Огляд польських ЗМІ: За діями Путіна криється прихований гей

 

 

Теми, які наразі найбільше цікавлять польських журналістів та публіцистів: чим є путінська Росія, яку політику щодо Кремля має проводити Варшава?

 

Даний огляд польських ЗМІ підготував українсько-польський портал "Простір".

 

Уже традиційно найгарячіша полеміка на російсько-українську тематику розгортається на сторінках видань «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». Мабуть, найбільш провокаційна стаття минулого тижня — це текст Єжи Гащинського у часописі «Rzeczpospolita» під назвою «Пакт Обама—Путін—Туск: українці нам не пробачать» . На думку автора, хоч західні країни не визнають анексію Криму та продовжують годувати українців демократичною риторикою, насправді лідери Росії та США за спиною в Києва домовилися про поділ зон впливу. І Україна, на жаль, буде у російській зоні — впевнений Гащинський. Ще донедавна Варшава відчайдушно боролася, аби так не сталося, але тепер відступає, прив’язана до матеріального комфорту, що його пропонує Стара Європа. Керівництво Польщі не погодилося на проведення спільних військових навчань з українцями, не опротестувало позицію Німеччини щодо невступу України до НАТО. До ганебного пакту між Бараком Обамою та Владіміром Путіним приєднався ще й Дональд Туск — впевнене видання «Rzeczpospolita».

 

Цьому авторові опонує видання «Gazeta Wyborcza». Колумніст Томаш Бєлецький переконує, що жодного пакту з Путіном не було: «Звісно, в Америці і Європі негласно погоджуються, що анексію Криму не вдасться відмінити в осяжному майбутньому. Проте, головною метою дипломатичної битви, тепер на чолі з Вашингтоном, є не повернути Крим Україні, але запобігти, щоб Путін зважився на подальші кроки. Але оскільки ніхто в США і ЄС не хоче війни, то переговори з Росією — не найгірша ідея. Проблема в тому, що Москва хоче розмовляти не з Києвом, але з американцями». Бєлецького хвилює питання: а що може зупинити Путіна? Проте відповідь на нього, принаймні з контексту статті, — що нічого. Санкції виглядають непереконливо. Стратегія США та ЄС зараз — надавати економічну допомогу Україні, аби остання порадила собі сама. Переговори з Росією триватимуть, а що ще можна зробити з Путіном — ані у Берліні, ані у Парижі, ані у Варшаві не знають.

 

Не залишати Україну — так Варшаву закликає публіцист видання «Rzeczpospolita» Боґуслав Хработа. Він критикує США та ЄС за підігравання Росії, «рахітські санкції», брак мілітарної підтримки українського уряду. Що в цій ситуації може зробити Польща? На думку коментатора, не так мало. У першу чергу — допомагати Україні реформувати економіку, державну адміністрацію, місцеве самоврядування, систему судочинства. Це і є тест для Польщі як для союзника демократичної України.

 

Оцінку дій Росії на шпальтах видання «Gazeta Wyborcza» пропонує екс-міністр оборони Польщі Януш Онишкевич. «Доктрина Путіна» — це нова позиція Кремля у міжнародних відносинах, котра полягає у свідомому порушенні міжнародного права, за умови, що за порушником ніхто особливо ганятися не буде. Інакше кажучи, — пише Онишкевич, — Росію тепер можна зарахувати до категорії «бандитських держав», і, на жаль, цей бандит живе по сусідству з Польщею. Тому, застерігає екс-міністр, мрію про Європу як континент комфорту та безпеки доведеться відкласти на невизначений час.

 

Також у польській пресі широко обговорюється тема року Польщі у Росії та року Росії у Польщі. З подачі правої партії «Право і справедливість» все більше публіцистів ставить собі запитання: чи в такій суспільно-політичній ситуації можна і варто відмежувати культуру від інших сфер життя, чи все ж провести польські промоційні заходи у Москві? І чи будь-яка співпраця з росіянами на цьому етапі буде вважатися схваленням імперської політики Кремля? Досить гострий текст на цю тему написав Юрій Фельштинський для видання «Gazeta Polska». Він назвав Путіна невідповідальною та малоосвіченою людиною, яка своєю хамською поведінкою викреслила Росію з європейської спільноти. Автор застерігає, що амбіції Путіна не вичерпуються Кримом, і чим далі, тим більше його поведінка нагадуватиме нового Гітлера. Але, як у випадку з нацистською Німеччиною, на путінську Росію теж чекає свій Нюрнберґ — тільки цього разу трибунал краще провести в Севастополі. Співпрацювати з такою Росією, навіть у царині культури, було б поразкою для інтересів польської держави.

 

А ось польський танцюрист та хореограф Міхал Піруґ, відкритий гей, котрий нещодавно видав свою автобіографію (завдання якої — заохотити поляків відважно говорити про те, ким вони є) вважає, що причина агресивної поведінки Путіна полягає у його прихованому гомосексуалізмі. Про це він розповів тижневику «Wprost». Травма дитинства, брак сприйняття себе таким, яким він є, — це штовхає російського президента на непродумані кроки. Піруґ також натякає, що чимало геїв є і серед польських політиків, тільки вони сильно  приховують свою сексуальну орієнтацію. При чому, чим рішучіше хтось громить гомосексуалізм з сеймової трибуни — тим, насправді, має більший потяг до представників своєї статі — переконаний Піруґ.

 

Рафал Калюкін на шпальтах тижневика «Newsweek» розмірковує, як змінився образ українця у Польщі останнім часом. Чи це досі «кривавий бандерівець та дикий козак», чи «сусід, який мав за собою важке минуле, однак поряд з яким можна мешкати у спільному європейському домі?». Журналіст публікує короткий нарис становлення Українського національного руху у міжвоєнній Речі Посполитій та під час Другої світової війни. Здавалося б, вироблені тоді стереотипи пішли у минуле. Чи ні?..

 

А от найпопулярнішою темою польської блогосфери стали не Україна чи Росія, а відносини між статями. Відома акторка Кристина Янда звинуватила сучасних польських чоловіків у браку добрих манер, інфантильності та неповазі до жінок. До написання тексту Янду спровокував випадок у поїзді, коли якийсь чоловік, який їхав разом з нею у купе, відмовився покласти нагору її валізку. Далі акторка подала інші приклади: ніхто вже не поступається жінці місцем у транспорті, не допомагає нести важку торбу,  та й узагалі — жодним чином не полегшує щоденні клопоти! Якщо більшість жінок з Яндою погодилася, мовляв, чоловіки сьогодні ні на що не годяться, — то т.зв. «сильна стать» почала тріумфально потирати руки, приговорюючи: це ж реалізація мрії феміністок, коли всі рівні у правах та обов’язках! Що спільного має допомога покласти валізку та боротьба за рівні зарплатні у корпораціях — про це блогери мовчать. Винні жінки. Валізки хай підіймають самі. Рівні зарплатні? Ну це, може, пізніше.

 


09.04.2014 1071 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2371
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1243
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2535
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1629
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1726
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2155

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

353

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

519

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1726

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1117
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11075 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5078
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6268
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23311
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1482
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6036
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2111
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43627 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

739
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1068
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2038
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2489