Гарант війни

 

 

 

После минских переговоров слышу от многих своих российских и украинских друзей знакомое присловье, обычно употребляемое в кругах поклонников кремлевского правителя: "Путин всех переиграл". Получил все что хотел, заставил Украину содержать Донбасс и даже провести конституционную реформу, которая гарантирует особый статус оккупированным Россией районам этого региона. А взамен что? Прекращение наступления? Вот уж действительно гроссмейстер!

 

Но давайте подумаем хладнокровно - а что он выиграл на самом деле? Я вообще ни одной минуты не думаю, что Россия будет выполнять пункты минских договоренностей. Она сорвет их так же, как сорвала все предыдущие перемирия, просто потому что война - единственное доказательство политической состоятельности и самого Путина, и возглавляемого им государства. Ну а если решит не воевать, а согласится с зафиксированным в Минске компромиссом? Выведет войска, обеспечит проведение местных выборов, примет "децентрализованную" конституцию и закон о "временных особенностях управления" оккупированными районами, передаст Украине контроль над ее границами. Вот что дальше? Сколько времени продержится на Донбассе российское влияние? Месяц, два, три?

 

Я даже не буду напоминать о том, что в отсутствие чужой армии реальное влияние оказывает страна, которая платит деньги. И если Россия не хочет платить за Донбасс - значит, ей рано или поздно придется о нем забыть. Может быть, Путин думает влиять через местную, прошу прощения, элиту? Конечно, депутатами местных советов будут избраны вовсе не сторонники Народного фронта Яценюка и Турчинова - и даже не выдвиженцы Блока Порошенко. Победят те же люди, которые всегда побеждали в Донецке и держали за горло его жителей, - выдвиженцы местных "олигархов". Да, среди них будут и некоторые нынешние "полевые командиры", но они коррумпируются со скоростью света, когда узнают, что помимо чужих квартир и гуманитарки можно будет разворовывать бюджет.

 

И никакого диалога с представителями этих местных советов Киеву вести будет не нужно. За всех этих маленьких жадненьких депутатиков диалог с Киевом будет вести один-единственный Ринат Ахметов - собственно, он даже сейчас его ведет, и если бы ему не мешала Москва, все эти Захарченки были бы у него уже в кармане, а сбежавший из кармана Плотницкий нашел бы свое уютное местечко в ящике гардероба луганского хозяина Ефремова. Ведь население оккупированного Донбасса, которое не смогло выйти на Майдан вместе со всей страной и потом остановить войну, так и осталось обществом крепостных. И у этих крепостных есть хозяин. И этот хозяин - не Путин. Вернее, Путин хозяйничает там только тогда, когда стреляет. А значит, он не может не воевать на Донбассе. Сейчас он остановился из страха перед экономическим крахом и большой войной. Но ему еще нужно будет решить для себя, что важнее - этот страх или Украина.

 

Или вот кто-то возмущается, что в Минске даже не вспомнили о Крыме - будто согласились с оккупацией полуострова. Можно было бы возразить, что говорили в белорусской столице не о Крыме, а о войне. Но дело даже не в этом. Ну не вспомнили, ну вынесли за скобки, а дальше-то что? Ведь сухопутного пути в Крым как не было, так и нет. А вместо моста ушлый Ротенберг, который, конечно, деньги освоит, но ничего не построит. А вместо власти проходимец Аксенов, который мало чем отличается от донецких соратников. А вместо курортного сезона пустые пляжи - и следующим летом тоже. Крым как жил за счет Украины, так и живет, только расплачивается теперь с брошенной Родиной российскими деньгами. Вопрос: есть ли у Путина эти деньги, и надолго ли их хватит при нынешнем состоянии бюджета и тающих резервах? Какая разница, упоминают Крым или нет, если захваченная осоловелыми "вежливыми человечками" территория становится обузой?

 

На самом деле выбор у Путина невелик: воевать или сгинуть. Именно поэтому он оставил границы оккупированного Донбасса открытыми - то есть готовыми принимать новую технику и новых солдат и отправлять обратно в Россию металлолом и "груз 200". Совершенно не обязательно вчитываться в строки того, что он там гарантирует, - он и сам не вчитывается. В минуты таких переговоров у него только одна навязчивая мысль, которая не дает ему покоя и с которой он не может поделиться даже с Песковым: удастся ли ему уничтожить не оценивший его по достоинству мир - и остаться в живых?

 

Віталій Портніков,

Грані.ру


Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

485
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2738
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1588
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2838
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1975
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2014

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

257

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

679

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

814

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2051
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29462
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11354 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5349
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1047
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1314
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23582
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1801
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

196
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1041
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1365
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2334