Олена Підгрушна: Всю кар'єру ми думали про свою Олімпіаду

 

/data/blog/48285/97af75664e01f4b54c8331028657c03a.JPG

 

Напевно, це все-таки символічно, коли вирішальний етап в естафеті довірено відпрацювати капітану команди. У кульмінаційний момент саме така людина повинна покласти на свої плечі відповідальність за результат колективних зусиль, проявити необхідні для цього майстерність і холоднокровність.

На щастя, повною мірою все це можна віднести на адресу Олени Підгрушної - капітана жіночої збірної України, яка, так би мовити, підвела золоту межу у виступах на біатлонному олімпійському турнірі в Сочі. Показавши стовідсоткову точність на останній стрільбі, далі Підгрушна знайшла в собі сили не тільки зберегти хитку перевагу над найближчими переслідувачками, а й збільшити її!

...По всій видимості, післяпереможна ейфорія і пов'язані з тріумфом події геть позбавили наших біатлоністок сну. Однак Підгрушна - людина слова і справи. Раз пообіцяла - значить, обов'язково виконає. Нині переконався в цьому далеко не в перший раз. Судячи з усього, в Олімпійському селі панувала справжня метушня, пов'язана зі швидким вильотом додому, але Олена, незважаючи ні на що, знайшла час для спілкування. Що тут можна сказати? Капітан! Чемпіон! Людина!

- Дійсно, у нас зараз метушня, оскільки через дві години ми повинні звільнити готельні номери, - підтвердила Підгрушна. - Треба встигнути все розібрати, скласти, упакувати... Втім, нам не звикати до цього.

- Виходить, у церемонії закриття Ігор ви не будете приймати участь?
 - Чому ж? Обов'язково будемо! До того ж Віті (Семеренко - прим. Авт.) довірили честь нести наш Національний прапор. А речі поки просто перенесемо в інше місце. Зате скоро додому!

- Скучили за рідними і близькими?
 - Не те слово! Я цього року і дома то ще не була! Звичайно, постійно звязувалась зі своїми, чула теплі слова віри і підтримки. А від чоловіка, крім усього, ще й про велику любов. Це здорово допомагало, стимулювало. Але зараз, коли Олімпіада вже завершена, тяга додому непереборна. По суті, тільки про це і думаю. На щастя, залишилося вже всього нічого.

- Невже в Сочі вам так набридло? Взагалі, які у вас враження від організації Ігор, від змагань?
 - Знаєте, я так сильно втомилася, передусім - психологічно, що вже немає ніяких емоцій. Так, все було здорово, але моральну напругу, що панувала до заключної в програмі стартів естафети, зараз вихлюпнулося сповна. І я, і всі ми відчуваємо величезну втому. Тому, повторюю, хочеться скоріше додому, до рідних. І, звичайно ж, просто відпочити.

- Скільки днів буде на відпочинок?
 До 1 березня. А там знову збір та підготовка до трьох останніх у нинішньому сезоні етапів Кубка світу. Там основна боротьба ще попереду, і филонити ніхто з нас не збирається. До того ж хочеться довести, що наш успіх в Сочі не був випадковістю. Що ми дійсно сильні і індивідуально, і колективно. Про взаємовідносини та бойовий дух у нашій збірній зайвий раз розповідати немає сенсу. Про це знає весь світ. І особисто я цим дуже пишаюся! Як пишаюся і тим, що заради загального успіху, заради перемоги в дуже важкі для України дні, всі ми зуміли залишити особисті емоції і страхи, так сказати, глибоко під подушкою. Вийшли на дистанцію і, без перебільшення, показали і майстерність, і силу волі, і тверезий розрахунок. Це тільки з боку могло здатися, що перемога сама прийшла до нас у руки. Насправді кожної з нас було неймовірно складно. І я безмірно щаслива тим, що всі ми впоралися, не підвели, і принесли країні, не сумніваюся в цьому, таку дорогу золоту медаль!

- Це правда! Вірите, після вашого переможного фінішу з багатьох вікон лунали гучні крики радості. За вас вболівали всі люди, вся країна. І ви виправдали їх очікування. Спасибі вам за це!
 - І вам спасибі за теплі слова! От мене тут багато запитували про відчуття на останньому колі, коли суперниці фактично наступали на п'яти. Так от, без перебільшення, заявляю: це був найважчий коло у всій моїй кар'єрі! Але, не сумніваюся, в ті миті вся Україна телепортували мені додаткові сили. І коли руки - ноги вже почали відмовляти, немов хтось допомагав мені пересувати їх на фінішній прямій. Думала, вона ніколи не закінчиться...

- Перша думка, яка відвідала вас відразу за фінішною лінією?
 - Тільки те і видихнула: «Слава Богу!» А далі просто впала без сил. Дівчата кинулися до мене, а мене ноги вже не тримали. Падаючи, я навіть потрапила стволом гвинтівки по голові Юлі Джимі. На щастя, несильно. Вони, безмірно щасливі, цілували мене, обіймали, тормосили, а я кілька хвилин просто не могла встати. Стільки всяких думок в ті миті в голові промайнуло!

- Мрія, заповітна мрія стала реальністю! Ви самі вже повірили в це?
 - Ось зовсім недавно ми всі разом дивилися відео нашої естафети... Знаєте, сприймали все як мультик, в якому нам надали можливість зіграти головні ролі. Начебто ми зіграли їх, і вельми успішно, однак, якщо чесно, до цих пір не віриться. Протягом останніх років... Ні, навіть не так! Протягом всієї своєї кар'єри ми тільки й думали про СВОЮ Олімпіаду, про свої шанси... А зараз раз - і все вже позаду! Не віриться... Але! Останні події, церемонія привітання, масові дзвінки, увагу ЗМІ - все це свідчить про те, що сон насправді не сон, а реальність! Ми чемпіони, я - чемпіонка... Це круто!

- Олена, от ви говорили про негативну поведінку російських уболівальників по ходу естафетної гонки. Мовляв, кричали вам: «промахніться! упади!» І не тільки вам. Це булу тотальна відношення або...
 - Або. Знаєте, як кажуть, в сім'ї не без виродка. На жаль, на трибунах біатлонного комплексу знайшлася група людей, яка вела себе абсолютно неадекватно. Причому не тільки по відношенню до нас, українців, а й до спортсменів інших країн. Зокрема, я чула, як про це з обуренням висловлювався Мартен Фуркад. Я розумію, що перш за все вболівають за своїх. Але коли на адресу суперників при цьому несуться неприємні висловлювання - це неприпустимо! Я з таким зіткнулася вперше. Сумно, звичайно...

Однак, у той же час, хочу підкреслити, що основна маса російських уболівальників поводилася цілком дружелюбно і ввічливо. Це було видно і на офіційній церемонії нагородження, коли нам аплодували абсолютно щиро. Так що насправді любителі біатлону в Сочі поводилися цілком цивілізовано. Чемпіон - він завжди чемпіон, навіть якщо не з Росії. Честь йому за це і хвала. І вболівальники Росії оцінювали цей успіх по достоїнству. А десяток несвідомих особин загальну картину зіпсувати не могли.

- Є інформація, що нинішній сезон у вашій кар'єрі останній. Невже правда?
 - Знаєте, вже довелося чути, що в Сочі я виступала, будучи вагітною. І ще багато чого. Не вірте чуткам! На даний момент - концентрація виключно на решту три етапи Кубка світу. Треба виступити там гідно, завершити сезон на мажорній ноті, а далі будемо думати про майбутнє. Так, зізнаюся, ідеї є різні. Однак зараз ми залишаємося діючими спортсменками - значить, повинні думати про стартах і успішних виступах. Ми так і робимо. А потім буде потім. Поговоримо про нього в міжсезоння...

 

За матеріалами: sport-express.ua


26.02.2014 1853 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

1757
29.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

926
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2252
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1342
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1469
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1903

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

113

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1440

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

877

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

545
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4858
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6035
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5556
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1856
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1713
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7758
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1441 1
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6261 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

444
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

802
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1789
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2232