Шведські вчені виявили, що виникнення передменструального синдрому (ПМС) залежить від типу чутливості жіночого організму до одного із статевих гормонів.
Ця знахідка відкриває шлях до розробки порівняно простого лікування синдрому. У ході дослідження, що дав матеріал для докторської дисертації, Еріка Тімбі з Університету Умео з'ясувала, що розвиток ПМС пов'язаний з аллопрегнанолоном.
Цей гормон належить до гестагенів - жіночих статевих гормонів, що забезпечують нормальний перебіг вагітності та лютеїнової фази менструального циклу.
У нормі чутливість до аллопрегнанолону у жінок максимальна відразу після менструації та мінімальна перед нею. У таких умовах ПМС, як правило, не спостерігається.
У приблизно восьми відсотків жінок, навпаки, чутливість до гормону підвищена перед менструацією і знижена після неї, що проявляється симптомами ПМС.
Експериментальне призначення аллопрегнанолона здоровим учасницям дослідження в дозах, що спостерігаються під час вагітності, викликала у них підвищену стомлюваність, яка проявлялася уповільненням рухів очей і почуттям втоми.
Таким чином, терапія ПМС має бути спрямована на корекцію рівнів цього гормону у відповідних фазах менструального циклу. Таку схему лікування розробити порівняно нескладно, що дозволяє сподіватися на її появу найближчим часом.
