Днями в Івано-Франківськ завітав міністр молоді та спорту України, голова Олімпійського комітету України Вадим Гутцайт. Міністр відвідав звітно-виборну асамблею, де визначили нового керівника. Ним знову став Мирослав Карабін.
Зокрема, Мирослав Карабін став керівником НОКу в Івано-Франківській області на 2023-2026 роки.
«Щиро дякую за довіру до мене та організації. Ми — олімпійська родина Прикарпаття, яка входить у велику олімпійську родину України.
Є багато проблем, але крок за кроком ми розв'яжемо ці питання. Кожен з нас розуміє, одному це буде складно, але разом ми все зможемо», — поділився після оголошення результатів Мирослав Карабін.
Разом з тим, добігає до завершення зимовий цикл спортивних змагань. Також, стоїть питання із популяризацією спорту серед дітей. Водночас чимало дітей та молоді виїхали з України через повномасштабне російське вторгнення. Відтак, для того, щоб вони хотіли повернутися — необхідно створювати комфортні умови.
Про ці та інші теми Фіртка поспілкувалася з очільником Олімпійського комітету в Івано-Франківській області Мирословом Карабіним.
Як Вам вибір Вадима Гутцайта на пост президента Національного Олімпійського Комітету? Бо був і Беленюк й інші спортсмени.
Я можу навести такий приклад: я закінчив вищий навчальний заклад, і ви теж. Ми балотуємося на якусь посаду. Але ви, крім цього, попрацювали на організаційній роботі. Тобто, є певний життєвий досвід. Щоб прийняти таку роботу — це не просто сісти в крісло і керувати, потрібно знати певні нюанси, складності та вміти протистояти різноманітним перепонам, які можуть траплятися.
І якщо взяти Олімпійського чемпіона Жана Беленюка, я нічого не маю проти нього, але Гутцайт має досвід, а Жан — ні. Потрібно було зустрічатися із людьми, запитати, чим допомогти, на що звернути увагу, де кошти взяти — це все рутинна робота, яку необхідно робити.
Тому, я вважаю, що досвід та професійні знання повинні кожного року збагачуватися. Якщо ти не маєш цього, то я не маю нічого проти. Можливо, пройде певний період часу, і Жан прийматиме активну участь в різних аспектах нашої роботи, тоді ж, чому його не обрати?
Вибори — це не тільки мій голос. Це — вибір багатьох людей. І що важливо, який великий відрив був.
Минулого тижня відбулась зустріч із головою НОКу. Які питання вдалось обговорити?
Що планують у місті та області?
Через те, що триває повномасштабна війна, сильно планувати ми не можемо. Але ми всі віримо у Збройні сили України та нашу перемогу. Згодом потрібно буде розбудовувати державу.
Так, ми сьогодні у відносно безпечніших умовах, ніж східні, південні області та ті регіони, де тривають бойові дії. Нам тут також треба наближати перемогу та всіляко підтримувати наших захисників. Ми розташовані ближче до кордону, ми — європейська країна. Нам треба проводити спортивні змагання із нашими європейськими друзями.
На жаль, Схід ми не зможемо швидко відбудувати та розмінувати, тому потрібна певна кількість часу. У спорті — часу немає. Ми повинні продовжувати роботу. Сьогодні, багато тих спортсменів, які переїхали сюди вимушено, проводять свої тренування тут.
Є величезна проблема — Олімпійські ігри, але я думаю, що Бог добрий, а люди розумні. Я маю на увазі, що ми не допустимо ні росіян, ні білорусів до тих змагань.
Наразі Міжнародний олімпійський комітет заявляє, що планує допустити росіян та білорусів до змагань. І наша реакція така, що якщо будуть вони — не буде нас.
Олімпіада один раз на чотири роки, чи можна її пропускати у такій ситуації?
Якщо взяти сторону спортсменів, то ви розумієте, що таке може бути один раз в житті. Спортсмен у хорошій формі потрапляє на Олімпіаду та здобуває якусь нагороду. Це ціль його життя — він наполегливо йде до цього.
Через це вкрай складно недопустити спортсмена. Але я думаю, що ми всі: і європейська спільнота, і світова, розвинуті країни, — робитимемо все можливе, щоб не допустити росіян та білорусів. А ми ж повинні змагатися як цивілізована європейська країна.
Українська влада спілкується та зустрічається із багатьма керівниками міністерств інших країн. Також, ми бачимо, що робить Президент України для того, щоб не допустити росіян та білорусів. Ці всі дії — доволі потужний рух.
Я думаю, що нам вдасться переконати олімпійський комітет, що агресору не місце у таких змаганнях. Ба більше, багато їхніх спортсменів теж представляють збройні сили країни-терориста, вони складали присягу.
Поки що тривають обговорення. Рішення ще немає. Голова МОКу Томас Бах десь бачить, що можна допустити їх під нейтральним прапором, вони розглядають різні варіанти.
Я, читаючи різні статті, спілкуючись із різними людьми, бачу, що світова спільнота проти того, щоб допускати до змагань росіян та білорусів.
Після зустрічі із головою НОК України, міський голова Руслан Марцінків заявив, що є на меті збудувати Палац спорту.
Чи це реальне завдання?
На превеликий жаль, за роки незалежності, ми не збудували жодного спортивного об’єкту, який відповідає сучасним вимогам. Ми маємо прекрасних спортсменів, які були на Олімпіадах, здобували нагороди на різних європейських та світових майданчиках. Але, ми бачимо, у яких умовах вони тренуються. Вкрай важливо покращити їх.
Якщо зробити хороші бази, то було б ще більше молоді, яка б вела здоровий спосіб життя. Є талановита молодь і є тренери, які можуть готувати спортсменів.
Тому, коли Руслан Марцінків заявляє, що у місті хочуть таке зробити, то він розуміє, що це потрібно робити, що це на часі.
В Івано-Франківську будують багато будинків, але для комфортного життя у місті, потрібно мати, де працювати, де вчитися і мати місце для спортивного дозвілля. Людям потрібні не тільки робота й дім, є ще інші речі. Я не кажу, що треба по барах ходити. Хтось хоче у теніс зіграти, хтось у бадмінтон, хтось відвідати басейн — й ці речі мають бути доступними.
До слова, ми відкрили стадіон легкоатлетичний, але він ще не повністю готовий. Наразі ще немає дозволу для того, щоб проводити змагання чемпіонату України та міжнародного рівня.
Також ми не маємо басейну. Є у технічному університеті нафти та газу, але він студентський. Той, що є у коледжі — теж для навчання. Буває таке, що ми проводимо змагання, а студенти не можуть провести навчання. Тому ми повинні мати міські, обласні спортивні зали та комплекси для різних видів спорту.
А яка ситуація із фінансуванням на цей рік?
Ситуація складна, але ми навіть не ставимо якісь запитання. Ми все розуміємо: триває війна, ми маємо перемогти — і всі гроші йдуть на наближення перемоги. Це величезні кошти, і ми не будемо сперечатися. Є певні можливості. Дякуємо за те, що маємо.
А чи можливі певні доходи завдяки спонсорам?
Знаєте, світ не без добрих людей. Є люди, які підтримують: хтось бокс, хтось легку атлетику, кожен по-своєму.
Проста ситуація: військові, які воюють на фронті. У школах немає фізкультури, там того нема, там того. А для того, щоб боронити державу, треба бути, по-перше — розумним, а по-друге — фізично сильним.
Слава Богу, українці — свідомі та мудрі люди, а не такі, як ті орки, що підступно вторглись на чужу територію. Але знову ж таки, тут вкрай важливим аспектом є те, що українська нація має бути фізично здоровою.
Простий приклад: це важливо навіть для того, щоб снаряд перенести. І тоді виникає логічне запитання:
"Якщо дитина не займається, не відвідує секції, то як вона може бути фізично сильною?".
У світі поважають розумних та сильних. Тому наше завдання виховувати таких дітей, які згодом сформують кістяк нації.
Як популяризують спорт в області?
Ми проводимо різні олімпійські уроки, олімпійські дні, їздимо з олімпійцями у школи та дитячі садочки. Ми не проводимо змагання якогось рівня, ми проводимо різні заходи для популяризації.
Коли приходить учасник Олімпійських ігор, то дітям цікаво провести з ними якусь розминку, побігати, зробити фото чи, наприклад, отримати подарунки.
Звертаємо також увагу на роль Відділення олімпійського комітету області. Ми не готуємо спортсменів високого класу, ми працюємо над тим, щоб залучити якнайбільше дітей до здорового способу життя.
Дітям це цікаво, тому вони відвідують різні секції.
Поговорімо більше про зимовий сезон. Як оцінюєте його для області та України?
Щоб ми могли конкурувати із провідними країнами, ми повинні налагоджувати роботу спортивних баз. Зараз розпочала діяти федерація біатлону. Відкрили центр зимових видів спорту. Сьогодні з'явились спортсмени.
Наприклад, Євген Марусяк, якого я знаю ще з малого віку. Є ряд тренерів, які непогано готують. Минулого року, три спортсмени були на Олімпійських іграх у Китаї. Високого результату вони не показали, але сьогодні за Марусяка вже заговорили у світі. За нашого спортсмена, з Верховинщини.
Щоб популяризувати спорт, потрібно будувати спортивні бази. Треба трохи більше фінансування. Але я впевнений, що після перемоги ми звернемо увагу на це. І з міністром ми також говорили про будівництво багатьох спортивних споруд.
Чи є приріст дітей до зимових видів спорту?
Є. Діти хочуть займатися спортом. Але питання у тому, до якого тренера дитина потрапить. Ось тут є моменти. Дитина, як та губка, і якщо їй цікаво, то вона буде ходити та займатися.
Також є складність у тому, щоб добиратися. Треба думати спільно з усіма, як добиратися. Щоб ми проводили збори не тільки для спортсменів, які вже представляють щось із себе, але й не забували новачків підтягувати.
Для цього потрібно працювати із місцевим самоврядування?
На мою думку, місцева влада теж має допомагати. Як мінімум, щоб якийсь спортивний автобус був. Але повторююсь, дай Боже, щоб закінчилася війна й тоді зрушення точно будуть.
Як Ви оцінюєте виступ команди “Легіон” по ходу сезону? Чи є перспективним хокей в області?
Я взагалі підтримую позицію, що ось сьогодні чемпіонат проводиться, Херсон переїхав у Калуш, ще команди трохи переїхали, клубів взагалі не багато (у чемпіонаті України по хокею виступає шість клубів — ред.).
Добре, що хокей розвивається, ми беремо участь, популяризація хокею є, є хокеїсти. Тобто, підростає покоління. Але я б більше звернув увагу на дитячий хокей. У нас немає таких коштів, щоб розвивати дорослий хокей.
Сьогодні багато дітей переїхали із Харкова, Маріуполя та інших міст, де вони займалися цим видом спорту. І в нас в області є чимало таких дітей. То вчімося, ставаймо на лід. Не за великі кошти. І я думаю, що від цього було б більше користі для хокею в нашій області.
От ми їздили у Коломию, на вулиці заливають арену біля комплексу "Локомотив": діти змагалися. І хіба це не супер? Без якихось величезних витрат і діти були задоволені.
Тому, я вважаю, що дитячий хокей треба розвивати.
А те, що наразі немає льодової арени в Івано-Франківську, — це є проблема?
Вона була приватна. Ми не можемо власнику сказати, що робити з нею. Однозначно, потрібно, щоб арена була в Івано-Франківську. Але її треба утримувати — це складно. Тому міська влада має думати, як краще це питання організувати.
Сьогодні це не на часі, але через 5-10 років можна буде дійсно задуматися над цим.
Ви також тренер по боксу. Яка ситуація із цим видом спорту?
Бокс серйозно підтягнувся. Ми обрали президента Федерації боксу Івано-Франківської області. Ним став Роман Мулик. Зібрали хлопців, тренерів, об’єднали всіх. Бо, коли немає об’єднаної структури, нічого не вийде.
Нещодавно провели Чемпіонат України по боксу серед еліти. Йдеться про кращих боксерів, які цього року розпочинають підготовку до ліцензійних турнірів Олімпійських ігор. Приїхали серйозні спортсмени, але наша область теж виступила непогано. Нам вдалося провести все на високому безпековому рівні.
Відкриваємо і далі відділення боксу. В різних районах є початкові відділення. І вони мають можливість змагатися між собою. Коли ти постійно в одному залі, то починаєш набридати одне одному. Тому радію, що вдалось поїхати в різні міста.
По області не один-два зали, а вже 10-15. Для дітей це цікаво. Діти виїжджають на змагання: тут нам не треба великих коштів. Батьки домовилися, автобус знайшли, взяли щось перекусити, побоксували та вернулися. Як можемо, так і виживаємо.
Ось у мене майже кожної суботи проходять змагяння, де беруть участь, як і спортсмени з нашої області, так і з інших областей.
З франківських боксерів є претенденти на олімпійську ліцензію?
Є Михайлушко, є Ткачук. Вони призери змагань. Є дівчата. Та багато інших спортсменів. Олімпійська ліцензія — це лотерея.
У нас є велика складність, Президент всесвітньої Федерації боксу — росіянин, друг путіна. Ми ніяк не можемо його виштовхнути. Вони купили маленькі федерації завдяки "Газпрому".
У Польщі будуть Європейські ігри. Я думаю, що наші друзі, поляки, не відкриють візи для росіян та білорусів. А ось на Чемпіонат Світу в Узбекистані, найімовірніше, ми не поїдемо.
Є ризик того, що у 2024 році не буде боксу на Олімпіаді?
Можливо, якщо буде такий підхід до справи. Ось, наприклад, ви — керівник всесвітньої федерації, путін дав вам "Газпром", який все купує. Це питання стоїть на порядку денному. Як ми вийдемо із цієї ситуації? Є складності.
Ми працюємо, нас підтримують, але сьогодні ще немає рішення, як поміняти цього лідера. Доброго я нічого не бачу, тому, якщо буде такий підхід і та людина при владі, то можемо вилетіти з Олімпійських ігор.
Але вірю, що Бог добрий та все розв'яжемо у кращу сторону.
Що цікавого планують в області із спортивних подій?
Є календар змагань. Наразі не можу сказати, що плануємо. Але у травні хочемо провести Олімпійський день: запросити туди всі відділення олімпійських комітетів держави, провести день серед дітей загальноосвітніх шкіл, будуть локації із різними видами спорту.
Ми робимо це для того, щоб залучити якомога більше дітей до спорту, щоб діти побачили і спробували все, що захочуть. Напевно, будемо робити сходження на Говерлу.
Це буде десь у другій половині травня, але точної дати ще немає.
Думаю, що це буде цікавий захід для усіх: і для тих, хто з нашої області, і для тих, хто переїхав сюди вимушено.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
