28 листопада почався Різдвяний піст (в народі – Пилипівка, позаяк заговини на цей піст (останній день, коли їдять скоромну їжу) припадають на 27 листопада – день св. ап. Пилипа), який готує всіх правовірних до Великого Свята Різдва - великої радості зустрічі з Господом нашим Ісусом Христом і триває шість тижнів до 6 січня включно.
Відмінність Різдвяного посту від Великого полягає в тому, що коли Великий піст вінчається Страстями Господніми та поступово посилює відчуття скорботи, то Різдвяний піст веде нас до світлого дня Різдва та посилює відчуття радості.
Як відомо, учень Господній, святий апостол Пилип проповідував в Асійських країнах разом із апостолом Варфоломієм та сестрою своєю Маріам. І у Фрігії (провінція Малої Азії) в м. Ієраполі прийняв мученицьку смерть за віру (був розіп'ятий головою донизу). Святе Передання Церкви (див. праці Антіохійського патріарха Анастасія Синаїта) говорить, що перед своєю мученицькою смертю св. ап. Пилип молив Бога про покарання своїм мучителям. За це йому було об'явлено, що він упродовж 40 днів по своїй смерті не зможе увійти до Царства Небесного. Тоді св. ап. Пилип звернувся до інших апостолів із проханням, щоб усі брати та сестри постували за його грішну душу 40 днів.
Тому Свята Церква на Константинопольському Соборі в 1166 році, за святішого Патріарха Луки Хризоверга та благочестивого василевса (імператора) Мануїла Комнена, остаточно затвердила Різдвяний (Пилипівський) піст, як обов'язок усіх православних.
„Дарма ти радієш, душе, що утримуєшся від їжі,
тоді як від пристрастей ти не очищена.
У тобі немає бажання до виправлення,
ти будеш зневажена, як неправдива,
перед очима Бога,
ти будеш порівняна з бісами,
які взагалі ніколи не їдять...”
стихири Тріодні пісної
Свята Православна Церква вчить, що піст – це дні, коли кожен християнин покликаний Самим Господом переглянути своє життя, стан своєї душі і принести покаяння та виправлення для досягнення духовної досконалості – відновити в собі Образ Божий.
Досягаючи, шляхом тримання посту та молитовного стояння, тверезості своїх почуттів ми примиряємося з Богом та один з одним, вивільняємо нашу енергію для звершення справ Божих.
Бо віра, за словами апостола Якова, є мертвою, коли позбавлена справ і виявляється тільки на словах чи у виконанні обрядів. Тож період посту – це не просто час, коли ми маємо утримуватися від тієї або іншої їжі, що є лише допоміжним засобом. Сутність посту полягає в тому, що ми маємо забути про себе, навчитися жертвувати собою заради інших. Бо Православ'я – це не лише вчення, це спосіб життя, смерті й вічності. І віра виявляється не тільки побожністю, а й сукупністю всього діяння людини в цілому обсязі її життя.
Щиро віруюча людина, як „добрий воїн Христовий”, веде війну з сучасним світом „князя віку цього”, світом, який позбавлений самого поняття Істини і для якого Істина не є святою, має піднятися до „висоти смирення”, одним із засобів осягнення якого є піст. Смирення ж означає побачити свою неміч, покаятися, побороти гріхи у собі і призвати на допомогу Господа аби отримати мужності для перемоги у цій найбільшій боротьбі.
БРАТСТВО нагадує: Царство Боже – справа добровільна. І тільки особисто від Тебе залежить, жити Тобі в Істині чи поза Істиною – все одно Суд Божий чекає на всіх.
„Браття, дотримуючись посту тілесного,
будемо дотримуватися й посту духовного,
розв’яжемо всі неправдиві зв’язки,
розірвемо перепони до потрібних змін,
розірвемо неправедні писання.
Дамо голодним хліб, і дамо притулок
убогим і бездомним...”
стихири Тріодні пісної
Крім того, що піст є шляхом який веде нас від стану уподібнення до „скотів безсловесних” до стану „образу та подоби Божої”, ми також повинні знати про його користі в духовному, соціальному, а також медичному плані в нашому повсякденному житті.
В першу чергу тому, що людина, яка постує, виконуючи те, що заповідає Господь Бог, відмовляючись від забороненого, тим самим рятує себе від осуду на Страшному Суді, вона пізнає „страх Господній, як початок премудрості”.
По друге, піст виробляє в людині силу волі, вчить контролювати себе та привчає до подолання перешкод та труднощів, відмови від порочних звичок та пристрастей.
По третє, людина усвідомлює милість Господа, бо усвідомивши, що таке голод та спрага, вона стає милосерднішою до бідних та вбогих.
Церква подає 14 справ милосердя:
Для душі Для тіла
1 Грішника навернути Голодного нагодувати
2 Невігласа навчити Спраглого напоїти
3 В сумніві порадити Нагого зодягнути
4 Сумного потішити Подорожнього в дім пустити
5 Образу терпляче зносити Недужого відвідати
6 Образу серця прощати В'язня відвідати
7 За живих та померлих молитися Померлого поховати
Піст також перешкоджає прояву гордині між людьми з різних соціальних прошарків. Бо всі, хто постує, є рівними перед Богом і відрізняються тільки ступенем страху Божого. Більш того, піст сприяє єдності людей – оскільки всі постують та розговляються одночасно.
І нарешті, стан спокою, умиротворення та благодаті, які людина отримує під час посту, багато хто зберігає й надалі.
Норми Різдвяного посту
Якщо нема свят, то в середу та п'ятницю дозволяється рослинна їжа без олії, у понеділок, вівторок та четвер – з олією, а в суботу та неділю до 2 січня до них додається риба.
Риба дозволяється і у великі свята – Введення до храму Пресвятої Богородиці (4 грудня), день св. Миколи чудотворця (19 грудня), апостолів Матфея (29 листопада) та Андрія Первозванного (13 грудня), князя Олександра Невського (6 грудня), великомучениць Катерини (7 грудня) та Варвари (4 грудня) та інших, якщо вони припадають на понеділок, вівторок чи четвер. Якщо вони припадають на середу чи п'ятницю, то дозволяється олія.
Тож будь вірний Богові за Його милосердя до Тебе та за надання можливості провести цей час у пості, здійснюючи богоугодні справи та можливість визначити для себе істинні життєві цінності – „відновити в собі Образ та Подобу Божу”.
Бо як і раніше – „Твоя честь зветься вірність”.
Амінь
Cергій Чаплигін,
