африці, який був завбільшки з жовток курячого яйця. Чоловік засмутився, тому що усередині каменя була виявлена тріщина.
Новий власник каменя показав цей алмаз ювеліру, в надії, що той порадить, що робити з цим каменем. Майстер захоплено похитав головою, і сказав: - Цей камінь можна розколоти на дві частини, з яких вийде два чудових діаманта і кожен з них буде дорожче самого алмазу.
Але проблема в тому, що необережний удар по каменю може розбити це прекрасне диво природи на жменю дрібних камінчиків. Діаманти з них будуть у багато разів дешевше цього алмаза, і практично нічого не будуть варті. Я не беруся так ризикувати і не буду робити цієї роботи.
Так само відгукувалися і інші ювеліри в багатьох країнах, де він бував з діловими поїздками. Тоді йому порадили звернутися до старого ювеліра з Амстердама, у якого були золоті руки. В той же час бізнесмен прилетів до Амстердама і знайшов там старого ювеліра.
З цікавістю розглянувши камінь через монокль, той почав попереджати про ризик. Перервавши ювеліра, бізнесмен сказав, що цю історію він вже чув і знає напам’ять. І ювелір погодився допомогти, назвавши ціну за роботу. Коли господар каменю погодився, мудрий ювелір звернувся до молодого підмайстра, який сидів далеко спиною до них і займався своєю роботою.
Взявши камінь, хлопчина поклав його на долоню і один раз вдарив по алмазу молоточком, розбивши його на дві частини і не озираючись, повернув ювеліра. Вражений господар діаманта запитав: - Як давно він у вас працює? - Всього третій день. Він не знає справжньої ціни цього каменю і тому його рука була твердою і не здригнулася.
