Хребет має назву Каменистий, тому що тут є велика кількість циклопічних каменів і кам’яних скель пісковика. Рідко де ще в горах доводиться бачити так виразно, від низу до верху гори, як тут, геологічну деформацію карпатського флішу, викликану горотворними рухами земної кори, у результаті чого і посів Хребет Каменистий.
Він звисає на Рибницею, скелею довжиною 200-300 м, з ухилом у напряму річки.
Найбільші кам’яні глиби називаються Пугач (Каня), Камінь Довбуша, Крісло Довбуша. Більшість з цих скель є своєрідними свідками минулих епох — вони мають чіткі відбитки давніх морських молюсків, вік яких мільйон літ. Розповідають, що наймальовничішу із скель, яка тепер заховалась у заростях велетів-буків, смерек та інших дерев, а на початку минулого століття була видна звідусіль, облюбував собі опришківський ватажок Олекса Довбуш.
Тут він обговорював остаточні плани нападів на Косівських богачів та перепочивав, повертаючись у Чорногору. Культові камені (Крісло Довбуша, Камінь Довбуша, Каня, Печера Довбуша), комплекс петроглітів, вруби дерев’яних конструкцій вказують на сакральний характер пам’ятки, а її структура свідчить, що на хребті Каменистий було стародавнє святилище.
Колись гору наші предки використовували не тільки з ритуальною метою, а й дуже зручний та надійний природний оборонний форпостю.
Саме тут, ще з княжих часів, біля підніжжя Каменистого хребта, діяло укріплене поселення Город (град–городище).
Цей Град входив у систему укріплень Карпатської оборонної лінії, які контролювали доступ до головних гірських шляхів та рятувала за своїими оборонними стінами жителів навколишніх сіл від набігів ворогів. Від древнього укріплення до наших днів збереглися залишки городища — місця, де стояв Город та його вали.
