Відомому українському письменнику Степану Пушику встановили пам'ятник в Івано-Франківську.
Скульптурну композицію встановили на пішохідній зоні вулиці Шевченка, поруч будинків № 74-76, в Івано-Франківську, інформує Фіртка.
Її виконав скульптор Володимир Семків.
Урочисто відкривали пам’ятник дружина письменника Галина та син Тарас, міський голова Руслан Марцінків та скульптор Володимир Семків.
"Я спілкувався з родиною письменника. Виникла ідея з його записником. Тому пам`ятник так виглядає. З моменту конкурсу минуло десь пів року, стільки ж часу зайняла робота. Його вартість - 190 тисяч гривень. Виготовлений із бронзи. Ліпив і формував у Львові", - розповів автор пам'ятника.
Щоденник символізують дев'ять сталевих листів товщиною 6 мм з ажурним написом «Степан Пушик» та текстом-присвятою на першому листі. Погруддя виконано в бронзі. Загальна висота пам’ятника 2,30 м.
"Пушик не лишав нікого байдужим. Він був щирою, відвертою людиною, яка служила місту, краю, державі. Він ввійшов в історію, як народний депутат, що проголошував Незалежність, і як видатний франківець", - наголосив міський голова.
Нагадаємо, відомий український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Степан Пушик помер 14 серпня 2018 року.
Читайте також:
Степана Пушика поховали у рідному селі Вікторові (фото)
Довідка Фіртки:
Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові Галицького району Івано-Франківської області в селянській родині. Хліборобська сім'я рано втратила батька-годувальника. Малому Степанкові було всього 13 років, коли разом із молодшими сестрами й братом він залишився напівсиротою. Вже тоді глибоко запали в душу хлопчини материнські тужливі пісні, які старанно запам'ятовував і записував. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну — в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві.
Трудову й творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком — економістом в колгоспах Косівського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії, потім працював кореспондентом в обласній газеті, був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Нині є професором кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника.
Степан Пушик обирався народним депутатом України. У Верховній Раді був членом Комісії культури й духовного відродження, а також — головою підкомісії парламенту.
Член Національної спілки письменників України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президії Фонду культури, Міжнародної асоціації україністів, НТШ, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток історії та культури. Був головою оргкомітету по створенню обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, яке очолював. Член редколегії часописів «Дзвін», «Березіль», лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, а також премій імені Павла Чубинського, Памви Беринди, Василя Стефаника, Олександра Копиленка, Мирослава Ірчана, міста Галича, міжнародної премії фонду імені Воляників-Швабінських при фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку, премій журналів «Україна», «Жінка», «Березіль», багатьох літературних конкурсів.
