Дорогі мої краяни, брати і сестри!
Ніколи ще за всі роки Незалежності не зустрічали ми наше свято з такою тривогою і з такими надіями. З одного боку над Українською Державою нависла чорна тінь східної орди, на українській землі ллється кров, стріляють гармати і «гради», божевільний тиран погрожує нам і всій планеті Третьою світовою війною.
З іншого боку ми нарешті (з двадцятирічним запізненням) все ж таки почали процес очищення України від пострадянської колоніальної скверни. Процес йде важко, хвороби суспільства задавнені, а спротив рутини значний.
Але є те, що укріплює нас в надії. Ми зрозуміли, що маємо сили не лише для Революції Гідності. Зараз ми встали з колін і козацькою булавою та бойківською барткою добиваємо сепаратизм у самісінькому його лігві.
Ми не дозволили відбутись смертельно небезпечному проекту так званої «Новоросії», відстояли Одесу і Харків, Запоріжжя і Дніпропетровськ.
В горнилі війни кується нова, ще небачена і незборима Україна. Хлопці, що пройшли крізь вогонь вже ніколи не стануть рабами олігархів і виборчим стадом для потреб аферистів. Гнила доба напіврішень та напіввчинків закінчилась. Ми піднімаємо прапор Бандери і Шухевича для рішучої битви за Українську національну ідею і входимо у двадцять четвертий рік Незалежності з високо піднятою головою.
Слава Україні!
Героям Слава!
Президент Фонду «Бойківська Бартка» Василь Бартків
