Викладач факультету фізичного виховання Прикарпатського національного університету вже кілька місяців перебуває в зоні АТО.
Зауважимо, що чоловік є тренером збірної команди університету з плавання, пише Стик.
Перебуваючи в складних умовах, він надіслав в рідний ВНЗ вірш, в якому висловив тривожні почуття щодо майбутнього нашої землі.
Наводимо текст вірша:
А може, краще дощ?
Чому ти, дощ, степи луганські обминаєш?
Чи не потрібно їм води?
А може, просто ти гадаєш,
Всі почекають до весни?
Та ні, не так, поспілкувався я з солдатом.
Сказав мені таку він річ:
- Стань, хоч на трішки, мені братом,
Не падай цю й наступну ніч,
А поміркуй ти сам зухвало:
Смерч, ураган, ще й клятий град...
Тебе лише не вистачало,
Ти ж – дощ, а не московський кат.
- Тому , - дощ сказав солдату, -
Воюй спокійно, без суєти.
Стріляй, вбивай бандита, окупанта-ката,
Я ж почекаю до кінця війни!
