Керівництво, колеги та рідні зі сльозами радості вітали прибулих із зони АТО, які місяць тому, згідно Наказу МВС України, поїхали у Донецьку та Луганську області, щоб виконати свій службовий обов’язок як працівників ДАІ так і патріотів України.
Ділилися враженнями, емоціями, багато не говорили не пояснювали, адже ситуація і так всім відома із джерел засобів масової інформації. Як завжди напружені ночі, неспокійні дні.
«Спали під відкритим небом, ні про жодні нормальні побутові умови перших два тижні не йшлося. Далі було легше, хоч якесь напівзруйноване приміщення, та все ж дах над головою», - розповідають інспектори.
Неодноразово потрапляли у перестрілку, але все минулося щасливо. Головне всі живі і здорові повернулися додому. Щоправда, в очах є смуток і біль недоказаного бо, як кажуть хлопці, про війну не розкажеш її треба пережити у своєму серці, свідомості, почуттях.
«Коли на місці величезного будинку-лікарні залишився пустир після вибуху, навіть цеглини жодної – то як це можна переповісти не побачивши на свої очі. Страшно, невиносимо страшно», – розповідає командир прибулого загону Віталій Пасяка.
