В понеділок Івано-Франківськ прощатиметься із вбитим на Майдані 19-річним Романом Гуриком

22 мільйони збитків, претензії колективу і новий конкурс: історія Прикарпатської дослідної станції НААН триває

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги. Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН.

417

«Безвісти — це дуже важкий стан. Ти живеш і не живеш одночасно»: дружина полеглого воїна Віталія Олійника про 456 днів пошуків і життя після втрати

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2703

Дефіцит робітників, тисячі вакансій, мігранти з Індії та відтік кадрів: як війна змінила ринок праці Івано-Франківщини

26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1558

«Я відходив пів року. Щоранку під гімн України вставав і плакав»: історія ветерана Юрія Довгана, який добровольцем пішов на війну

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки.

2813

Захист дітей чи легалізація порно? Що насправді приховує законопроєкт №15294?

16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1941

Кити і паразити: чому найбільший промисловець країни-бензоколонки заговорив про катастрофу?

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1988

Коментарі (14)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Макс 2014.02.22, 12:47

Герой, герой, а, судячи по його сторінці у соціальній мережі, -- прихильник сатанізму, атеїзму, антихристиянства... Хай Бог йому буде Суддя!

Павло 2014.02.22, 06:26

Вічна пам'ять герою. Нехай земля йому буде пухом.

просто мама 2014.02.22, 09:36

Це жахливо ,коли батьки ховають дітей. Як рідним пережити це горе? Ніхто не поверне матері сина. І тепер для неї немає різниці,який буде уряд, хто президент. Все закінчилось. Заради чого?Бережіть своїх дітей!

Теж мама 2014.02.22, 20:58

З сторінки Романа в соцмережі: Поймет не тот, кто много видел, А тот, кто много потерял. Простит не тот, кто не обидел, А тот, кто многое прощал. Осудит каждый, кто не в силах Пути другому уступить, Ревнует только тот, в чьих жилах Кровь никогда не закипит. И боль чужую взять не сможет Кто выгодой своей живет, И грусть ночами не тревожит Тех, кто любви не познает, И счастья встречи не узнает, Кто расставаньем не дышал. Лишь тот, кто многое теряет И цену многому познал...

Михайло 2014.02.23, 00:39

Максові: - це напевно ти сатаніст, якщо говориш про покійного погане слово! Він в першу чергу - ЛЮДИНА. Хай пухом буде йому земля і пам’ять про нього живе вічно у серцях його рідних, і близьких!!!

Макс 2014.02.23, 01:08

Михайле, про померлих слід говорити теж правду. Сатанинських і безбожних речей не бракує на його веб-сторінці. Можете знайти та перевірити. Біда, коли людина відрікається Бога-Творця в молодому віці і хоче без Нього будувати майбутнє України. Та краще помолитися за його душу.

воля 2014.02.23, 02:05

ravets Олег Так раптом захотілось жити, Стрічати ранки солов’їні, І прокидаючись,життя любити, Зпросоння посміхатись Україні. За тих хто не дожив години, Хвилинки не дожив до перемоги, Схиляю голову, - колись ж ми, Дійдем до Вашої дороги. Зійде знов сонце, буде ранок, І так життя у хороводі, Для України знов світанок, Бо вперше разом –на свободі…….. А.Круп. .

Пишаюсь тим, що я українськ 2014.02.23, 02:10

Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, Роки і рік, сніги, водою стерті, Вони мені одне лиш: ви і ви... Димлять століття, води і народи... Моя ви пам'ять степу-ковили, Зорі небесний голос і свободи. Дивіться, гляньте: мій - то голос ваш: Як світиться він тепло на світанні... Я вас люблю, як сіль свою Сиваш, Як ліс у грудні свій листок останній. Микола Вінграновський

Тарас 2014.02.23, 08:55

Слава Україні! Мій дідусь служив в УПА, і коли я йому розповів про цього 19 літнього Героя, він плакав, не просто плакав, заходився і ридав. Мені не віриться, що так повинно бути, але його Бог забрав до себе у своє військо! Він був гарною людиною. Слава йому і вічна память!!!

Романові 2014.02.23, 11:28

Прости.

Наталя 2014.02.24, 01:03

Слава Герою!

Люба 2014.02.24, 12:44

Слава Герою!!!!!!! Матері Слава за таку дитину! Тільки б це все не було дурно.....політики!Він помер як герой,а не так як ми.ВСІ ПО НОРАХ.Я горджуся ,що в нас є такі патріоти.Матері мужності і витримки,щоб БОГ дав Вам силу.Ви мусите поставити на ноги інших дітей.......плачу разом з Вами......

Олег 2014.02.24, 13:07

СЛАВА ГЕРОЮ!!!!!!!

ната 2014.02.24, 14:26

С того ужасного и страшного события Не было еще совсем и дня, Чтобы не заплакали родители, Чтоб его не вспомнили друзья. Вот стоим мы над его могилой, Слезы так и катятся из глаз, Как и прежде он родной и милый, И всегда он будет жить в сердцах у нас. Тишина вокруг, одни лишь птицы Песней разбивают пустоту, Двух миров разрушить бы границы, Чтоб покинуть смог он эту тьму. Смотрит с фотографии надгробной Ясный взгляд, как будто бы живой, Кажется, услышим его голос, Тот спокойный, добрый и родной. Теперь мы в гости лишь сюда к тебе приходим, Вот только не встречаешь здесь нас ты. И как ни больно, здесь тебя мы не находим, Лишь фото, крест и свежие цветы. Печали дрожь пронзает наше тело, Поверить мы не можем, не хотим… И сколько бы мне проходило время, Забыть себе его мы не дадим. Уходим мы, скрепя закрылась дверца, А он лежать остался навсегда, От страшной боли сжато наше сердце, В мгновенье это не нужны слова.....