Вчорашнім опозиціонерам з "колоди" відомих політичних облич, повернення у владу яких відбулося завдяки Майдану, довелося виділити його представникам окрему квоту на владних посадах (або хоча б створити таку видимість). Новоприбульцям, до яких належить і заступник міністра доходів і зборів Михайло Ноняк, часто-густо бракує досвіду та фахових знань, що є очевидним серйозним викликом для втілення у життя тих змін, якими мотивувалася їх поява у високих чиновницьких коридорах.
DT.UA спробувало через особисте спілкування з'ясувати, чи справді "сотник з Майдану" здатен, згідно з покладеними на нього посадовими обов'язками, ефективно вести боротьбу з корупцією у структурі, через яку йдуть найбільші держбюджетні потоки в країні.
Скажемо відверто, далеко не всі відповіді нас задовольнили повністю. А поки інтерв'ю готувалося до друку, Кабмін оприлюднив на своєму веб-сайті положення про Державну фіскальну службу України, створення якої передбачалося на заміну Міндоходів відповідно до оголошеної ще у травні урядової постанови (№236 від 21 травня 2014 р). Як також зазначається у повідомленні прес-служби КМУ, головою Державної фіскальної служби призначено Ігоря Білоуса, першим заступником голови став Володимир Хоменко, заступником — Анатолій Макаренко.
Як бачимо, прізвища Ноняка серед перелічених немає. У відповідь на запитання DT.UA з цього приводу в прес-службі Міндоходів повідомили, що на антикорупційному заступникові голови відомства це поки що ніяк не позначиться, адже процес ліквідації Міндоходів буде тривалим (структури апарату нової служби ще немає), а до його закінчення всі залишатимуться при нинішніх посадах і повноваженнях. Тож нам доведеться лише чекати подальшого розвитку подій, а тим часом пропонуємо читачам DT.UA скласти власне враження про нашого співрозмовника та його діяльність на нинішній посаді.
— Розкажіть, будь-ласка, як ви все-таки опинилися на нинішній посаді, адже і освіта у вас не фахова, і досвіду подібної роботи немає?
— Я — людина з громадськості. Були конкретні суспільні вимоги щодо того, аби у владу прийшли нові люди, які могли б оновити діючі процеси. Мене не привів якийсь конкретний політик. Моєму приходу на посаду заступника міністра передував ряд обговорень — серед громадськості, між сотнями Майдану. Ми радилися з усіх питань, вирішували, як надалі працюватиме держава: після повалення бандитської влади необхідно було, щоб на керівні посади прийшли люди, які могли б змінити вироблені роками корупційні схеми. Я мав співбесіду із Яценюком, а потім на Кабміні. Фактично я пройшов по квоті Майдану, а уряд мою кандидатуру схвалив.
— Але невже ви вважаєте рівень своєї компетенції достатнім для того, щоб займатися аналізом серйозних фінансових схем?
— Проходячи певний підприємницький шлях, набуваючи досвід громадської роботи, мені доводилося стикатися та взаємодіяти з чиновниками, податковою та митною службами. Для мене немає на цій посаді принципово нової інформації. Якщо мені трапляються невідомі, нові поняття, я навчаюся. Звісно, я не професійний податківець, аудитор чи бухгалтер. Відкриваючи Митний чи Податковий кодекс, я дечого не знаю, якихось термінів чи понять. На щастя, поруч зі мною є люди, що допомагають мені розібратися. Не всі ж тут бандити і корупціонери, тут є і порядні працівники, що присвятили цій роботі життя.
— Обійнявши посаду заступника міністра, ви розділили керівництво головним оперативним управлінням з іншим заступником — Володимиром Хоменком. Як саме розподілено ваші обов'язки? Хто за що відповідає?
— Володимир Хоменко на сьогодні відповідає за співробітників податкової міліції — це головне слідче і головне оперативне управління. Я відповідаю за управління внутрішньої безпеки — службу, яка фактично контролює діяльність всередині міністерства, в тому числі і роботу співробітників податкової міліції. Частково я відповідаю за боротьбу з контрабандою та митними правопорушеннями. Також мені підпорядкований підрозділ, що займається боротьбою з відмиванням доходів. Наприклад, якщо податковий міліціонер щось вимагає від підприємця, і нам про це стає відомо, то ми розпочинаємо службову перевірку.
— Однак не секрет, що саме співробітники податкових і митних органів нерідко є організаторами всіляких схем з ухиляння від сплати податків, "кришуючи" та покриваючи їх з використанням службових повноважень. Як у такому разі ваші підрозділи співпрацюють? Ви задоволені рівнем координації?
— Співпрацюємо ми нормально, але певні питання у нас виникають щодо кадрових призначень. Я сюди прийшов, крім усього іншого, для того, аби замінити корумпованих працівників. Володимир Хоменко — людина з системи, я — з іншого боку барикад. З моєї точки зору, не дуже правильно, що я не маю можливості призначати людей і фактично є заручником обставин. Адже я не можу робити кадрових призначень у підрозділах, які мені підпорядковані.
— Тобто Хоменко блокує ваші пропозиції?
—М'яко кажучи. Йому не дуже подобається, що ще хтось здійснює контролюючу функцію у міністерстві.
— Раніше вже оприлюднювалося чимало цифр щодо масштабів зловживань за попереднього керівництва МДЗУ. Цифри звучали не лише різні, а й різних порядків — то 6 млрд, то 16 млрд, то 300 млрд грн. Чи можна дати конкретні роз'яснення щодо їх походження, та на чому вони насправді ґрунтуються?
— У ході кримінальних проваджень, відкритих ГПУ, наше управління внутрішньої безпеки провело ряд службових розслідувань, результати яких невтішні — колишніми посадовцями було організовано схему ухиляння від сплати податків, у якій були задіяні щонайменше 250 осіб з керівного складу податкової та значна кількість підприємств. У результаті цієї оборудки державі було завдано збитків на суму понад 6 млрд грн.
Масштабними також були факти незаконного відшкодування ПДВ. Не тільки підприємства, наближені до колишніх перших осіб держави, ухилялися від оподаткування, так ще їхнім конкурентам працювати не давали. За оцінками Міндоходів, тіньовий обіг через податкові ями торік становив понад 300 млрд грн, а середньомісячний обсяг схемного кредиту у 2013 р. сягав 3,9 млрд грн. У результаті цього держбюджет недоотримав десь близько 50–70 млрд грн.
— Є чимало питань і до показників ефективності антикорупційної діяльності в міністерстві, які ви оприлюднювали. Чи можна розповісти про них детальніше, та як можна їх трактувати?
—За останні півроку ми розпочали 256 кримінальних проваджень, 85% з яких було відкрито за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки. Для порівняння, торік цей показник становив 69%. Сюди не входить контрабанда чи відмивання, це лише податки, збори та платежі, які мали би бути зібрані, але шляхом корупційних схем сплачені не були. Зазначені зловживання завдали державі матеріальних збитків майже на 259 млн грн. А своєчасне виявлення цих злочинних схем допомогло попередити завдання збитків на суму понад 8 млн грн. Розпочато 17 кримінальних проваджень за хабарництво. Загальна сума одержаних хабарів за цими 17 справами — понад 164 тис. грн.
— Ви вважаєте ці суми значними з огляду на обсяги фінансових зловживань, про які йшлося вище? Чи не смішно?
—Звичайно, ці суми і порівняти не можна, але вони значно перевищують минулорічні показники. За півроку ми провели більш як дві тисячі перевірок, за результатами яких винесено
500 офіційних застережень,
526 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено 38 осіб. За цих же півроку підрозділами внутрішньої безпеки перевірено понад 800 звернень від фізичних чи юридичних осіб.
— Чи не може так бути, що частина цих звернень — спроба тиску й на добросовісних працівників? Комусь не подобається його колега, або він заважає "працювати" корупціонерам?
—Є і таке, звичайно. Час від часу у нас є такі випадки, особливо стосовно співробітників податкової міліції. З тих 800 звернень, що до нас надійшли, лише 200 підтвердилися. Як бачимо, значний відсоток скарг, що надходять до нас, зокрема на гарячу лінію "Пульс", не мають під собою порушень. Але ми перевіряємо всі звернення, в тому числі й анонімні. На жаль, досі є випадки, коли податкова міліція цілеспрямовано шукає, так би мовити, "солодкого" підприємця, знаходить якісь огріхи (а їх завжди можна знайти), а потім вимагає певну винагороду. Але на сьогодні це радше поодинокі випадки, аніж система, яка раніше безперебійно працювала і в якій керівники податкової просто "кришували" цілий ряд фірм і майданчиків.
— Що ви могли б розповісти про конкретні механізми, які зараз застосовуються для боротьби з корупцією у вашому відомстві? Наскільки їх можна вважати ефективними та як удосконалювати, бо інакше всі обіцянки посилити боротьбу з корупцією звучать лише як гасла, які вже давно всім набили чималу оскомину?
—Наразі ми або самостійно розпочинаємо перевірки у справах, які видаються підозрілими, або реагуємо на скарги від громадян. На жаль, у нас немає системного підходу до антикорупційних заходів… Незабаром ми плануємо проводити соціологічні дослідження серед платників податків щодо виявлення основних корупційно-вразливих, так би мовити, напрямів діяльності. А вже на основі цих досліджень готуватися до конкретних корупційних ризиків.
Бракує нам і матеріально технічного забезпечення. Досі, наприклад, не виключений людський фактор при митному оформленні, який у більшості випадків і спонукає до задіяння корупційних схем.
Та найбільша, напевно, проблема полягає в тому, що наше міністерство утворене з двох служб — податкової та митної, які поєднали навмисно для того, щоб узгодити їхню роботу та посилити взаємодію цих відомств. Але порозуміння між цими структурами немає. Я збираю керівників департаментів, спілкуюся з ними і розумію, що у них досі відсутнє сприйняття того, що вони мають працювати як єдиний механізм. Митниця діє окремо, податкова — окремо, діалогу між ними немає.
— І все ж таки, чи можна детальніше розповісти про конкретні види зловживань податківців і митників, які зараз викриваються? Що можна їм протиставити?
—Із загальної кількості правопорушень близько 40% — це зловживання владою або службовим становищем, 20 — так звана службова недбалість, 15 — підробка документів і близько 10% — хабарництво. Із загальної кількості відкритих цього року кримінальних проваджень 146 злочинів було вчинено податківцями, 18 — співробітниками податкової міліції, 54 — митниками.
На жаль, не так легко довести справу до суду. Наприклад, моє відомство готує матеріали щодо певних осіб, яких ми підозрюємо в участі у корупційних схемах. Частина цих матеріалів не йде далі прокуратури, а ті, що доходять до суду, не призводять до якихось суттєвих наслідків для корупціонерів. Ми, для прикладу, вимагаємо п'ять років позбавлення волі, а суд виносить вирок — два роки умовно чи рік умовно.
Навіть за півроку не можна подолати ту тотальну корупцію, яка існує в Україні. Має бути загальнодержавне розуміння цих проблем. Наразі єдиний спосіб впливу на людей, що зловживають своїм службовим становищем, — це оприлюднення цих матеріалів і тиск з боку громадськості.
— Як визнається керівництвом МДЗУ та якщо судити з останніх опублікованих цифр, зараз у відомстві, по суті, йде тотальна кадрова чистка. Як швидко заповнюються вакансії, та де гарантії, що новоприбулі будуть кращими за попередників? Ви закликаєте до підвищення відповідальності, а якими можуть бути стимули для більш чесної роботи?
—На сьогодні існує гранична кількість працівників міністерства — близько 57 тис. осіб. Це надзвичайно багато. Якщо запровадити всі програми, які ми плануємо реалізувати, то для адміністрування податкових зборів така кількість співробітників не потрібна. Ми вже звільнили близько 10% працівників. Наразі наш кадровий резерв — це ті податківці, які мають досвід роботи, але не могли працювати, оскільки вони не "свої" і не "з Сім'ї". Також це підприємці, які готові залишити бізнес заради служіння державі, та представники громадськості.
— Вибачте, а яка зараз середня заробітна плата у міністерстві? Чи достатня вона для того, щоб підприємці погодилися залишити бізнес і, як ви кажете, служити державі? Може, мотивація все-таки зовсім інша?
—Погоджуюсь, сьогодні чиновники мають смішні заробітні плати. Я сам за три місяці отримав загалом 7300 грн. Мій посадовий оклад 4800 грн, я не отримував ні надбавок, ні премій. При цьому через наше відомство проходить 85% надходжень державного бюджету, а середня зарплата у міністерстві — 3000 грн, і лише 5% співробітників отримують зарплату більш як 5000. Ми плануємо за рахунок скорочення працівників і збереження фонду заробітної плати підвищити зарплату співробітникам удвічі.
— Але ж автоматично збільшиться й виробниче навантаження на тих працівників, що залишаються. А як щодо ефективності їх роботи? Чи не вийде так, що після скорочення штати знову з часом почнуть розростатися?
—Ми бачимо певний потенціал, люди, що тут працюють, можуть зробити набагато більше. Ми впевнені, що держава може збирати більше податків. Для цього необхідно більше працювати та створити сприятливі умови для підприємців.
— Хіба збирання більшої кількості податків — це більш сприятливі умови? Скоріше, це варто трактувати, як нове посилення фіскального тиску…
— Ні, мова йде про умови ведення бізнесу, які стимулювали б вихід підприємців із тіні. Щоб люди хотіли чесно працювати і чесно платити податки. Ми запропонуємо бізнесу відкритий діалог, прозорі та чесні умови співпраці. Крім того, і боротьба з корупцією допоможе підприємцям працювати відкрито…
— Це поки що звучить лише як декларації та лозунги, тож із часом побачимо, а поки що давайте краще про конкретику. От ви висували тезу про необхідність передачі Державній фіскальній службі функції реалізації конфіскату для збільшення надходжень до бюджету. Чому ми маємо повірити, що така передача стане корисною для держави і що у вашому міністерстві ефективність підвищиться? Адже що там, що там — чиновники, і з боку це виглядає лише як спроба перетягувати ковдру "солодких" повноважень…
— Ми спостерігаємо значні зловживання з боку Державної виконавчої служби. Мова йде виключно про митний конфіскат — майно, оцінене та вилучене митницею, що зберігається на митних складах та охороняється митниками. По-перше, для проведення повторної оцінки майна виконавчою службою необхідно залучати додаткові державні кошти. По-друге, продаж конфіскату не завжди відбувається відкрито та чесно — вартість майна навмисно занижується, а продають його часто "своїм" покупцям. У результаті до держбюджету потрапляє менш як десята частина вартості конфіскованого майна. Понад чверть усього майна уціняється, значна частина знищується або передається безоплатно. Середній показник прийнятих рішень про знищення майна — 50%, а про безоплатну передачу — 30%. Реалізується на ринку не більш як 5% усього митного конфіскату.
Крім того, специфіка виконавчого провадження не передбачає бухгалтерського обліку операцій з конфіскованим майном, моніторинг його продажу не ведеться. Часто ми не можемо отримати реальну інформацію про розрахунки та вартість майна, вже переданого на реалізацію. Додайте до цього непрозору організацію аукціонів і ви отримаєте багатомільйонну корупційну схему. Торік у Державній виконавчій службі перебувало майна на суму понад 473 млн грн, але від його реалізації державний бюджет отримав лише 18,3 млн грн. Одну частину конфіскату було уцінено, іншу — безоплатно передано або знищено, а решта так і залишилася на складах митниці.
Звичайно, побачивши цю картину, ми рекомендували виконавчій службі при оцінці майна враховувати вартість митних платежів і посилили контроль над розпорядженням майном. Однак це лише превентивні заході, а система реалізації конфіскату потребує докорінних змін.
— Ще одна з ваших тез стосується необхідності запровадити автоматизацію митного контролю не тільки як дієвого заходу щодо забезпечення безперебійної роботи контрольно-пропускних пунктів на кордоні, а й методу викорінення корупції та хабарництва. Де взяти для цього кошти та як зараз просувається процес автоматизації?
— На сьогодні у нас 81 автомобільний пункт пропуску, оснащені вагами для зважування легкових і вантажних авто лише 27 пунктів, 7 з цих ваг несправні, решта — застарілі. Що ми маємо в результаті? Машина заїжджає на митний контроль, у документах зафіксована одна вага, реальна вага значно більша, відповідно, бюджет втрачає частину надходжень. Ми плануємо запровадити вагові комплекси поосьового зважування в русі та фотофіксацію транспортного засобу з розпізнаванням номерного знака. В нас уже готовий проект такого переоснащення автомобільних пунктів пропуску. Впровадження проекту заплановане в три етапи протягом трьох років, вартість технічного переоснащення автомобільних пунктів пропуску коштуватиме близько 5 млрд грн, фінансування якого передбачається за рахунок технічної допомоги. Якщо нам вдасться реалізувати цей потужний проект, за рік чи два ці витрати повернуться у вигляді митних надходжень. Зараз митниця в середньому збирає податків 130 млрд грн на рік, а при належному контролі та оснащенні ця сума може подвоїтися.
Більш того, ми зможемо відслідковувати весь шлях товару від митниці до покупця: якщо товар легально в Україні не продається, то яким чином він сюди потрапив, хто закрив очі на те, щоб він перетнув кордон, доїхав до місць роздрібної торгівлі і був проданий без сплати відповідних зборів? Це і буде той системний підхід, якого, на жаль, зараз нема.
Юрій Сколотяний, Юлiя Самаєва
«Дзеркало тижня. Україна»
