Ще мудрі греки в давнину радили триматися міри і уникати крайнощів. Природно і дуже приємно, що лунають звідусіль від українців слова гордості і радості за країну, співачку і себе.
Однак ця безсумнівно велика перемога не повинна бути завісою до куди не менш важливих перемог нашої країни на аренах світу, що, віримо, попереду. Політики-популісти, звичайно, спробує сховатися за будь-яке досягнення громадян України, більше того видати, це мало не за своє чистеЄ. А де ж РЕФОРМИ ? А ми заспіваємо про реформи стару добру пісеночку з тужливим приспівом.
Від УРА-Джамала-це-Наше-Всьо-і-нам-біше-не-треба-нічіво до Фаріоно-Свободівського «татари – не українці; наша раса , наша кров і наш рідний крій - не дадуть нам у рідний дім перегній». А ось ще одне «свободне» вилізло, якийсь тобі Ігорко Татавенко (ледь не Татаренко) з конспірологічними фішками в дусі найліпших «явств» рос-пропаганди про обмін результату Джамали на вибори на Донбасі від Європи. Ми ратуємо, щоби наші востоко-ватники не дивилися Пєрвий і Рассєю1/24, змінювалися, включалися в україноцентричний і західно-ліберальний контекст, а яка заглушка не дасть цього робити низці членів від ВО Свобода ? Є антена – є свобода.
Правомірно трішки посперечатися з метром сучасної української літератури Юрієм Андруховичем (стаття на сайті Збруч «Теорії звуків») про те, що «в цій країні музика не змінюється десятиліттями». Звичайно, якщо ми увімкнемо муз-корито М1, то зауважимо лишень хіба що на мінливість трендів дівочих трусиків чи голубавато-пацанських зачісок.
Та навіть в тому М-кориті можна десь ближче до півночі надибати між кліпухою Баклажана і кліпцом Надєжди Мейхєр на відео українських The Hardkiss( що посіли друге місце на відборі на Є 2016, поступившись майбутній переможниці ), а то й навіть на музикантку мультиінструменталістку Onuka. Теж роду українського без переводу.
Зате традиційно в Ютубі неважко віднайти багато цікавої української музики, як і сучасної, так і класичної, народної. Там є і Colaars, PurPur(ще одні учасники відбору цьогорічного на Євро), там і Горгішелі, сестри Тельнюк, Квітка Цісик, записи Бориса Гмирі і Дмитра Гнатюка і ще багато цікавого та цінного.
За останні п’ять років українська музика істотно додала в смаковому розвитку жанрів, стилів і в цілому музичної естетики. Як правило Нова Хвиля укромузу англомовна і україномовна. Що ще раз є підтвердженням на користь вибору цивілізованого шляху.
Давні греки, особливо Піфагор, знали, що космос складається з музики і числа – в своїй творчій структурі. Чи маємо право дивуватися, що музика і технології це передове ремесло в руках людства, якими можна вершити великі справи, екзистенціальні.
Яка музика, такі й часи – а це вже, здається, афоризм від китайців. Щось схоже говорили перси в Ірані, награючи на своїх гітарах, передаючи цю традицію та ремесло далі на захід грекам та масі народів. Арістотель ділив музику не тільки за естетичним впливом на аудиторію, а й за етичним і географічним. «Лідійські тони» або «модальності», «модуси», чи, як неправильно носійкою калькою, «лади», Арістотель зараховував до корисної мажорної музики(тепер корисна і мажорна у нас «гоца-гоца»).
Фрігійську тональність ( від назви території Фрігії за аналогією з Лідією) Арістотель, сперечаючись про це з Платоном, характеризував як надмірно екстатичну, діонісійську і таку, що не благотворно впливає на людину, суспільство загалом, навіть планету... В принципі повальна частина всієї сучасної музики це трансформації фрігійських модусів у гіпертрофованому вираженні. Більша частина пісеньок Євро 2016 це, звичайно, фрігійський лад.
А от що рекомендував філософський стовп західної цивілізації Арістотель до прослуховування – то це дорійський лад, з ухилом в поміркований мінор, надає динаміки когніцій (розуму) і мужності; як такий, що умиротворяє і спонукає до самозаглиблення, рефлексій, «безпечному плаванні в душах» і як такий, що найменш органічний для варварського вуха.
Без зайвої скромності і епатажу констатуємо, що пісня «1944» це наглядна парадигма дорійськості, в якій присутні трагедійний драматизм, історія і гармонія. І надважливі священні біблійні слова про самопроголошення людей богами, що невідворотно веде до зла.
Залишитися абсолютно апатичним до «1944» і вокальних даних української співачки може хіба що глухий, безсердечний, тупий і кацаповатний чи просто хронічно байдужий песиміст. Іншої породи людей не існує. Середньостатистичний європеєць, якщо він де-не-де й мусульманин і найбільше стереотипно «домогосподарка» чи «веселковий», таки не виявився переважаюче глухим, тупим і пофігенним. Значить, не все ще так погано у Західній Європі. Туди варто йти, лиш би брали бодай на останній потяг – непокоцанами поцами.
Правда, як би не журі (за думкою членів від «Свободи» і Русского Міра вщент просмалене ЦРУ, Англійським Банком і Дейчебанком і іншими масонами), то би Сірьожка Лазарєв скакав по Стокгольмській стелі на коркошах у Кіркорова, а абичний расіянін з нєабичним пісяли кип’ятками побєдобєсія в Гейропах. А так маємо нагоду переконатися, що «непряма демократія», якщо вона заповнена компетентними і чесними людьми, чудово вписується у те, що дещо призабуто називається – «Християнські Демократичні Цінності».
Вважаю глибоко символічним (і можливо провіденціальним ?), що ми перемогли у Швеції, а не деінде, як і тоді, коли ми перемогли з Русланою Лижичко 2004 в Стамбулі, Туреччина. Наші славетні предки – не лише доблесні світлоголові слов’яни, а й не менш світлоголові вікінги – предки сучасних шведів – не забуваймо – помогли нам побудувати велику державу Київська Русь, після серії невдалих спроб, не будемо вдаватися до мазохізму - не питомо слов’янських потуг, тим неменше, хаотичних і анархічних.
Я не лише довіряю Нормандській теорії, а й доброчесним іноземцям в українській політиці і господарці, які там є, хоч либонь є у нас теж різні іноземці. Спільними зусиллями на нашій землі очищуються й іноземці. Як би князь Володимир хазяйнував у Скандинавії, то навряд чи би охрестився і охрестив Русь, мабуть, би так і залишився блатним розбійником в армаді норманів.
Чим ми можемо помогти шведам, в яких вже давно процвітає модель соціалізму з людським обличчям – себто капіталістичним, – і яка була би для нашої держави такою не зайвою ? Як би я був мирянином Русского і заяложеним прихожанином РПЦ – то сказав би без вагань: «Духовністю». Та думаю,що чимсь не вкрай прагматичним і матеріальним таки можемо. Може саме тому у наших батальйонах на Сході воюють шведські легіонери, а шведки у Львові – зі слів мого доброго знайомого – що там працюють на волонтерських засадах, одружуються з українцями і приймають греко-католицизм. Ось так.
Що стосується шведок зі Львова, то це якраз той варіант, коли українському чоловікові корисніше зв’язати своє життя з іноземкою, а їй ще більше. Поки міріади нашого жіноцтва вискакує заміж за арабів, африканців, турків, поляків, німців, всіх, крім ескімосів поки що, то доброю відповіддю сильнішої половини людства було б приструнчувати гордих скандинавок, прародичок, які у себе на Батьківщині іноді доходять до крайнощів емансипації, прикро.
Повірте, що пані Іванців-Андерсен залюбки вивчить українську мову, а ваші спільні діти тим паче. І генами передасться дисциплінованість, послідовність і активна спокійність, любов до природи і культури. Та не варто кидатися в крайнощі, бо все гарне і корисне в наших жінках теж присутнє, варто тільки захотіти розгледіти, напором і сперматозоїдами.
Це століття, поза всяким сумнівом, Жіноче, з половинчастими відчуттями стверджую. Недаремно жінки зараз так багато і всюди перемагають, а в Україні поготів, і ще не за горами і не вечір…
Якщо подивитися на це питання глобально, то після серії збройних конфліктів у світі, що, можливо, ще не досягли свого піку, органічно і логічно на зміну руйнівному началу - умовно чоловічому, має прийти споглядальне, продуктивне - умовно жіноче. На Заході це виражається зараз все більшою втомою від маркетингізації і конкурентизації людських цінностей і на противагу цьому колосально зростає потяг до всякого роду «Еко», озеленення простору і часу, смарт-спрощення життя.
І як би тільки могли до висоти піднести це «Інь» у себе дома, маючи і Карпати, і Дністер з Дніпром, Асканію-Нову, Олешківські піски, Дземброню і Одеські лимани, а в майбутньому знову Кримські гори – під веселі ноти Джамали. Тільки мінімально імовірно, що вже в наступному році.
Якщо українцям вдасться з себе викорени негативне жіноче, як у жінках, так і в чоловіках, - візантійщину, хитрожопість, постійну «кухонну» конфліктність, сварки, чвари і інтриги і гармонійно поєднати в собі мужність, притаманну найбільше тим, хто воює зі зброєю в руках, з турботою про довкілля, упорядкування простору і прикрашання часу більше цінностями, ніж цінами, то у нас буде велика країна, в якій по-доброму гордо назвати себе українцями зможуть і етнічні українці, і кримські татари, грузини, шведи, поляки, литовці, американці, білоруси, тощо - всі на рівних правах і бажано частіше українською мовою. Так буде, милосердний Бог.
Передувати цьому має тотальна зміна музичних смаків і всеохопна любов до музики, без жартів. Український народ просто-таки природжений до музики і вроджений нею, що засвідчує фантастична кількість людей з талантом до музики.
Музика це колосальні згустки енергії, інформаційне поле з високою вібрацією, якщо хочете. Скажи мені, яку слухаєш ти музику чи на якій сформувався, скажу тобі, хто ти.
Яку музику, гадаєте, слухають люди нац-топ-рівня ? Петру Порошенку подобається Оксана Білозір, Ляшку Злата Огнієвіч, подобалася, Боря Мойсєєв і Пєнкін – все ще у фаворі. Колишній генеральний прокурор тащився під «Мурку», це бачила вся країна і більше.Теперішній ? Благо не повний строк і двісті книжок, а то би «Мурка» муркотіла далі прокурорськими коридорами. Для сміливості проти «мур-частих» йому можна рекомендувати послухати двісті пісень Рамштайн в ночі і на повний звук, якщо прокинеться, то прокинеться законність і справедливість в прокуратурі і країні в цілому.
Знаємо, що Ахмєтову подобається дзвінкий голос і ліричність Софії Ротару, але знаємо не менше, що були часи, коли бикував під Шуфутінського разом з Януковичем, інакше б на Софії Михайлівні він далеко би не заїхав з Батьою: драйву малавата і золата. Те, що Коломойський захоплюється Хавою-Нагілою з перекладом на общєпанятний робить з нього «автоматично патріотом»…
Тут вже Андрухович на всі сто правий, країна тоді зміниться, коли зміниться в ній музика, або зміна музичних смаків – це перша ознака зміна психології суб’єктів, відтак спільнот. Вакарчук стверджує, що музика в нашій країні прогресує швидше, ніж реформи, і з цим метром ту теж не посперечаєшся.
Не уявляйте собі воділу франківської маршрутки рейсом через Бам чи Позітрон, який на всю котушку врубав би Нью-Орлеанський джеез, а з Стометрівських кафе, з яких буде дзвеніти ораторія Генделя «Месія» чи 9 симфонія Бетгована ?
Але якщо щось таке раптом станеться у дома чи в кабінетах, офісах перших і не останніх осіб, і на квартирах багатьох простих українців, то, з великою долею вірогідності, таксист свій «владімірський централ» буде слухати у навушниках в обідній час у форматі ремікс.
21 травня у Франківську пройде День музики. Чи ви коли-небудь зауважували, що час від часу на «Стометрівці» - принаймні раніше зустрічав – «мандрівні музики» грають достатньо приємну і якісну музику, і навіть слухачів збирають зацікавлених, хоча більшість воліє проходити повз з сумно-кислою фейстурою і бронзовою статурою . Меру Марцинківу варто теж долучитися до ініціатив Кличка і Садового провести Євробачення 2017 у своїх містах. Якшо біля Озера не вийде чи на Русі, можна в Буковелі…
P.S. Зараз пішов тренд серед радикалів – валити злочинний режим Порошенка до Євробачення 2017 чи вже після. Однозначно що – після, треба заспокоювати нервових відчайдухів. Чому, думаю, детально пояснювати не варто. А от на місці відразу кількох міністерств я би запропонував не не пускати «чорносписочних» співаків до нас на конкурс наступного року, а висунути чітку умову: «Дует Кобзона і Віки Циганової». І хай їдуть.
Євробачення, яке б воно не було попсове і, за більшістю учасників, низькопробне Україні дало сильний сплав емоцій, націооб’єднавчих стимулів і, дай Боже, добрих символів і знаків на майбутнє.
Слухайте тільки добру музику.
https://www.youtube.com/watch?v=O6t5rkg46kc
https://www.youtube.com/watch?v=B-rnM-MwRHY
https://www.youtube.com/watch?v=SWECVO81PlY
https://www.youtube.com/watch?v=oFdcJJyrIHE
https://www.youtube.com/watch?v=MMcoWsVGwz4
https://www.youtube.com/watch?v=QViD09GKBGY (з заголовком «філософія музики»)
