На Другу літню школу біохімії до Івано-Франківська з'їхалися студенти і науковці з усієї України (фото)

 

/data/blog/54793/bb3bbc208407d7231e2d7abb82639b49.jpg

 

Вже дургий день в Івано-Франківську на базі Кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника працює Карпатська літня школа з біохімії.

 

Цьогоріч, вже на другу школу, зібралися студенти, аспіранти і молоді науковці з різних куточків України: Києва, Дніпропетровська, Харкова, Херсону, Тернополя, Львова та Івано-Франківська.

 

Присвячена зустріч проблемам вивчення вільнорадикальних процесів у живих організмах, що є основним напрямком наукової діяльності колективу кафедри біохімії та біотехнології.

 

Сьогодні ж під час круглого столу учасники школи дискутували над питаннями місця науки біохімії в сучасному світі, а також проблем працевлаштування біохіміків як в Україні, так і закордоном.

 

Думки учасників розійшлися.

 

Студенти наполягали на тому, що нині біохімія в Україні не є популярною наукою і більшість випускників вишів, як правило, продовжують навчання у наукових установах, що зосереджені головним чином у столиці, або ж виїджають закордон, де генетика і біохімія розвивається на високому рівні. Відтак, студенти переконані, що держава повинна переглянути свою політику підтримки науки і більш практично подивитися на біохімію, як науку майбутнього. А це стимулювання розвитку промисловості, яка б інвестувала в розвиток науки і створення сучасних спеціалізованих лабораторій для навчання студентів, які обрали собі такий фах.

 

"В Україні існує зональність працевлаштування. В Києві завжди розвивалися наукові центри. В регіонах люди головним чином працевлаштовуються на підприємства... Закордоном в науку вкладають величезні кошти. Навряд, чи Україна зараз зацікавлена в цьому", - припустив студент Ігор з Івано-Франківська.

 

Науковці і аспіранти, які мають не один рік досвіду роботи у даній сфері, підтримують і розуміють проблеми сучасної молоді, однак переконують, що хороший фахівець знайде роботу без зусиль. Головне вміти доказати роботодавцю свої знання, отримані під час навчання і ніколи не шукати легких шляхів. Кажуть, що людина, яка обирає фах науковця повинна розуміти, що це - навчання протягом усього життя і сотні годин, проведених у лабораторіях за спостереженнями та розробкою новинок.

 

"Кафедра дає базу, алгоритм практичної роботи, решта вже залежить від самого випускника, його здатності до мислення і аналізу. Ми розуміємо, що зараз важко, і що в Україні складніше, ніж на Заході, але навіть у цих умовах люди працюють і щось створюють. Наші студенти завжди були найкращими", - переконаний професор Володимир Лущак.

 

Після тривалої дискусії учасники круглого столу зійшлися на єдиній думці, що біохімія як наука має велике майбутнє. За словами науковців, через 15 років генетика і біохімія можуть стати найпрестижнішими професіями у світі. Відтак запровадження сучасних досліджень із даних наук у практику це необхідність для держави, яка хоче розвиватися.

 

Загалом же керівництво ПНУ відзначає високі темпи розвитку науки в університеті і говорить уже навіть про покоління біохіміків, їхні контакти із закордонними науковцями і спільін проекти.

 

"Ми дуже задоволені темпами розвитку біохіміції в нашому унверситеті. Ті показники, які є на українському рівні засвідчують, що вона є найкращою в регіоні. Оскільки наш професор Володимир Лущак входить в 50 найкращих науковців України. Два молодих науковці його кафедри також входять в 50 найкращих молодих науковців. А це надзвичайно важливо для науки, бо ми бачимо тяглість покоління науковців, які продовжуватимуть і розширюватимуть анукову школу. З іншого боку ми свідомі того, що тут потрібна солідна державна політика, яка стосується біохімії, бо самі університети не в силі утримати такі напрямки. Якщо не буде такої державної політики, то біохімія в Україні не матиме можливості розвитку. З іншого боку ми, розуміючи ситуацію, яка зараз складається, основний акцент робимо на потужні грантові програми, які долучають наших науковців до грона європейських університеті і таким чином дають їм можливість розвитватися. Ми розуміємо, що наші науковці у такій ситуації мають диктат західних колег, яких цікавить та чи інша проблемати. Однак, в цій ситуації потрібно знайти середину - зберігати біохімічні школи, давати можливість їм розвиватися, бо перкеонаний, що на якомусь етапі буде вибух потреб в розвитку в Україні саме біохімії", - стверджує ректор ПНУ Ігор Цепенда.

 

Загалом, Школа проходитиме до 6 липня 2014 року. Співробітники кафедри мають багаторічний досвід роботи і міжнародне визнання у зазначеній галузі і радо поділяться своїми знаннями з учасниками Школи. Програма Школи передбачає проведення лекцій, практичних і лабораторних робіт, дискусій та круглого столу.

 

Друга Карпатська Літня Школи з біохімії триватиме до 6 липня, коли в мальовничому куточку Карпат – м. Яремчі, пройде її закриття. Заходи відбудуться за підтримки народного депутата України Олександра Шевченка.

 

Організатором та промоутером Школи біохімії є завідувач кафедри біохімії ПНУ, учасник списку ТОП-100 найбільш цитованих в світі українських науковців, професор Володимир Лущак.

 

/data/blog/54793/22f01affa6e3d828a11a12a82932ad0f.jpg

 

/data/blog/54793/26b4fea93990d58e635bed605466c487.jpg

 

/data/blog/54793/be4297007aa8540988eaffdac19fcb1d.jpg

 

/data/blog/54793/d67f4e9a285e29d727b32a6e0cd0ccf3.jpg

 

/data/blog/54793/88a077183343ed7005e85ddf22d7b17f.jpg

 

/data/blog/54793/fe5d7dc8d405b46cac20532bfcb3ea0c.jpg

Ректор ПНУ імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та професор Володимир Лущак

 

/data/blog/54793/3d65d7a2be5b5b1b2344661ba387b521.jpg

 

/data/blog/54793/9389f6aebc7a0377470f2069d2c9c7ce.jpg

Майбутні світила науки))

 

/data/blog/54793/d97e6dfd0e2ae6caaaf4eb61849d4ff5.jpg

 

/data/blog/54793/a20d95158aa9dd2b938e6b05e403aac1.jpg

 

/data/blog/54793/a5699f6394c28b0defaa449f8d8eb133.jpg

 

/data/blog/54793/3363e449fdd4c8d4846a78f6499ff4ee.jpg

 

/data/blog/54793/cd02382f954b815ec72f5ae0f77ee68f.jpg

 

/data/blog/54793/52333d3e754620bda05d90504db9651f.jpg

 

/data/blog/54793/34c21de4abd222939b7598dbf48e8db3.jpg

 

/data/blog/54793/f76f622facc1f232039d82d3d126fbcb.jpg

 

/data/blog/54793/de0151a97444edb3df1509848571f0be.jpg

 

/data/blog/54793/6ea436d251f7b2a1d98971d6e13f46e0.jpg

 

/data/blog/54793/c2c2fb04a2f6d0c5abd40a152d9888d6.jpg

 

/data/blog/54793/e4e10c0ae5829fbe5cd2123d8417e92b.jpg


02.07.2014 801 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3165
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1913
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2168
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5269
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21023
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2959

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

567

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

808

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1589

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1567
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15431
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8879
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3998
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

626
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

625
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4910
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4152
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

3795
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

222
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1452
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1388
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2135