На Прикарпатті встановили пам’ятник жертвам фашистської каральної акції (фото)

 

 

В смт. Більшівці, Галицького району відбулося урочисте відкриття та освячення памя’тника жертвам каральної акції, яку влаштували фашистські окупанти 70 років тому.

 

Ініціатива спорудження такого пам’ятника належить місцевому пароху о. Василю Завірачу, а втілив її галицький митець Петро Перекліта.

 

Як зазначає о.Василь, з роками відчув, що є необхідність увіковічнити цей сумний факт знущання на українським народом і намагання знищити його, що є потреба скласти у такий спосіб шану тим невинно убієнним односельчанам.
Кошти і матеріали для виготовлення монументу зібрали всією громадою, допомогли і меценати. А встановили його на церковному подвір’ї власноруч, без допомоги крана.

 

Петро Перекліта розпочав працювати над цим проектом рік тому.

 
"Пам’ятник виготовлений з армованого бетону і покритий спеціальною фарбою, тому простоїть дуже довго", - запевняє скульптор.

 

Як пояснює П.Перекліта, дві похилені стели символізують приспущені фани, а простір між ними – дорогу, якою вели людей на страту. Стели в нижній частині об’єднує розірваний вінок з калинових гілок, який символізує обірване життя. Вгорі композицію завершує хрест, на раменах якого зазначені роки 1944 - 2014, а в її основі – напис: «Вічная пам’ять невинно убієнним жертвам каральної акції…».

 

На церемонію відкриття пам’ятника прийшло чимало мешканців селища, молодь, духовенство… Ось лише з представників влади, окрім селищного голови, не приїхав ніхто.

 

 

 

 

ДОВІДКА:
В історії галицьких сіл було чимало трагічних сторінок. Але та, про яку піде мова далі, мабуть, була найстрашнішою для маленького села Слобідка, яке сьогодні належить до складу Більшівцівської селищної ради.
     Друга світова війна залишила на тілі району болючу рану. Фашистська окупація тривала довгих три роки. І німецька армія не була лояльною до місцевого населення. Саме тому чоловіки, а особливо молодь, пов’язували свою долю з боротьбою проти окупанта, ішли в підпілля ОУН, вступали в ряди УПА.
     7 березня 1944 року до приміщення управи у Слобідці під’їхало кілька підвод з гестапівцями. Німці наказали війтові Йосипу Засідку зібрати продукти для їх армії, а самі рушили у бік Більшівців.
     Війт відкрито окупантам не перечив, а подумки вирішив нічого німцям не давати.
     Вояки УПА знали про візит фашистів і влаштували засідку у будівлі, що знаходилася навпроти управи. Коли німці повернулися в село, їх зустріли нищівним автоматним вогнем. Бій тривав недовго. І лише четверо гестапівців загинуло від повстанських куль.
      Минали дні. Німці не поверталися. Тривога не покидала жителів села. Передбачаючи трагічний розвиток подій, частина жителів Слобідки покинула помешкання. Важко було переховуватись у навколишніх селах. Ті, що залишилися в селі, жили надією, що все минеться. На превеликий жаль, не минулося.
     У ніч з 13 на 14 березня окупанти оточили село. Помста була жорстокою. Горіли помешкання, а в них живцем згорали люди. Інших фашисти розстрілювали. Тієї страшної ночі загинуло близько півсотні слобідчан, згоріло 112 будинків із 141.
     На світанку окупанти зігнали всіх, хто залишився живими, у церкву Різдва Христового, маючи намір підірвати храм разом із затриманими. Врятував випадок. Дружина місцевого урядовця (чешка за походженням) зв’язалась з німецьким керівництвом у Бережанах і попросила не чинити масового вбивства.
     Людей випустили з храму і відразу ж розділили на дві групи. В одну – літніх людей і дітей, а в іншу – чоловіків, юнаків і жінок.
     Саме другу групу повели у Більшівці. Там, на майдані біля ратуші, чоловіків заставили копати могилу. Та потім і ці наміри змінили. Людей погнали на залізничну станцію,  посадили у вагон і відправили у Хриплин, де тримали цілу ніч, а звідки пішки доправили у Станіславську тюрму.
     Камери були переповнені. Допити тривали годинами. Люди мовчали. 23 березня затриманих повантажили у криті брезентом вантажівки і вивезли на єврейський цвинтар. Розстрілювали з пістолета по одному на очах у інших.
     Старші люди ще й сьогодні з жахом згадують страшні події 1944 року. Все прожите й пережите зринає сьогодні у пам’яті старшого покоління. Наче кадри із фільму жахів зринають перед очима... Кадр за кадром – вогонь, кров, десятки смертей, арешти... Страшно...
     Кривава акція залишила незагоєну відмітину у душах слобідчан, яка кровоточить і досі... Ті, що залишилися живими, не  ховались за чужі спини... Вони вижили в ім’я майбутнього.

 

ЛГ


17.03.2014 1108 1
Коментарі (1)

doc 2014.03.18, 09:25
Вечная и светлая память мои погибшим односельчанам!
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2681
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1540
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2794
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1918
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1961
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2422

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

186

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

636

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

770

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2002
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29423
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11310 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5311
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23533
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1758
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6262
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

990
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1312
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2285
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2760